— Валерію Васильовичу, у рамках своєї передвиборчої кампанії Ви вже встигли познайомитись із Калуським районом. Чи відрізняється він від рідної Вам Рогатинщини?
— Виявляється, у житті ще є багато такого, що може здивувати і вразити до глибини душі. Варто було все-таки піти на вибори по нашому, вже рідному мені 85-му округу і здійснити свій, так би мовити, тур по Калуському району: Підмихайля, Перевозець, Сівка-Войнилівська, Верхня, Збора, Завадка, Вістова, Мислів, Яворівка, Копанки, Негівці, Довга Войнилівська, Пійло, Тужилів… Кожне село — це нове відкриття, а кожна зустріч з громадою — це, передусім, позитивні емоції, які залишаться у моїй пам’яті назавжди.
А чи відрізняється Калущина від Рогатинського району? З першого погляду — так. Тут більше проблем. Думаю, що це наслідок не зовсім коректного розподілу бюджетних коштів на рівні області, тривалої відсутності депутата-мажоритарника, який би дієво відстоював інтереси територіальної громади на рівні найвищої державної влади.
Хоча є багато і спільних проблем. Це, насамперед, оформлення людських паїв на землю, переоформлення спадщини, дял чого треба їхати до нотаріуса і за своє майно платити величезні кошти. Тому буду ініціювати проект Закону, щоб дозволили і дали можливість сільським радам оформляти право на спадщину безоплатно.
Зустріч із людьми дали можливість почути про всі проблеми. Які накопичилися за десять років — той час, який громади не мали контакту із депутатом-мажоритарником. Депутати були прив’язані тільки до партій і не знали тих проблем, якими живуть люди. Тому всі зустрічі і спілкування, а часом — і дискусії, вказали напрямок у моїй подальшій роботі. Тим більше. Що таких депутатів-мажоритарників буде 225, які, я впевнений також поїздили по округах і, впевнений, зіткнулися з тими ж проблемами людей, що і я. Тож, вирішувати проблеми буде з ким.
Загалом, моє враження від Калуського району — це край контрастів. Тут живуть надзвичайно працьовиті люди, духовно багаті, талановиті, небайдужі та сильні. І водночас — це територія бездоріжжя, безробіття, довгобудів, а часто — простої людської зневіри. Я переконаний, що це, як мінімум, несправедливо! Треба негайно виправляти цю ситуацію і дати людям те, на що вони заслуговують.
— Якщо Ви станете депутатом по Калуському округу, яким чином вирішуватимете перелічені Вами глобальні проблеми району?
— Головне — це бажання їх вирішувати. А шляхи вирішення є різні. Треба у кожному випадку вирішувати питання окремо. Ось, наприклад, у Сівці Войнилівській я бачив недобудований міст до села Мошківців, окремі конструкції якого вже почали обвалюватись. Ця жахлива безгосподарність породжує безліч проблем і може коштувати комусь життя, адже ні карета «швидка», ні машина «пожежної», у разі потреби, не мають можливості оперативно доїхати у те віддалене село. Питання — надзвичайно складне, однак, будемо пробувати його вирішувати через державний бюджет, як це скажімо, нещодавно мені вдалось зробити щодо газифікації села Ріп’янки, куди вже виділено 5 млн. гривень.
Школи у Завадці, Станькові, садочки у Стефанівці, Пійлі, Голині, Студінці, Негівцях, Вістові — це першочергові завдання. Адже, якщо у селі немає освітніх закладів — там немає майбутнього. Я з усією відповідальністю заявляю: докладу максимум зусиль, залучу всі можливі ресурси — але діти будуть забезпечені належними умовами для виховання і навчання.
Я спрямував депутатський запит на ім’я прокурора Івано-Франківської області щодо незаконного використання земельних угідь у селах Бабині Середньому, Студінці, Завадці та Верхні Калуського району підприємством «Бабин-риба» та КСП «Рибгосп «Завадка». Ці підприємства займаються розведенням риби і користуються земельними угіддями, що є власністю сільських громад. А це, у свою чергу, є незаконним та порушує права мешканців зазначених сіл.
Хочу також зазначити: я не проголосую за бюджет 2013 року, якщо у ньому не будуть враховані кошти для розвитку і фінансування Калуського виборчого округу №85.
Я вже згадував про стан доріг у Калуському районі. Чесно кажучи, подекуди вони є такі, що скоро гусеничний транспорт буде губити на них свої траки, не кажу вже про звичайні автомобілі. І не дивно, що на кожній зустрічі люди ставили мені відповідні запитання. Так ось, я точно знаю, що у наступному бюджетному році значна частина державних коштів буде передбачена власне для будівництва і ремонту сільських доріг. Головне, щоб вони були спрямовані, скажімо, не у Донецьку область, а на Прикарпаття і конкретно — на Калущину. А це питання вирішуване. Будемо робити дороги!
