Купляти не треба ремонтувати. Яка доля чекає на часомір на франківській Ратуші

Як повідомлялось раніше, в Івано-Франківську на міській ратуші зупинився годинник. Годинник працював, але відставав та показував невірний час. Він виходить з ладу уже не вперше. В жовтні минулого року часомір також виходив з ладу та відставав. Влітку пристрою дошкуляє висока температура, а взимку – мороз.

 

Також на пристрій впливають грози, відтак його доводиться часто ремонтувати.

За словами керівника КП «Івано-Франківськміськсвітло» Віктора Синишина, проблема виникла у самому механізмі, тому часомір вирішили замінити. Виготовлятиме новий годинник «Київський годинниковий завод».  Роботи планують розпочати вже до кінця липня.

«Поки ми чекаємо на пропозиції від заводу. Відповідно будемо вивчати варіанти, цінову політику та дизайн. Поки конкретних пропозицій та рішення ще не прийняли. Єдине, що можу сказати, що вони будуть з металу», - пояснив Синишин.

Діючий годинник

Проект майбутнього часоміра

В  годиннику, що є в ратуші зараз, лише один механізм, який приводить в дію чотири годинники.

В новому будуть 4 незалежних механізми, які синхронізуватимуться через комп’ютер. Тобто, якщо з ладу вийде один механізм – інші працюватимуть. Окрім того, час на новому годиннику переводитиметься та коригуватиметься автоматично.

Проте, новий вигляд годинника припав до душі не всім.

Як повідомив в мережі Facebook місцевий активіст Юрій Козакевич, наразі вдалось відшукати майстра-годинникаря, який 11 років тому особисто виготовив годинник на нашій Ратуші і дав на всі механічні частини довічну гарантію.

Зараз майстер готовий відремонтувати і осучаснити механізм нашого годинника на Ратуші за один день.

Звати майстра Олексій Бурнаєв, він мешкає у Львові і вже багато років займається виготовленням і обслуговуванням вежових годинників, курантів і карильйонів. На рахунку майстра 70 робіт по всій Україні.

Існуючий годинник є точною копією автентичного годинника, який висів на Ратуші з дня її побудови і до 2007 року.

З 2005 року старий годинник ламався і часто не працював і тому станом на 2007 рік тодішньою мерією міста було прийняте рішення виготовити копію оригінального годинника, спроектованого ще архітектором 4-ї франківської Ратуші - Станіславом Треля. Саме це і зробив майстер годинникар.

Циферблат – зробили наближену копію, механізм - виготовили на той час сучасний. Вага кожного годинника становить 50кг. Для виготовлення годинника використовували шведську сталь, механічні елементи (шестерні, втулки) виключно металеві довговічні.

З моменту встановлення годинника у 2007 році ремонт і обслуговування не проводилось.

У 2016 році Міськсвітло запросило майстра для огляду годинника і складання кошторису на необхідні роботи. На 2017 рік в бюджеті відповідно вже було закладено 100 тис грн.

Ці гроші мали піти на наступні роботи:

1. Виготовити захисні жалюзі і за допомогою альпіністів встановити їх в куполі Ратуші.

2. Чистка механізму годинника від бруду і усунення наслідків втручання через неналежну експлуатацію.

3. Перенесення і оновлення звукових динаміків з балкону оглядового майданчика в люки куполу.

4. Оновлення і осучаснення механізму годинника.

Однак в 2017 році передбачені кошти до майстра так і не потрапили, а майстер одержав коментар від влади міста: «гроші пішли на інший проект».

В 2018 році Міськсвітлу не вдалось порозумітись із майстром. Міськсвітло заявляє, що майстер відмовився ремонтувати і подаватись на Прозоро. Майстер ж запевняє, що працює через Прозоро у інших містах України і з радістю б погодився відремонтувати свій годинник, однак йому ніхто не пропонував.

Натомість у влади міста виникла ініціатива закупити абсолютно новий годинник за 500 тисяч гривень з новим дизайном у КГЗ.

«Конструктивна, логічна, ощадливіша пропозиція: циферблат – залишити, механізм – відремонтувати», – наголошує активіст Юрій Козакевич.

підготував Ростислав Ковтун

Фотогалерея


Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1954
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1053
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1212
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1652
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2844 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3938

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1144

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

650

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

444

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1176
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5785
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5338
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10738 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1500
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1457
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7640
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1143
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15971
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

542
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1540
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1993
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1885