Як держава підвищує безпеку на українських дорогах?

Щодня на дорогах України гине понад 9 осіб, а щороку – майже 3,5 тисячі людей. Таку невтішну статистику дає Національна поліція і стверджує, що в багатьох випадках дорожньої пригоди можна було б уникнути, якби водії та пасажири дотримувались правил.

І це стосується як індивідуальних, так і комерційних учасників дорожнього руху. Які заходи вживає держава, щоб підвищити безпеку на дорозі, дізналися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.


Чому трапляються ДТП?

Цього року поліцейські зафіксували вже понад 70 тисяч дорожніх аварій. Серед найпоширеніших причин у Міністерстві внутрішніх справ України називають п’ять: перевищення швидкості, порушення правил маневрування, недотримання безпечної дистанції, порушення правил переїзду перехрестя і керування у нетверезому стані. Тобто більшість – із вини самих водіїв.

Втім, є і хороші новини. Порівняно з минулим роком кількість дорожньо-транспортних пригод (ДТП) зменшилась на 10%.

«У минулому році на патрулювання доріг вийшли екіпажі патрульної поліції та групи реагування патрульної поліції. І ми вже маємо позитивні зрушення. Кількість ДТП порівняно з минулим роком зменшилася на 8 тисяч. Це – реальні результати роботи блоку превенції упродовж семи місяців цього року», – повідомив очільник Нацполіції Сергій Князєв.

Серед причин аварій, не пов’язаних із людським фактором, у відомстві називають поганий стан вітчизняних доріг. За офіційними даними, вибоїни та ями спричиняють близько в 10-15% випадків ДТП.

Щоб зменшити кількість дорожніх пригод, у квітні Кабмін виділив 2,6 млрд грн на програму «Безпечні дороги», яку уряд повинен реалізувати до 2020 року. Вона передбачає чотири вектори покращення безпеки руху: інфраструктура, нагляд і контроль, невідкладна допомога і просвіта. І якщо на облаштування пішохідних переходів та острівців безпеки, встановлення відеокамер та побудову безпечних розв’язок потрібен час та ресурси, то посилити контроль за водіями можна значно швидше і без особливих затрат.


Правила передусім

Дисциплінувати водіїв, а отже, зменшити кількість ДТП, планують чималою платою за порушення правил дорожнього руху. З 27 вересня штраф за перевищення швидкості на понад 50 км/год зростає з 510 грн до 3,4 тис. грн. Таку ж суму водій буде зобов’язаний заплатити, якщо втече з місця ДТП. Крім того, його зможуть позбавити права керування терміном до шести місяців. Якщо він порушить заборону, то змушений буде сплатити 20,4 тис. грн, а якщо зробить це ще раз, то аж удвічі більше.

Влітку депутати також ухвалили у першому читанні закон щодо криміналізації відповідальності за водіння у нетверезому стані. Тож, якщо документ пройде і друге читання, водіїв, які вжили алкоголь чи наркотики і сіли за кермо, зможуть саджати за ґрати на строк від 8 до 10 років. А за вчинення п’яним водієм ДТП, у якому загинули люди, – на строк до 15 років.

Крім того, Верховна Рада збільшила штрафи за невикористання ременів безпеки та мотошоломів з 51 грн до 850 грн. У Нацполіції сподіваються, що це допоможе зберегти життя людей. Адже за статистикою 70% водіїв, а також 80% пасажирів на задніх сидіннях могли б вижити в ДТП, якби були пристебнуті. Тим часом активісти кампанії «За безпечні дороги» зазначають, що наразі лише 15% водіїв користуються ременями безпеки.

«Неодноразово чув коментарі лікарів на місці ДТП, де вони чітко казали: якщо людина не пристебнута і спрацьовує подушка безпеки – це перелом шиї. А зверніть увагу на аварії зі смертельними наслідками, водії можуть і просто вилетіти з автомобіля», – прокоментував новий закон автоюрист Володимир Луньов.

З 27 вересня також зростають штрафи за неправильне паркування, при цьому інспектори зможуть штрафувати водіїв заочно. У березні Президент Петро Порошенко підписав закон, який узаконив фото та відеофіксацію порушень. У різних випадках за незаконне паркування доведеться сплатити від 255 до 1700 грн.


Відповідальні перевізники

Дисциплінованими повинні бути не лише звичайні автомобілісти, а й комерційні водії. Влітку в Україні сталося одразу кілька смертельних аварій за участі пасажирських автобусів, і це як ніколи актуалізувало питання відповідальності професійних водіїв.

У відповідь на події МВС розпочало широкомасштабну кампанію перевірки «Перевізник», і за два тижні інспектори оглянули майже 48,3 тисячі транспортних засобів.

«Серед них виявлено понад 1,2 тисячі технічно несправних автобусів, що становить близько 2,5 відсотків від усіх оглянутих транспортних засобів. З цієї кількості виявлено 214 одиниць, переобладнаних із порушенням відповідних правил, норм і стандартів», – наголосив перший заступник начальника Патрульної поліції Олексій Білошицький.

Більше того, патрульні зафіксували понад 9,6 тисяч порушень правил дорожнього руху  та правил перевезення пасажирів. Зокрема, 35 водіїв керували у стані сп’яніння, 357 – автобусами, які не пройшли обов’язковий технічний контроль, 301 – не мали необхідних документів.

Щоб підвищити безпеку пасажирів автобусів, Міністерство інфраструктури розробило проект, який пропонує із січня 2019 року заборонити рейси з автобусами без ременів безпеки. Самі перевізники не проти таких нововведень. Наприклад, у корпорації «Богдан» заявили, що підтримують міністерську ініціативу і готові обладнувати автобуси ременями безпеки.

До речі, кожен громадянин може перевірити ліцензію перевізника в онлайн-реєстрі за адресою e-services.dsbt.gov.ua. Щоб отримати дані, варто ввести номер автомобіля, ЄДРПОУ чи ІПН власника.

Варто зауважити, що наступного року національні пасажирські та вантажоперевезення можуть наблизитись до стандартів ЄС. Оскільки Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, то повинна слідувати Директиві ЄС у сфері транспорту. Згідно з нею, водій, який обслуговує комерційні пасажирські чи вантажні рейси, зобов’язаний пройти спеціальне навчання та отримати сертифікат професійної компетентності. Експерти сподіваються, що європейський підхід і жорсткіший державний контроль за водіями допоможуть зробити українські дороги безпечнішими.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю


27.09.2018 2235
Коментарі ()

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

605
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1962 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3040
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2524 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5280
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3070

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

397

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

565

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1044
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8381
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10860
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5246
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

614
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

492
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22552
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

867
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5373
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

996
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1018
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1288
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1567