Оскільки люди скрізь скасовують події та великі замовлення на вирізку квітів, хвилювання виникають в голландських аукціонних залах та на кенійських трояндових полях.
Коли Мередіт Дін планувала своє травневе весілля, вона уявляла гостей, що гуляють по галявині з польовими квітами. Подружки нареченої несуть букети, запрошені мають бутоньєрки, а коло квітів оточує нареченого та його красуню, коли вони обмінюються обітницями. Стіна з квітів послужила б фоном для фотографій. Вази з букетами прикрашали б довгі обідні столи в нью-йоркському "Catskills". Ще більше квітів оповило б танцювальний майданчик.
▲ Дін та її наречений Девід Бредлі. Фотограф: Bryan Thomas для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
Дін обрала дату, щоб весняне цвітіння було на піку: яскраво-жовті нарциси, запашний фіолетовий гіацинт, пухнасті півонії, гортензія та, звичайно, троянди. Вона ще не встановила бюджет, залишивши це своєму квітковому дизайнеру, який вирішить, скільки стебел замовити. "Це було б багато", - каже вона.
29-річна Дін, яка працює в Музеї сучасного мистецтва на Манхеттені, наполегливо моніторила новини щодо справ у США з Covid-19 на початку березня. Коли влада застерегла від проведення заходів для понад 250 гостей, її колеги сказали їй не хвилюватися - весілля ще за декілька місяців. А потім, 15 березня, у Центрі контролю та профілактики захворювань заявили, що американцям слід уникати зібрань у групи, що перевищують 50 осіб, протягом наступних восьми тижнів. До весілля Дін залишалося сім тижнів, і вона очікувала близько 100 гостей.
В такій ситуації, Дін та її наречений Девід Бредлі, науковий співробітник фармацевтичної компанії, навіть не мали що обговорювати. Жоден із них не ризикував би друзями та родиною. Наступного дня, вперше у житті перейшовши на дистанційну роботу в штаті Нью-Джерсі, Дін зателефонувала до планувальників весілля і сказала їм, що хоче відкласти святкування. Під час дзвінка вона була спокійна, але коли повісила трубку, то заридала. "Мені не соромно, що я маю почуття", - каже вона.
Дін швидко зрозуміла, що відкладене весілля навряд чи буде катастрофою під час пандемії, яка вбиває тисячі людей на день. Але в теплицях від високогір'я Еквадору та Колумбії до берегів кенійського озера Найваша виробники вже скидали троянди в компостні купи. Протягом декількох днів після замовлення у США та Європу, коли події були скасовані, ресторани закрилися, а офіси спорожніли, попит на стебла зник.
Крах світової торгівлі зрізаними квітами на 8,5 мільярда доларів виразно показує, наскільки швидко новий коронавірус порушує ланцюги постачання, навіть у тих місцях, де він ще не розповсюджений. Після лише декількох тижнів карантину фермери Вермонту зливають молоко в гнійні ями через скасовані замовлення в школах. У Європі пропадають врожаї, оскільки закриті кордони не дозволяють робітникам-мігрантам збирати їх. В Індії фермери вивантажують виноград, що достигає, за одну шосту від звичайної ціни. Залишається відкритим питання, коли споживачі знову почнуть витрачати кошти, чи колишні постачальники все ще будуть продавати.
▲ Троянди на аукціоні у Налдвейку в Нідерландах.
Фотограф: Sem Langendijk для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
Однією з перших людей, кому Дін надіслала повідомлення після того, як прийняли рішення про відкладення весілля, була її квітковий дизайнер Лаура Клер. Клер займається бізнесом 20 років, продає букети, працює у вишуканій сірій будівлі з білою обробкою в Бернардсвіллі, штат Нью-Джерсі. Протягом тижня та у вихідні дні вона розробляє складні заходи для великих подій. Її весільні клієнти зазвичай витрачають від 5000 до 10 000 доларів.
▲ Лаура Клер у своєму магазині в Бернардсвіллі, штат Н. Дж. Фотограф:
Фотограф: Bryan Thomas для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
▲ Порожні полиці в магазині Клер в Бернардсвіллі, штат Н. Дж.
Фотограф: Bryan Thomas для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
Дін була однією з перших наречених, які звернулися до Клер. Протягом кількох днів усі клієнти Клер, які планували квітневі весілля, намагалися змінити дату на осінь. Їй довелося сказати нареченим, що деякі квіти, наприклад, цвітіння вишні, можуть бути недоступними тоді. Незабаром, коли кількість випадків Covid-19 у Нью-Джерсі перевищила 1000, губернатор наказав закрити всі, крім основних, підприємств. Флористів такими не визначили.
Уникаючи в'янення, Клер почала роздавати букети, доставляючи частину старшим вірянам у місцевій церкві. Вона була змушена попрощатися з п’ятьма штатними працівниками та скасувала замовлення квітів, які зазвичай складають не менше 5000 доларів на тиждень. Клер подала заявку на отримання кредиту для малого бізнесу, який би дозволив їй повернути своїх працівників до фонду оплати праці.
