Мінський протокол: виконати неможливо розірвати

Схоже, усі сторони залучені, в так званих, Мінських угодах уже остаточно вирішили для себе, де ставити кому в реченні, що винесено в заголовок. 

Так, сьогодні ще досі лунають дипломатичні заяви з боку західних урядів, що лише виконання Мінських домовленостей шляхом домовленостей у Тристоронній контактній групі може наблизити мирне вирішення війни на сході України. 

Якщо ж подивитись не на заяви, а на дії – стає зрозуміло, ані Росія, ані Україна  та й зрештою світові геополітичні лідери уже не вірять в успішну реалізацію документів, підписаних у 2014 році.

Тактика Путіна, з моменту його приходу до влади, залишається незмінною – війною примусити до миру на вигідних йому умовах. Так було і з Чечнею у 2000-му, з Грузією у 2008-му, зрештою з Україною у 2014 році. «Мінськими угодами» Росія, як вмілий фокусник, змусила всіх забути про Крим -  зосередивши увагу світової спільноти на питанні Донбасу. 

Керівництво України розглядало угоди найперше як шанс перевести подих, укріпити свої збройні сили, щоб мати можливість надалі стримати можливий наступ ворога. Як показали події наступних років – тактику обрали вірно.

Однак, якщо у 2014-2015 роках угоди влаштовували всі сторони конфлікту, то на цей час вони апріорі не задовольняють жодну. За сім років від дня підписання «Мінську-2» жодного пункту угод так і не реалізували повністю.

Інтегрувати Донбас на своїх умовах в Україну, Росії за вісім років так і не вдалося. Як наслідок вона поволі, але впевнено втрачає нас з орбіти свого впливу.

Навіть сучасне вище керівництво України прекрасно усвідомлює, що повна імплементація угод, з особливим статусом Донбасу, прописаним в Конституції, призведе до повної зупинки євроінтеграційних процесів. Про Крим можна буде забути остаточно.

Зрештою, навіть лідерам сепаратистів все важче пояснювати місцевому населенню, чому на відміну від Криму «исконно русские земли» вже восьмий рік не можуть повернутися «в родную гавань». 

Сьогодні більшість аналітиків сходяться на думці, що враховуючи геополітичну ситуацію Путіну, навіть з огляду на військовий примус, не змусити керівництво України до умовного підписання «Мінська-3». Перефразовуючи крилатий вислів «мавр зробив свою справумавр може йти» все, що могли угоди дали – далі українське питання вирішуватиметься уже в іншому форматі.

“Мінськ себе вичерпав.

По-перше, білоруська столиця більше не може бути майданчиком для переговорів, бо узурпатор Лукашенко аж ніяк не годиться на роль посередника.

По-друге, країна, що перебуває у васальній залежності від Москви, не може вважатися нейтральною стосовно Донбасу.

Якщо найближчим часом відбудуться переговори, вони будуть в іншій країні (Туреччині? Швейцарії?) і за іншого складу: у гру мають включитися Сполучені Штати, це очевидно.

Кремль сьогодні створює критичне загострення на Донбасі з метою змусити Україну виконувати Мінськ-2 так, як його розуміє Путін: прямі переговори київської влади з  сепаратистами.

Київ, зрозуміло, на це не погоджується, бо такий діалог - крок до капітуляції.

Всі розуміють, що ключ до розв’язання проблеми Донбасу - у Росії, і врегулювання конфлікту має розпочатися з виведення військ РФ і встановлення Україною повного контролю на кордонах Донецької та Луганської областей. 

Думаю, у Путіна є й такий сценарій відносно Мінських угод: я тебе породив, я тебе й уб’ю. Путін недарма “тримає в кишені” звернення про визнання “ЛНР” та “ДНР”. Коли у Москві зрозуміють, що збройний шантаж не спрацював, вони можуть піти на абхазький сценарій: визнати самопроголошені республіки, відкрито увести туди свої війська і вже із цих позицій диктувати Заходу свої вимогу щодо “нерозширення НАТО”.

Повномасштабне вторгнення, про яке так багато сьогодні говорять, також можливе.

Але, за задумом Кремля, це має бути “маленькая победоносная война” - короткотривала і з малими втратами, як в Грузії у 2008-му.

Затяжна війна з великими втратами - це великий ризик для Москви, адже “загрузнути” в Україні означає повністю зруйнувати міф про “визволення братів”, яким російська пропаганда годує своїх громадян”, - каже Дмитро Крапивенко, волонтер, публіцист.

читайте також: «Ми вісім років живемо в аналогічних загрозах російського вторгнення»: як зберігати спокій у тривожні часи

Володимир Зеленський, виступаючи в суботу на Мюнхенській безпековій конференції,  вперше на високому рівні заявив, що Україна може переглянути свій без'ядерний статус.

