Криза довіри: як один олігарх і одне рішення суду руйнують усю систему страхування банківських вкладів

«Довіра — справжня валюта демократії» — цей вислів першого міністра Шотландії Алекса Салмонда, мабуть, ніколи не сприймали всерйоз власники українських банків. Але саме від довіри залежить майбутнє всієї індустрії фінансових послуг. 

Причому довіри в широкому сенсі цього слова: до банків, інвесторів, держави, судової системи тощо. І коли до чогось або когось із переліченого довіра відсутня, крах демократії неминучий, пише Фіртка з посиланням ZN,UA.

У травні минулого року на замовлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) дослідницькою агенцією Info Sapiens було виконане цікаве дослідження, результати якого наштовхують на роздуми. 25% опитаних зберігають у банках лише частину заощаджень, а 56% — узагалі відмовилися від послуг банкірів. 30% українців ігнорують фінустанови через відсутність довіри. І взагалі катастрофічною є ситуація з огляду на те, що лише кожен третій респондент знає про систему гарантування вкладів. За останні 20 років системи страхування вкладів приватних осіб було впроваджено в більшості розвинених країн світу, а також в Україні. Однак чому ж тоді так багато українців не довіряють ані банкам, ані системі гарантування вкладів? Відповідь проста: банки-банкрути не лише «кидають» їх на гроші, а й застосовують усі можливі засоби впливу, аби не платити за своїми боргами ніколи, навіть після своєї ліквідації.

Один із яскравих прикладів — банкрутство банку «Фінанси та кредит» з імперії Костянтина Жеваго. За даними Фонду гарантування, коли в банк «Фінанси та кредит» було введено тимчасову адміністрацію, обсяг вкладів фізосіб у ньому становив 17 млрд грн, а юросіб — 4 млрд. При цьому, що цікаво, з 29 млрд грн кредитного портфеля банку «Фінанси та кредит» 22 млрд грн — це були позики структурам, пов’язаним із К.Жеваго. Тож не дивно, що постраждалим вкладникам часто не залишалося нічого, а все «компенсувалося» потрібним кредиторам, або, правильніше сказати, іншим частинам бізнес-імперії олігарха.

Заради справедливості слід зазначити, що подібна робота з «кредиторкою» — звичайно, не є ноу-хау виключно «фініків», як між собою називають фінустанову самі банкіри. Але враховуючи, що це другий за розміром проблемний банк у системі управління Фонду, саме з його боргами виникає чи не найбільше проблем.

Йдеться про ринок продажу прострочених кредитів (NPL), який дає змогу сплачувати гарантовані вклади постраждалим вкладникам у не меншій, якщо не в більшій пропорції, аніж внески учасників Фонду. За даними KPMG, загальний обсяг непрацюючих (проблемних) кредитів в Україні становить приблизно 27,9 млрд дол. Із цього обсягу у ФГВФО залишилося лише 28%, або близько 7,8 млрд дол., і саме вони можуть бути виставлені на продаж найближчим часом. Але наразі ніхто не знає, чи будуть виставлені.

Основними характеристиками NPL-активів є сума і термін прострочення заборгованості. У разі придбання великих пулів із дисконтом більш як 90% апріорі термін простроченої заборгованості становить від п’яти років, а іноді й 12–15. Деякі банки, серед яких не лише «Фінанси та кредит», а й «Дельта» та «Надра», встигли укласти низку угод щодо відступлення права вимоги за кредитами на пов’язані або клієнтські компанії. Використовували для цього різні механізми: від передачі в заставу за депозитами до цесії з грандіозним для того часу дисконтом. Проте, за результатами проведеної Фондом роботи, судами встановлювалася нікчемність таких угод, що дало можливість Фонду гарантування вкладів реалізувати раніше виведені пакети NPL повторно, вже на відкритих електронних аукціонах. Ці торги стали прикладом функціонування ефективної та прозорої системи продажу проблемних боргів. У виграші були всі. Держава, яка підтримувала довіру до банківської системи. Фонд, який одержував реальні кошти на погашення вкладів. Врешті-решт, навіть звичайні українці, яким повертали якщо й не всю втрачену суму, то хоча б її значну частину.

У програші залишалися тільки колишні власники банків, які не хотіли миритися із втратою мільярдів. І ніде правди діти, головним інструментом їхньої боротьби були й залишаються неправомірні рішення судів. Якщо проаналізувати практику за участі ФГВФО, то стає зрозумілим, що у таких справах перед судами поставала низка нетипових для звичайних спорів питань щодо стягнення проблемної заборгованості. Судова практика часто не могла дати комплексних відповідей на такі питання або різнилася навіть у подібних спорах. Тим не менш спори стосувалися конкретної ситуації «зникнення» активу чи відступлення права вимоги, але не законності аукціону як такого.

Однак саме з такою тенденцію стикнулися у ФГВФО наприкінці минулого року.

«Якщо раніше головними питаннями системи банків, які входять до системи гарантування вкладів, було стягнення боргів із боржників, поручителів, то сьогодні на перший план виходять питання подання позовів щодо визнання неправомірними рішень Фонду гарантування вкладів щодо продажу активів банків. У нас зараз 446 позовів щодо визнання недійсними як рішень дирекції ФГВФО, так і договорів щодо укладення угод із продажу активів банків», — розповів ЗМІ у грудні 2020 року заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков.