"Я пережила 11 вересня", - говорить Клер. "Я пережила ураган Ірен, ураган Сенді. Я ніколи раніше з подібним не стикалася".
Квіти, як правило, замовляються приблизно за два тижні перед подією, тому Клер ще не робила замовлення на своїй гуртівні в Нью-Джерсі для весілля Дін. Але вона планувала замовити кілька рідкісних квітів з аукціону в Нідерландах. Понад 40% світового експорту квітів проходить через аукціонні будинки цієї країни.
Торгівля квітами - це диво сучасного капіталізму. Ланцюг зберігання їх у холоді починається зі збирання стебел у таких далеких місцях, як Африка, Близький Схід та Південна Америка, потім їх упаковують у вантажівки з рефрижератором, привозять в холодильних літаках в Амстердам, щоб виставити на аукціон. Далі їх перефасовують у холодні вантажівки, літаки та доставляють до супермаркетів, квітникарів для формування букетів в Азії, Європі та США.
Аукціони веде кооператив Royal FloraHolland, утворений століття тому групою виробників, які зустрілися в пабі та розробили систему, щоб краще контролювати, як продаються їх квіти. Зараз Royal FloraHolland керує чотирма аукціонними майданчиками, які займаються основною частиною світової торгівлі. Їх заклад в Алсмер, бетонний склад розміром понад 75 футбольних полів, є одним з найбільших будівель в Європі. Щодня перед сходом сонця працівники наповнюють його вантажівками хризантем, троянд та тюльпанів. Покупці збираються в кімнатах, заповнених екранами комп'ютерів, де виводяться фотографії кожної партії. Замовлення Клер, ймовірно, перейшло б від її гуртового продавця до брокера.
▲ Аукціонний зал у Налдвейку, де станції закриті для забезпечення соціальної дистанції. Фотограф: Sem Langendijk для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
Квіти продаються за традиційною голландською аукціонною системою, в якій ціни починаються з високих та знижуються із відбиванням годинника. Перший покупець, який накинувся, виграє. Коли купуються партії, електротрактори тягнуть довгі поїзди вагонів, завантажених квітами з одного боку складу на інший. В середньому за день спостерігається понад 100 000 транзакцій. Більшість квітів закінчуються в інших місцях Європи, не пізніше ніж за 12 годин.
Весна - це зазвичай насичена пора: весілля, День матері та Великдень. І в перші дні березня, навіть коли Нідерланди повідомляли про свої перші випадки захворювання на коронавірусну інфекцію, аукціони пройшли як завжди. Але після введення національного карантину в Італії, Франція наказала закрити торгові центри, а Німеччина закликала скасувати більшість подій, ринок занепав.
Понеділок, 16 березня, саме тоді, коли Дін відклала весілля, став «найчорнішим днем» на аукціонах, говорить Фред ван Тол, менеджер з міжнародних продажів у Royal FloraHolland. Виробники кричали на нього в паніці. "Це важкі телефонні дзвінки", - каже він. "Справа їхнього життя ось-ось вибухне".
Цього дня ціни на троянди знизилися до 0,07 євро (8 ¢), це на 70% нижче від цін минулого року. Торговці намагалися укладати будь-які угоди. На аукціонному майданчику в Налдвейку, що знаходиться за 10 км від Гааги, робітники кидали з вагончиків кошики, загорнуті букети та кімнатні рослини на підлогу, щоб маленькі трактори могли забирати їх у сміттєві баки. Аукціонний дім міг стабілізувати ціни лише обмеженням пропозиції на рівні 30% від рівня минулого року.
У звичайні часи Дейв ван дер Меер, який веде власний бізнес з експорту квітів, прокидається щоранку о 4:30, щоб розпочати свій день на аукціоні Налдвейку. Він ходить вздовж рядів квітів протягом більшості своїх 50 років, оскільки був ще малюком, коли відвідував батька на роботі. Зараз аукціон пройшов безшумно. "Ви можете стріляти з гармати у квітковій залі, не вдаривши нікого", - говорить він. Компанія Royal FloraHolland попросила покупців, якщо це можливо, робити ставки зі своїх домашніх комп'ютерів. Оскільки ціни настільки низькі, а рейси обмежені, багато виробників взагалі перестали надсилати квіти. За оцінками кооперативу, спалах коронавірусу призведе до втрат понад 2 мільярди доларів.
▲ Ван дер Меер у Налдвейку. Фотограф: Sem Langendijk для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
Ван дер Мер каже, що витратили півтора тижня, щоб подрібнити всі непродані квіти у Налдвейку. Незважаючи навіть на такі втрати нідерландський квітникар, який зазвичай дарує тисячі квітів для Пасхи на Пасхальну месу, вперше вирішив не відправляти їх, щоб захистити добровольців. Зрештою, понтифік здійснив літургію всередині базиліки Святого Петра, а не на площі, зазвичай оточеній 30 т квітів та 80 000 людей.
