Міні-ГЕС - альтернатива газу

 

 /data/blog/63050/f18dbb723fe2127339ef60d64a45e93f.jpg

 

Інформаційний портал «Івано-Франківські вини» продовжує тему журналістських розслідувань стосовно будівництва малої ГЕС у с.Голошино.

   

Нагадаємо, що з 2009 року ТОВ «Гідропауер» розпочало своє існування у Верховинському районі. З того часу даний проект пройшов низку досліджень різного роду впливу на навколишнє середовище і у грудні 2013 року після схвалення всіма інстанціями приступив до повно планового будівництва. Але у 2014 призупинив свою роботу через протест громади.

   

Після дискусії із представником громади та працівником ТОВ «Гідропауер» ми вирішили підійти до проблеми серйозніше і поспілкуватись із юристом, який захищає права громади Анатолієм Павелком та директором ТОВ «Гідропауер» Антоном Сенюком, щоб на пряму відчути їхню позицію.

   

Отож, п. Анатолій висунув кілька аспектів даної проблеми, зокрема:

    1 - Екологічний аспект, вплив гідростанції на еко-систему річки Черемош.

   2 - Економічний аспект, який має 2 складові: місцевого економічного розвитку та стратегічного напрямку розвитку України і напрямку розвитку Карпатського краю.

   3 - Ігнорування інтересів громади, конфлікт між громадянами і інвесторами. Юрист зазначає, що робота ГЕС може знищити річку і все живе у ній, вона може перешкодити міграції водних організмів, зокрема рибі Дунайський лосось.

   

Пізніше з його вуст лунає фраза: «у захисті дунайського лосося зацікавлені не ми, він жив мільйони років до нас і, якщо дасть Бог і ми чимось до цього докладемось, буде жити і далі». Також п. Анатолій говорив про те, що через роботу ГЕС туристи, які займаються рафтингом, не зможуть робити сплави на річці Черемош.

   

На що п. Антон відповів: «Дякую, що ви зачепили цю тему, ми звертались до спеціалістів по даному питанню, отримали відповідь, що це найбільш небезпечна зона для рафтингу і там займаються тільки професійно підготовлені люди, це не є широкий сплав так як на Чорному Черемоші, це люди, які організовано збираються в точці А, яка не є ні селом Біла Ріка, ні Гринява, ні Голошино, які приїжджають роблять сплав і знову їдуть. Крім сміття, що залишають за собою туристи, громада нічого не отримує.

   

Ми дуже довго працювали над даним проектом, щоб зробити його добре, ми провели багато досліджень, змінили хід рибоходу. Я думаю, що нам потрібно зміститись з проблеми "дунайського лосося" і вирішувати значно глобальніші проблеми, не тільки для Карпатського регіону, але й для всієї України взагалі».

   

Під час дискусії з особою, яка представляє громаду і представником інвестора ми вирішили поставити питання ребром: чи можна знайти компроміс у даному конфлікті?

   

«На сьогоднішній день я не бачу компромісу у цьому місці і з цим проектом, я представник громади, яка об'єдналась заради збереження карпатських річок, я цілком вірю, що це хороший проект, але йому потрібно перейти на інше місце», - заявив п. Анатолій.

   

Щодо даної заяви у Антона Сенюка є своє бачення : «Немає можливості для переносу будівництва, адже роботи ведуться з грудня 2013 року, ми старались закрити питання, які були болючими для громади. Як на мене, то є чіткий інтерес зацікавленої сторони в тому, щоб працюючи з громадою і маніпулюючи нею зробити дискредитуючу кампанію, знову ж давайте розділимо громаду і громадськість, яка своїм впливом реалізовуючи свої статутні задачі нав'язує дуже категорично агресивну точку зору громаді».

   

Але на нашу думку, проблема пошуку альтернативи російському газу на даному етапі розвитку держави хіба не є важливішою? Навіть зараз ми стикнулися із проблемою нестачі електроенергії, і просто економити її через відключення взагалі - це не вихід.

   

Вся Європа зараз шукає шляхи для створення додаткового джерела енергоносіїв, тим самим створюючи різні методи здобутку енергії.

   

Шукаючи негативні чинники, що впливають на навколишнє середовище у Карпатах не забуваймо і про лісозаготівлю.

   

Нагадаємо, що задля економії на Прикарпатті планується відключення енергопостачання з 8:00 до 11:00 і з 20:00 до 23:00, а у вихідні дні з 21:00 до 00:00 двічі на тиждень.

 


11.11.2014 1528 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

972
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

607
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1081
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2344 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3426
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2861 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

722

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

900

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1365
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10254 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8731
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11174
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

457
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

707
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1009
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

815
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

547
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

998
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1408
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1365
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1587