По 260 позовах уже є позитивні для Фонду рішення, але є й негативні. В основному негативні рішення — їх 21 — стосуються великих і дуже великих кейсів, це пули кредитної заборгованості банків «Дельта», «Фінанси та кредит», «Надра» тощо. Проте серед цього 21 рішення є одне, що може зруйнувати всю систему NPL-ринку. І стоїть за всім цим саме Костянтин Жеваго, який чи не вперше в Україні хоче провернути «подвійний кидок» вкладників банку: спочатку довівши до плачевного стану власну фінансову установу, а потім намагаючись зруйнувати всю систему продажу проблемних активів.

Йдеться про одіозне рішення Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року, яким визнано недійсними результати електронних торгів із продажу пулу активів низки банків на 18 млрд грн. Більшого боргу «не продавав» ніхто й нікому за всі часи незалежності України. Та й Фонд отримав рекордні для себе 850 млн грн. Цю справу №910/5251/20 було порушено за позовом ПАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн». Основними підставами для визнання недійсними торгів позивачі визначали порушення формування початкової (стартової) ціни активів неплатоспроможних банків, які були виставлені на продаж, та недотримання принципу об`єднання активів. Абсолютно надумані підстави, які жодним чином не стосувались ані банку, ані фінансової установи, що викупила цей борг, ані самих позивачів, бо вони якраз і виступали боржниками за «викупленими» зобов’язаннями. Тим більше що продаж активів неплатоспроможних банків, щодо яких останні є боржниками та кредиторами, аж ніяк не впливає на можливість погашення кредиторських вимог позивачів, а також на його обов’язки як боржника за кредитними договорами. І якщо читати поміж рядків, то виходило, що суд було розпочато поплічниками Жеваго виключно з єдиною метою: зруйнувати всю систему продажу проблемних активів, щоб узагалі не відповідати за будь-якими боргами свого колишнього банку.

Тим не менш у результаті досить швидкого розгляду судом все одно були визнані недійсними електронні торги та їх результати, а також договір відступлення права вимоги, укладений 6 грудня 2019 року між ПАТ «БАНК «Фінанси та кредит» і ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста». Про скандального суддю Сергія Стасюка, який виніс це резонансне рішення, вже неодноразово писалося в ЗМІ. Але навіть початок дисциплінарної справи у Вищій раді правосуддя проти нього навряд чи заспокоїть чиновників ФГВФО. Адже якщо це рішення «встоїть» у Північному апеляційному господарському суді, то це означатиме цілковиту руйнацію всієї системи торгів з продажу проблемних активів і, як наслідок, фактичне припинення діяльності Фонду. Адже це перша справа з таких підстав, аналогічна судова практика у Фонду гарантування відсутня, а тому її результати буде застосовано при розгляді всіх подібних судових справ.

Враховуючи вищевикладене, результати розгляду даної справи матимуть не лише резонансний аспект, а й глобальні наслідки для банківської системи України.


17.03.2021 14656
Коментарі ()

08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

2176 1
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

1522
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

5306
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

15202 11
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

3631 1
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

3459

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

172

13 червня 2024 року США та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, яка має декларативний характер. Документ не буде ратифікований Конгресом США, бо являє собою декларацію про наміри без чітких гарантій безпеки.

242

Війна росії проти України зірвала всі маски, і нарешті весь світ побачив жорстокість росіян, які використовують всі методи задля поневолення українського народу. Одним із цих інструментів є російське православ’я — а саме РПЦ з їх філією в Україні УПЦ МП.  

1373

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

2723
19.06.2024

Часті дощі та висока вологість повітря сприяють розвитку фітофтори на томатах. Це — грибкове захворювання, яке вражає листки, стебла й плоди.

733
14.06.2024

Причин швидкого набору ваги може бути багато. Це може бути спричинене зміною способу життя або ж вказувати на серйозні проблеми зі здоровʼям.

392
08.06.2024

У Богородчанах на Івано-Франківщині з вересня 2024 року відновить роботу місцеве тепличне господарство, що простоювало вісім років.

1552
17.06.2024

Монастир Успіння Матері Божої — чинний чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого у селі Погоня.   

806
13.06.2024

Вознесіння Спасителя — це один із великих Господських празників літургійного (церковного) року.

538
09.06.2024

Війна змусила багатьох замислитись, чому Бог допускає таку страшну ситуацію в Україні?  

696
04.06.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

1052
20.06.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

21984
20.06.2024

Під час опитування респондентів просили висловити згоду або незгодну з рядом тверджень. Одне з тверджень: «Зеленський має бути Президентом до кінця воєнного стану».   

109
17.06.2024

Івано-Франківська ОВА посіла дев'яте місце у рейтингу.    

518
12.06.2024

Більшість українців — 63% — вважають, що критика окремих дій влади має бути або бути в конструктивних рамках, які б не розхитували ситуацію в країні (50%).  

532 1
08.06.2024

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

993 1