▲ Збирання квітів всередині теплиці в Ніні. Фотограф:Brian Otieno для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
До пандемії 42 вантажні рейси, що прибувають в Алсмер щотижня, приїжджали з Кенії, клімат якої дозволяє трояндам рости цілий рік. Східноафриканська країна протягом року постачає квітів вартістю близько 1 мільярда доларів, що робить її найбільшим постачальником в Європі. Цей показник представляє десятикратне зростання з 1990-х років, оскільки інвестиції в інфраструктуру зробили можливим масштабний експорт. Зараз на кенійських квіткових фермах працюють понад 150 000 людей, багато з яких жінки. Робота виснажлива, тривалі зміни в задушливих парниках, і працівники заробляють лише $70 на місяць, але це стабільна зарплата в країні, де важко знайти краще.
У Біллі Кулсон працює 1200 людей на Nini Flowers, одній із багатьох ферм у долині на північ від Найробі, поблизу озера Найваша. Жирафи іноді блукають вздовж його 50 теплиць, з яких зазвичай експортують 2,2 мільйона стебел щотижня. Він пропонує дев'ять різновидів троянд, рожевих і помаранчевих, жовто-червоних, продаючи в основному великим європейським мережам супермаркетів, таким як Morrisons. 56-річний Кулсон виріс у Великобританії і після служби в піхоті британської армії пішов працювати в кенійські квіткові ферми. Він живе на місці з дружиною та трьома дітьми.
▲ Біллі Кулсон в Ніні. Фотограф: Brian Otieno для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
Бізнес був потужним у лютому, каже він. Його перші скасування відбулися на початку березня, ще до того, як у Кенії зафіксували перший випадок Covid-19. "Ми знали, що в Китаї є проблеми", - говорить Кулсон. "Ми не мали уявлення про масштаб". До середини місяця його продажі впали більш ніж удвічі.
Однак його витрати не зникли. Йому ще належить купувати хімікати, добрива та воду, а також платити своїм працівникам за збирання квітів, подрібнення та утилізацію. Кулсон змушений був скоротити штат у два рази. За його підрахунками, він втрачає 300 000 євро (327 930 доларів) щомісяця, рівень зриву набагато гірший, ніж кенійське насильство після виборів та глобальна фінансова криза більше десятиліття тому або ніж ісландська хмара вулканічного попелу, яка заземлила багато вантажних рейсів у 2010 році. "Чорна діра, - каже він. "Якщо це триватиме три-чотири місяці, ми зіткнемося з перспективою закриття".
▲ Робітниця переносить троянди на сміттєвий майданчик у Ніні.
Фотограф: Brian Otieno для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
Найбільше постраждають робітники, якщо ферми закриють. Юстеріан Імінза, 38-річна робітниця у Ніні, каже, що вона вже не може дозволити собі сніданок або обід для своєї сім'ї. Вдова з двома дочками та сином вона переїхала до озера Найваша, щоб знайти роботу на квіткових фермах. Її робота вважається хорошою, що стосується галузі. Вона є об'єднаною, і ферма сертифікована у торгівлі. Після 13 років роботи в Ніні вона заробляла близько 110 доларів на місяць, плюс 25 доларів на житло. Але зараз вона заробляє вдвічі менше. Її кредитний кооператив обмежив зняття коштів та припинив видавати екстрені позики. Вона каже, що Ніні обговорювала питання надання 10 доларів на місяць як екстрену допомогу або роздачу кукурудзяного борошна, але нічого ще не вирішено. "Ми всі стурбовані", - каже жінка. "Ми не знаємо, скільки це триватиме".
Дін перенесла своє весілля на 15 серпня, оминувши червень (занадто рано) та Хеллоуїн (занадто близько до президентських виборів у США). Її місце проведення, фотограф та квітковий дизайнер мали можливість змінити, але у DJ Ben був ще один концерт.
▲Троянди, які викинули на сміттєвий майданчик у Ніні.
Фотограф: Brian Otieno для BLOOMBERG BUSINESSWEEK
Проте жінка лише обережно оптимістична, що зможе одружитися в серпні. Зараз Нью-Джерсі стає гарячою точкою, де зафіксовано понад 2300 коронавірусних випадків, а губернатор Нью-Йорка Ендрю Куомо продовжив розпорядження штату про перебування вдома до середини травня. Навіть якщо незабаром деякі підприємства відкриються, ніхто не знає, чи буде доцільним та дозволеним серпневе весілля в "Catskills". Коронавірус зараз поширюється і в Кенії. Президент Ухуру Кеніата 6 квітня закрив більшу частину країни. В Еквадорі, де є ще один великий експортер троянд, лікарні та ритуальні салони переповнені.
Дін каже, що вона вдячна своєму квітковому дизайнеру, оскільки Клер зможе працювати з нею в серпні, проте Клер не знає, що вона зможе імпортувати, коли знову відкриється. Бачення Дін щодо її весільних квітів не зникло. "Вони все одно будуть красиві", - каже вона. " І я знаю, якими вони мають бути".
за матеріалами Bloomberg