«За відмову від третього у світі ядерного потенціалу Україна отримала гарантії безпеки. Цієї зброї (тепер - ред.) у нас немає, безпеки у нас немає також. Немає і частини території нашої держави, що за площею, до речі, більше ніж Швейцарія, Нідерланди чи Бельгія. А головне, немає мільйонів наших громадян – громадян України…

Я ініціюю проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму. Скликати їх доручено міністру закордонних справ, і якщо вони знову не відбудуться, або за їх результатами не буде гарантій безпеки для нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює, і усі пакетні рішення 1994 року поставлені під сумнів", - заявив Президент України.

Подібна заява з огляду на ситуацію з нарощуванням військових сил Росією на кордоні з Україною виглядає як тиск на Європу. Мовляв, ваші економічні санкції, що тривають уже восьмий рік ефекту не дають. Після Криму, Росія через своїх маріонеток в ОРДЛО намагається створити привід для нападу на Україну та як мінімум анексувати ще частину українських земель.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час зустрічі з Володимиром Путіним напряму заявив, що визнання Росією самостійності Л/ДНР стане політичною катастрофою та остаточно поховає Мінські домовленості.

читайте також: Воєнний стан: яких змін слід очікувати українцям в разі його введення

Натомість керівництво Росії звинувачує Захід в неналежному тиску на Київ щодо виконання Мінських угод.  Зокрема, помічник президента РФ Юрій Ушаков розповів, що під час телефонної розмови Путіна з Байденом перший звернув увагу на небезпеку мілітаризації України «її накачування сучасною зброєю, чим цілеспрямовано займаються західні країни, тим самим заохочуючи можливі провокації українських силовиків як щодо Донбасу, так і щодо Криму", - передав пряму мову Путіна Ушаков. 

Водночас, аналітик Центру дослідження проблем громадянського суспільства Марія Кучеренко закликає західних лідерів не потурати країні-агресору.

«Реінтеграція нині окупованих територій не має підривати безпеку та ставити під питання незалежність України.

Говорити про те, що реально реінтегрувати нині окуповані території Донбасу в Україну, забувши про Крим та Севастополь «до кращих часів» – значить закласти міну сповільненої дії не лише під реінтеграцію окупованих територій, а й під принцип територіальної цілісності країн як цінність.

Одна російсько-українська війна не стає двома різними конфліктами від того, що Росія зумисне розділила питання Донбасу і Криму за допомогою Мінських домовленостей», - зазначила аналітик.

До речі, цього тижня оприлюднено опитування Соціологічної групи "Рейтинг". Згідно з їхніми даними, кожен п’ятий українець не знає змісту Мінських угод, а 63% хочуть їх переглянути, ба більше цей показник у динаміці збільшується. 

Варто зазначити, що  переважна більшість українців покладають відповідальність за зрив Мінських домовленостей саме на Росію – таких 57%, 10% наших краян вважають винними - "ЛНР" і "ДНР", ще 12% — Україну, стільки ж респондентів не змогли відповісти, хто винен.

Попри те, що більшість західних урядів готують своїх громадян до військового конфлікту і рекомендують їм покинути територію України, офіційний Київ все ще покладає надію на дипломатичний шлях вирішення ситуації. 

Так, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в неділю заявив, що найближчими днями планується серія дипломатичних кроків, серед яких зустріч держсекретаря США Ентоні Блінкена з главою МЗС РФ Сергєєм Лавровим, розмови  світових лідерів з президентом РФ Володимиром Путіним.

«Ми бачимо, що відбувається на фронті, ми бачимо, що робить Росія, але дипломатія ще може спрацювати. Кожна найменша можливість втримати Росію в просторі дипломатії буде нами використана»,- заявив Кулеба. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Понад 60% мешканців західних регіонів готові чинити опір Росії: 39,7% – зі зброєю в руках

Майже 40% мешканців західних регіонів вірять, що існує реальна загроза нападу Росії

Бліцопитування: чи вірять франківці у можливий напад Росії на Україну


Коментарі (8)

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

1470
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1638
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1615
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

4807 38
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1921 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1328

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

90

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

510

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

661

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

808
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3431
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

9991
02.04.2024

Одним з перших засіяли ярими культурами поля на Городенківщині, Коломийщині та Снятинщині.  

669
13.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

25864
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7515
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

712
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

912
13.04.2024

Які труднощі та виклики виникають при управлінні краєзнавчим музеєм "Бойківщина" Тетяни й Омеляна Антоновичів та як намагаються їх розв'язувати?

1219
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1029
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

654
02.04.2024

Українці розповіли, чи підтримують у другому читанні ухвалення Верховною Радою оновленого законопроєкту про мобілізацію.  

890
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

766