Мешканці західних регіонів розповіли, яка форма правління, на їхню думку, є найбільш прийнятною для України

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

"Стабільно понад 90% українців хочуть бачити Україну повноцінно функціонуючою демократією", — наголосили соціологи.

Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), пише Фіртка.

Так, українцям поставили запитання, якою має бути форма правління у країні — із сильнішим Президентом чи із сильнішим парламентом.

Респонденту пропонували чотири варіанти:

  • Президентська — Президент є головою держави, призначає і звільняє Прем’єра та визначає всю політику;
  • Президентсько-парламентська — Уряд призначається Президентом за згоди парламенту, але може бути звільнений і Президентом, і парламентом. Більшість влади зосереджено в руках Президента;
  • Парламентсько-президентська — Уряд за згоди Президента призначається парламентом та зможе бути звільнений лише ним. Більшість влади – у руках Прем’єра;
  • Парламентська — Уряд призначається і звільняється лише парламентом. Посади Президента або немає, або вона церемоніальна без значних повноважень 

Згідно з результатами, 13% виступають за президентську форму правління, 27% — за президентсько-парламентську, 31% — за парламентсько-президентську, 16% — за парламентську.

Решта 13% не змогли відповісти на запитання.

"Хоча консенсусу немає, але водночас переважна більшість українців (74%) вважають, що в Україні має бути впливовий парламент, який щонайменше повинен давати згоду на призначення Президентом Уряду і мати можливість його звільняти.

Зокрема, таку думку підтримують 27%, а решта 47% — бачать ще сильнішу роль у парламенту. 

Водночас 71% українців вважають, що в Україні має бути і Президент, який також повинен мати щонайменше певні серйозні повноваження", — зазначають соціологи.

На заході країні більшість (44%) віддають перевагу парламентсько-президентській формі правління.


Довідково: опитування провели з 16 по 22 травня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів.

Опитали 1 002 респонденти у віці 18 років і старше, які мешкають у всіх регіонах України.

До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас з 1 002 респондентів 26 до 24 лютого 2022 року проживали на території, які зараз окупована), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3% для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10% та 1,5% — для показників, близьких до 5%.

КМІС зазначає, що за умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, втім соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Мобілізація по-новому: прикарпатцям розповіли про головні зміни, які пропонує влада

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Виїзд з України та новий закон про мобілізацію: хто може перетинати кордон та як чоловіки гинуть, тікаючи від призову


08.06.2024 2255 1
Коментарі (1)

Читач 2024.06.06, 17:37

За демократію - це добре. Справді депутати через деякий час стають ненародними, саме тому їх зміннюють за це щойно вибори. Але інституція предчтавників народу потрібна зберегіта еволюційний шлях зміни президентів. Не тупили б стільки явсу "за росію" частина - уже б давно розвивавлись на рівні з ЄС. Та це минуле. Тепер у війні вистояти і серед всіх проблем, які самі собі створюють в Україні. Інакше буде імітація якої хоч форми правильні, але з орком наглядачем над "освбождьонними". Нафіг ссср 2.0.

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1167
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

701
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1181
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2416 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3508
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2938 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

153

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

795

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

975
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4944
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10324 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8805
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

578
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

796
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1096
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

882
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3015 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1104
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1499
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1441
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1666