Коли Путін піде у наступ на Донбасі

 

/data/blog/83806/43fd2351c5dd219a407f5740fc706e92.jpg

 

Про що свідчить активізація російських угруповань на сході України.

 

З початку серпня інформація з фронту викликає все більшу стурбованість української влади та суспільства. Загроза масштабного вторгнення Росії знову, після майже трьохмісячної паузи, стала реальністю. І майже синхронно про це почали, звісно, у перекрученому вигляді, казати як російські посадовці (голова Держдуми РФ Сергій Наришкін), так і неурядові експерти (генерал Євген Бужинський). Ситуація усе більше нагадує вулкан, що прокидається.

 

Щоб зрозуміти, наскільки далеко може зайти Путін цього разу, слід усвідомити деякі супутні штрихи його мотивації. Хазяїн Кремля передусім не може не бачити, що тиск економічних лещат не просто суттєво збільшив його особисті ризики, але фактично позначив відлік часу у боротьбі із Заходом. У Путіна обмаль часу – якщо він втратить у сенсі наступу на Захід (йдеться не стільки про військовий наступ, скільки про визнання Заходом геополітичного пере форматування) поточний рік, його знищення стане справою часу. Він це розуміє, але виходити з гри побоюється вже через внутрішні російські зміни – жорна змін можуть перемолоти його незважаючи на те, що навіть сьогодні ніхто із його оточення не наважується відверто заявити йому про помилки.

 

Тепер про момент. Днями відбулися події, які спонукають Кремль розв’язати руки. По-перше, Путін зіткнувся із не абиякою рішучістю створити міжнародний трибунал з питань розслідування збиття лайнеру MH-17. Нині глави МЗС 5 країн закликали зробити такий крок, і за певних умов кількість країн-прихильниць трибуналу може зрости на порядок. А визнання на міжнародному рівні, що роковий пуск ракети здійснив російських розрахунок має для самого Путіна дуже загрозливі перспективи. Крім того, 3 серпня стало відомо, що Євросоюз знімає санкції з іранських нафтових компаній і відмовляється від російського газу (традиційно приблизно 33% всього споживаного в країнах Європейського Союзу природного газу купувалося у Росії). Отже, у Путіна з’явилося відчуття, що зашморг почав поступово затягуватися.

 

Але це – загальний фон російсько-західного протистояння. Для України перспективи менш радісні, оскільки саме територія України може стати полігоном цього протистояння. Технологічно розпочати наступ досить просто, створивши одну з провокацій, які Москва продукує чи не щодня. Питань тут, як і раніше, три: стійкість українських військ, здатність Заходу не обмежитися у такій ситуації традиційними підбадьореннями та зростання свідомості у самій Росії. Усі питання непрості, а для Києва ключовим залишається перше – від нього залежить реакція Заходу і самої РФ.

 

От тепер головне – українське військо і український опір. Воно справді суттєво зміцніло, рівень реагування та загального управління на рівні рот – батальйонів зріс до дуже високого рівню, значно поліпшилася робота контррозвідки, розвідувальні органи почати не тільки давати інформацію, але й проводити активні заходи у зоні бойових дій.  Але ми маємо розуміти, що на сьогодні українська армія мала справу з війною третього покоління — те, що нам нав’язала Росія, приховуючи свої можливості застосування авіації та ракетних сил. Тому це ще не є справжня сучасна війна, на яку здатен Путін. Сьогодні Кремль намагається проводити максимальні ураження особового складу ЗСУ, а ми не можемо відповісти, бо військово-політичне керівництво боїться в результаті отримати війну покоління "4+" із застосуванням сучасних літаків, вертольотів та ракетної техніки, бо до неї українське військо поки що не готове.

 

Така ситуація – результат безсистемності реформи. Адже пройшло півтора роки війни. Повинен існувати певний набір документів для реформування армії і інших збройних формувань – нова воєнна доктрина, Держпрограми розвитку ЗСУ, окремо - озброєнь і військової техніки, і окремо - ОПК. Нині Держоборонзамовлення не містить тих стратегічних компонентів, на які армія і суспільство сподіваються. Україна має оперувати зброєю стримування, а досі реалізовувалися принципи "латання дір" у переозброєнні. До того часу (а створення зброї стримування і оснащення нею ЗСУ потребує 3 – 5 років) фактором стримування може стати спецназ. Для цього потрібно, щоб у новій воєнній доктрині було проголошено курс на створення професійної армії, з ядром у вигляді спецназу, і невеликою кількістю підрозділів. На наш погляд, до 15 тис. чоловік вже до кінця поточного року (або упродовж року) сьогодні можуть бути перекладені на "професійні рейси" і стати ядром армії України нового типу. Передусім шляхом залучення демобілізованих досвідчених, "обстріляних" бійців. Прийняття низки законів та відмова від реформування у «ручному режимі» - наступний крок, але до нього можна повернутися пізніше, після реалізації головної ідеї у побудові сучасної оборони.

 


11.08.2015 705 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

807
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1135
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1069
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3201
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2019
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3198

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

723

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1058

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1140

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2426
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6026
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6060
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29788
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

607
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1484
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1705
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23927
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16425
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

748
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1419
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1693
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2686