А ще точно будемо встановлювати вікна у будівлях соціально-культурного призначення, будемо ремонтувати, будувати — будемо розвивати село, як це сьогодні робиться у Рогатинському районі. Це однозначно — іншого шляху бути не може! Адже 10 років практично нічого не робилося.
— Ви згадали про незаконне використання паїв. А чи запитували люди про оренду паїв? Адже на сьогодні є багато незадоволених низькою платнею за них.
— Так, такі питання звучали чи не на кожній зустрічі. Це справді проблема. Минулого року середня плата за 1 гектар становила 234 грн. У цьому році, як мінімум, вона мала бути проіндексована з коефіцієнтом 1,756. Відповідно, орендна плата мала б становити 410,90 грн. за 1 гектар. Як з’ясувалося, середня орендна плата на Калущині сьогодні залишилась на рівні минулорічної. Мало того — як можна укладати угоду про оренду паю з 85-річною бабусею на 49 років? Чому дурять людей? Чому мовчить райдержадміністрація, прокуратура? У Рогатинському районі ці питання давно вирішені, а на Калущині прості селяни втрачають чималі кошти, які їм законно належать.
Така ситуація спонукала мене до того, що я у своїй громадській приймальні, яка розташована у Калуші на вул. Бандери, 5 (тел. 6-06-58), організував роботу щодо надання безкоштовних юридичних консультацій із земельних питань для жителів Калуського району.
— Відомо, що багато різноманітних подарунків від Вас особисто вже отримали школи, дитячі садочки, народні доми Калущини. Це проектори, комп’ютери, холодильники, пральні машини, комплекти парт тощо. З Вашою допомогою школярі району отримали два шкільних автобуси. Це така форма агітації?
— Це частина моєї роботи, яка триває не місяць, не рік і не два. Із великим задоволенням займаюся благодійністю ще з того часу, коли став успішним бізнесменом, бо завжди вважав і вважаю: якщо Бог тобі дав можливість заробити, то як мінімум десяту частину треба спрямувати для тих, хто цього насправді потребує. Дуже добре, що той бізнес, який я колись створив, до цього часу приносить чималі дивіденди, які дозволяють мені займатись благодійництвом і меценатством. А оскільки доля мене пов’язала з Калущиною, то така форма моєї роботи вже поширюється і тут.
— Рогатинські релігійні громади давно відчувають Вашу опіку. А нещодавно громада Підмихайля отримала від Вас цеглу для будівництва монастиря, церкви сіл Довжка, Сівка-Калуська — матеріальну підтримку. Допомагати церквам — це Ваша традиція?
— Це моя внутрішня потреба. І чесно Вам скажу: чим більше ти даєш — тим більше Господь Бог дає тобі.
— Нещодавно газета «Західний Вісник» опублікувала інформацію, що нібито на Ваші зустрічі з мешканцями Калуського району приходить по 4-10 людей,я кі вимушені бути присутніми, бо на них чиниться тиск.
— Давно чув про ту газету (Сміється. — Авт.). Мій товариш Ігор Насалик уже два роки мені переповідає з неї анекдоти. У першу чергу, тут треба розуміти, що «генеральним» редактором, директором, засновником, журналістом і продюсером цього видання є колишній опонент на виборах міського голови Ігоря Насалика, а нині мій опонент на виборах у Верховну Раду — Ольга Сікора. Саме звідси вся філософія її бачення. До речі, дуже кумедно виглядало, коли деякі наші зустрічі у селах «охоронялися» у кущах самою кандидаткою та свитою ряжених у перуки дівчат.
Насправді — із зустрічами у нас все було гаразд. Я впевнений, що людям цікаво поспілкуватися зі мною як із кандидатом. І не по 4-10, а у середньому по 30-40 людей присутні на кожній зустрічі. І це нормально, адже мешканцям зовсім не байдуже, їм цікаво побачити, за кого вони голосуватимуть і хто представлятиме їхні інтереси у Верховній Раді. З іншого боку — я теж хочу детально вивчити проблеми навіть найменших в окрузі громад, щоб розпочати їх вирішувати.
— Чи маєте намір продовжити свої зустрічі з громадами Калуського району у разі повторного свого обрання народним депутатом?
— Ще з більшим ентузіазмом, повірте. Я впевнений, що мою активність відчуватимуть усі мешканці округу: як прості люди, так і представники місцевої влади: сільські, міські голови, голови рад та голови адміністрацій. До кожного з них у мене є конкретні пропозиції. Потрібно тільки злагоджено і на повну силу разом попрацювати на благо людей.
Розмовляла Світлана ЗОРІЙ,
журналіст
