Йому було легше добратися ближче до зірок, ніж до українських чиновників (Пам’яті Леоніда Каденюка)

Рівно 24 роки тому ми сиділи у Польщі в барі, затамувавши подих. Ні! Ми позаклякали в очікуванні та стежили по телевізорі, як у далекій Флориді з космічного центру ім. Джона Кеннеді, у рамках програми Спейс Шатл, стартував багаторазовий транспортний космічний човник «Коламбія».

До зірок наближався міжнародний екіпаж: Кевін Крегель — командир (США), пілот Стівен Ліндсі (США), спеціалісти польоту: Уінстон Скотт, Калпана Чавла (США), Такао Дої (Японія), а також, якщо перекладати дослівно, то фахівець із корисного навантаження – Леонід Каденюк (Україна).

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.

Поки ми замовляли пиво, а шатл мчав до небес, дикторка почала розповідати про

Національну академію наук України та її вчених, які працювали під керівництвом докторки біологічних наук пані Єлизавети Кордюм та академіка Костянтина Ситника. Ми тоді ще не розуміли смислу її слів. Точніше не все усвідомлювали. Ну є у нашій академії класні люди і що – ми хіба не класні люди? Мине трохи часу і про успішний експеримент згаданих людей писатиме вся американська преса – наукова, галузева, світська.

А привід до фурору дав хлопака з Буковини – космонавт Леонід Каденюк.

- Як вас по батькові?

– Просто Леонід.

Ми познайомилися значно потім на презентації американської програми розвитку парламентаризму. І мені випало сидіти поруч з Каденюком.

Цілих кілька хвилин!

Поки його не запросили до президії.

Мушу відразу сказати, що пан Леонід за способом життя був дуже схожий на Маркіяна Паславського. Є люди, які можуть розмовляти годинами, вони прекрасні оратори, вчасно наводять потрібні аргументи, але реальної роботи від них нуль. А є люди, які спілкуються короткими фразами або лише кивками, але з ними можна перевертати гори. Обидва згадані хлопці походили з останніх.

Вони хотіли працювати і вміли максимально якісно займатися своєю роботою, але «система» їх не сприймала. Біля них крутилося багацько бутафорного люду з політики, їх без кінця кликали на різні акції. А хлопці хотіли горіти у процесі реалізації своїх ідей. Натомість, кожен по своєму, згоріли у вічному очікуванні.

Пишуть, що Леонід Каденюк своїми дослідженнями на експериментами на борту на десятиліття вперед забезпечив діяльність космічних станцій із тривалим періодом перебування астронавтів на борту. Американська преса писала про прорив у галузі освоєння Космосу.

Але то в Америці.

Після повернення додому на Каденюка дивилися, як на людину, яка плутається під ногами. Заходить якийсь Каденюк, якого ніхто з пацанів у космос не відправляв, і по-хамськи так каже:

- Люди, давайте, відродимо космічну галузь України.

А на це ж потрібні кошти. Звідки їх взяти, якщо через клятий бюджет у парламенті не раз мало що не доходило до бійок?

Каденюка, немов ялинку, обвішували регаліями, нагороджували орденами та медалями, але його це цікавило мало. У нього на очах згорали кращі фахівці галузі, завдяки яким Україна вважалася третьою космічною державою у світі. Він без кінця звертався до владоможців, але у їх глобальній битві за бюджет однієї з найбільших країн Європи, його проблеми, старання, плани виглядали не вартими їх уваги.

Життя рухається вперед, мільйони українців, рятуючись від системи, повиїжджали самі або повідправляли подалі дітей. Їх не можна засуджувати. Кожен поступає, як вміє або на скільки вистачає духу. Українці живуть надією, що так вічно тривати не буде. Ця надія допомагає нації вижити вже сотні років.

Але в Україні покращити собі життя можуть лише самі українці.

Для того мусимо зберігати пам’ять про тих людей, які не побоялися кинути виклик системі. Хоча би тому, що вони у цій боротьбі були першими. І серед них простий хлопець з села Клішківці, що у Хотинському районі. Він запам’ятається нам завжди ледь усміхнений, ґречний і готовий допомогти.


19.11.2021 Ущенко Олег 11084
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

378
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1623
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1390
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1303
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1225
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7348

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

390

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

511

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

748

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1781
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

156
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1224
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

719
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

161
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1392
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

983
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1537 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

338
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

440
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1190
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1482
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

976