Місько ще поспіває

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало.

Викладачі у Львівському університеті на мітингах або на перервах між парами відкрито розповідали про ГУЛАГи та звірства енкаведистів, а на парах рекомендували вписувати у курсові роботи цитати Леніна.

У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

Але то вже було трошки пізніше.

Львів жив мітингами.

Львів нагадував один великий мітинг.

Люди поділилися. Одні кочували великими компаніями з мітингу на мітинг, а інші за маршрутом –Львів-Польща-Львів.

Студенти жили з того, що привозили з дому. То на перші дні. А далі починався традиційний марафон на виживання. Іноді щастило придбати у магазині якоїсь вареної ковбаси і то вже було велике свято. Бо часто на сніданок та вечерю були виключно поцілунки.

Але нам вистачало.

В універі без кінця щось відбувалося.

Я забіг до нас на журфак і довідався, що пари відмінили. Зрештою, про то можна було догадатися. Ще на підході до центрального корпусу і біля пам’ятника Каменяреві розвивалися українські прапори і чулися вигуки у гучномовці.

Центральний корпус Львівського універу  з середини нагадував вулик, бо гудів відразу всіма можливими мітинговими пристрастями. У куті кілька дівчат у вишитих сорочках виконували «Червону калину», активісти роздавали тим, кого зараз прийнято називати волонтерами, пачки листівок. Біля них можна було поживитися класним значком з тризубом або цікавим журналом. Окремим групками стояли викладачі. Здебільшого, своїми душами вони щиро перебували на боці студентів, а от, як люди, які сформувалися у тоталітарному режимі, не могли зрозуміти алгоритмів всіх тих броунівських рухів. Їх цікавили, чим все це закінчиться…

Я, зрозумівши, що найближчими днями пар не буде, вирішив закинути сумку д гуртожитку і їхати до Києва, бо там вже було багато наших. Виляючи між групами студентів та викладачів з прапорами, саме збігав сходами удолину. Назустріч піднімався Прохась (Тарас Прохасько) і якийсь патлатий хлопака.

Ми обійнялися з Тарасом, яко земляки, а він тоді каже тому хлопаці:

- То золоте перо української культури Олег Ущенко. - А потім представив мені хлопаку. - А то золотий голос української культури Місько Барбара.

І ми всі троє пішли на каву. (Між іншим, у буфеті центрального корпусу тоді готували досить пристойну каву. Де вони її брали?)

Звісно, що тоді у розмові пролунало чимало разів «Мертвий півень».

Про існування такого гурту я вже знав від товаришів, які співали у нашому студентському хорі «Черемош». Хлопці експериментували з акустичними інструментами. Їх хвалили і радили послухати. А от велике визнання гурт отримав після Львівського фестивалю «Вивих» у 1990 році. Це вже було по-дорослому. Після «Червоної рути» 1991 року вийшов альбом «ЕТО». Касета, у доброму розумінні того висловлювання, активно пішла по руках. Пісню «Бютифул Карпати» наспівували навіть львівські коти. А інша їх пісня, а саме «Ми помрем не в парижі» для певного поколінна українців стала такою ж культовою, як для певного покоління англійців «Yesterday». Наталка Білоцерківець у своєму вірші сказала за всіх українців, які формувалися на зламі політичних епох. А Місько Барбара і Каша Сальцова зуміли транспортувати той вірш у душі мільйонів слухачів.

«Мертвий півень» ніколи не був просто гуртом. То була колекція монстрів. Місько Барбара про них так і казав. Хлопці вміли викластися і в них то виходило. Згодом, Місько переїхав до Харкова, де став лідером театральної формації «Арабески».

Співав він, музикував чи грав у театрі, він завжди був нервом того, що робив.

А ще, попри все, він завжди був оптимістичним та переповненим різними ідеями.

Був.

Через місяць йому мало виповнитися 50.

Але вже ніколи не виповниться, бо його не стало.

Намагаюся розібратися сам з собою, чому я пишу про нього у минулому? Слухайте, я навіть пам'ятаю той гамір у коридорі універу і запах кави, коли ми сиділи за столом. Відчуття, ніби все це відбулося яких 20 хвилин тому. Я не хочу писати про Міська у минулому! Це не про нього! Хіба мало залишилися пісень у його виконанні?

Місько ще поспіває!

 


12.10.2021 Ущенко Олег 10498
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

741
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

932
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6910
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1593
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2341
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2522

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

461

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

762

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1500

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

880
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

484
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

849
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2543
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

700
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1252 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

882
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1331
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

904
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1190
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

705
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2713 12