Від липня 2016-го року в Коломиї функціонує обласний госпіталь ветеранів війни. Фактично війна на Донбасі й спричинила потребу в створенні медичного закладу саме такого профілю.
За словами головного лікаря госпіталю Володимира Федоришина, у закладі підібрано найкращі медичні кадри міста, в їхньому числі – найкращих фізіотерапевтів.
Поряд з лікуванням і реабілітацією в госпіталі не перестають проводитися ремонтні та реконструкційні роботи. І лікувати й переобладнувати, – все доводиться робити одночасно. Це непросто? – цікавимося в керівника закладу.
"Досвід приходить в процесі роботи, – пояснює пан Федоришин. – В Україні давно не було війни, тож і не було молодих ветеранів. Ми мали тільки афганців та старих учасників 2-ї Світової війни, і всі вони лікувалися в лікарнях загального типу. А в тих лікарнях немає специфіки лікування й особливо реабілітації бійця, який щойно прийшов з фронту. Допомогти такому можна лише в госпіталі".
Взагалі, класичного типу госпіталі – структура стара. Але одна справа – госпіталі для кадрових військовиків й інша – для учасників війни, – пояснює головний лікар.
"У теперішній війні з Росією, як і в будь-якій війні, переважна більшість вояків – учорашні цивільні й до армійського життя себе не готували. Вони тепер мають право лікуватися як у військових госпіталях, так і в госпіталях для ветеранів. Різниця в підпорядкуванні і фінансуванні: військові госпіталі фінансуються Міністерством оборони, а госпіталі для ветеранів – МОЗом. Благо, створилося Міністерство у справах ветеранів, яке влітку мало б повноцінно запрацювати, тож опікуватися нашим госпіталем буде це міністерство. Дотепер ми не могли ветеранів пролікувати повноцінно, бо бракувало коштів. Для МОЗу наш госпіталь – один з багатьох лікувальних закладів країни і не більше. Нині справа зрушилася", - говорить лікар.
Торік стаціонарно в госпіталі проліковано 802 ветерани (найбільша кількість за рік від початку створення закладу); амбулаторно у 2018 році проліковано приблизно 2 тисячі учасників війни. Стоматологічну допомогу отримали 1.500 пацієнтів, 80 запротезовано.
За кошти з обласного бюджету починався був ремонт операційної, але кошти “зависли”, довелося вкладати власні гроші й гроші спонсорів, а це – тисяч з 200. Операційний блок, укомплектований новим обладнанням, таки завершено. Тепер окулісти мають змогу проводити складні операції на очах.
“Такі операції задорогі як для нашої фінансової спроможності, тому ми пропонуємо, аби половину вартості операції брала на свої плечі та чи інша ветеранська організація”, – каже пан Федоришин.
Чи не найважливіше відділення в госпіталі – реабілітаційне. Чимало післяінсультних хворих чекають своєї черги на реабілітаційні процедури, оскільки ніякий медзаклад в області таким не займається.
Для цього тут є спеціальне обладнання, як-от специфічний столик з набором різних інструментів для координації роботи пальців та рук; пацієнти проходять фізіопроцедури, дихають в кімнаті-інгаляторії відварами трав, споживають “кисневі коктейлі” та “кисневу пінку”, чого нема ніде в області. Дуже помічним є апарат “електросон”, який відновлює у пацієнтів порушену функцію сну.
Володимир Федоришин передчасно не хотів відкривати карти, але не втримався й зізнався журналістам “Дзеркала”, що веде переговори з новопризначеною очільницею Міністерства у справах ветеранів Іриною Фріз щодо облаштування санаторію для ветеранів у Яремчі на основі колишньої відпочинкової бази Національного Банку України.
База стоїть законсервованою, маючи 98 відсотків готовності до роботи: “Медичну реабілітацію пацієнт проходив би у нашому госпіталі, а фізичну – на гірському повітрі у Яремчі”.
Сподіваємося, що ідея успішно втілиться.
