Гуцульсько-козацький рок, пісок, пальми та гарячі DJ-ї : Музичний продюсер «PORTO Franko» Олександр Балтушев про цьогорічний фестиваль

 

 

Незабаром Івано-Франківськ стане відкритим портом для мистецьких кораблів та пароплавів з усього світу.

 

З 14 по 18 червня в Івано-Франківську відбудеться грандіозна подія року - фестиваль «PORTO Franko». Цього року на всіх локаціях звучатиме найрізноманітніша музика. Організатори подбали, щоб кожен знайшов собі щось до душі.

 

Музичний продюсер «PORTO Franko» Олександр Балтушев розповів АН «Фіртка» про особливості музичної програми фестивалю.

 

Олександре, минулого року «PORTO Franko Гогольfest», в музичній його частині здивував іванофранківців - було чимало відкриттів. Розкажіть про особливості музичної програми «PORTO Franko» цьогоріч?

Минулого року в нас була головна сцена та експериментальна музика. Цьогоріч ми зробили тропічну сцену – вона в нас називається TropicStage. Локацією сцени обрали територію Палацу Потоцьких. 

Ми привозимо DJ-їв з Іспанії та Колумбії. Це два іспанці та один колумбієць - вони грають  музику в стилі tropic. Сцена буде працювати частково на сонячних панелях. Буде багато світла, піску, дерева цікаві привеземо, словом, зробимо тропіки на Палаці Потоцьких. Окрім цих DJ-їв будуть і наші, українські. Вдень це буде tropic-fest від іноземців, а ввечері - нічне шоу та вечірка після того, як перестане грати головна сцена. Ввечері будуть грати  іноземні  DJ-ї й українські.

 

Буде хтось з відомих українських DJ-їв?

Мені здається, серед DJ-їв немає дуже топових та й, зрештою, ми за цим не гналися. На «PORTO Franko» працюватимуть  DJ-ї зі Львова, Чернівців, Києва та Івано-Франківська. Ми більше хочемо зробити тропічне свято, аніж «ставити» на конкретних виконавців, на відміну від учасників з головної сцени.

 

Чому саме DJ-ї з Колумбії та Іспанії?

Те, що до нас їдуть DJ-ї сталося випадково. Це було дуже дивно, бо вони свого роду нав’язалися, а я в той момент, хотів, щоб вони в нас виступили. Я почав спілкуватися з Рафою, який запропонував мені цих DJ-їв, я послухав їх музику - вона дуже класна. Це взагалі щось інше – в нас такого немає і ніхто не грав такого в Україні, принаймні на Західній не було. Це щось дуже оригінальне.

У них в Іспанії дуже великий досвід організації заходів, вони роблять дуже потужні фестивалі на тисячі людей, де все працює на сонячних батареях. Коли я сказав їм про еко-локацію вони, запропонували зробити сцену на сонячних панелях і далі ідея вже розширилась: тропіки, пісок, пальми, гамаки, море. Крім того, буде зона з напоями та морозивом; зона фудкорту, для любителів здорового харчування - еко-майданчик (урбан-сад) з вегетаріанською їжею. Крім того, на території  Палацу Потоцьких буде стояти апарат, де люди просто зможуть підійти і «включитися» грати на гітарі чи інших інструментах.

 

Чим дивуватиме головна сцена фестивалю «PORTO Franko»?

Щодо головної сцени –  вона буде розташована на площі біля драмтеатру. Працюватиме вона три дні – з 16 по 18 червня. Умовно сцену ми поділили на три напрямки. У перший день, 16 червня,  буде дивувати альтернативна гуцульсько-козацька рокова музика: Familia Perkalaba, Kozak System,  Брати Гадюкіни.  В суботу 17 червня, буде більш фанкова музика: гурт з Ізраїлю «Boom Pam», TIK TU, THEHypnotunez, хедлайнером вечора стане український гурт «Бумбокс». 18 червня, іванофранківців дивуватиме електронна музика – «Cepasa» з Києва, THE ERISED, «The Maneken». Також  вперше в Україні буде грати відомий хіп-хоп гурт з Румунії «Subcarpati». Це буде вибух. Вони дуже відомі в Європі і нам в цьому році вдалося привезти їх в Івано-Франківськ. Це буде дуже крута подія для міста на закриття фестивалю.

 

Якими виконавцями представлена експериментальна музика? Розкажіть про унікальність цієї музичної програми.

Експериментальну музику курує Ілля Разумейко, всіх чекає дуже насичена програма. Серед цікавинок - унікальна музична скульптура нідерландського музиканта Ганса ван Коолвіжка. „Bambuso sonoro“ -  унікальний бамбуковий орган. Коли віє вітер орган вже має обертони коливання  та видає звуки, а коли на ньому починаєш грати, то це взагалі дуже унікальний інструмент. Це його прем’єра в Україні.  Ще Ганс ван Коолвіжк привезе «The Bells» дзвони. Кожного дня він гратиме на інструментах, можна  прийти і подивитися на це, як на інсталяцію, послухати, як звучать інструменти без втручання людини.

 

Минулого року Ви анонсували приїздамериканського гурту, але не вдалося привезти їх до Івано-Франківська. Цього року ви зовсім відмовились від такої ідеї?

Перемовини ведуться із закордонними музикантами та гуртами. Ми намагаємося відчути місто. На 2018 рік в планах є привезти потужного британського чи американського музиканта чи гурт. Зараз шукаємо, як зробити це правильно.

 

Вважаєте, що Івано-Франківськ маленьке місто для таких масштабних подій?

Якщо ми привозимо когось масштабного постає питання, де це робити. Це велика проблема, немає відповідного залу чи стадіону. Тому ми трошки відмовляємося від супер-крутих. Бо насправді привести когось топового – це або складні райдери, або дуже дорого. Зараз вдається домовлятись з тими самими іспанцями, колумбійцями, румунами, іранцями на дуже хороших умовах. Це, мабуть, якась енергія Івано-Франківська нам допомагає.

 

Чи  залишились задоволеними минулорічним фестивалем? Чи все задумане вдалось і чого очікуєте від цьогорічного фестивалю?

Минулорічним «PORTO Franko Гогольfest» дуже задоволений. Відверто кажучи, минулого року ми не привозили супер-зірок, але нам вдалося поєднати усі напрямки музики та фестивалю, щоб було органічно. Все працювало дуже правильно. Хтось презентував новий альбом, або нову програму. Я задоволений, адже той вектор, який ми задали для себе, як фестиваль, ми дотримали на 90%. Тому я задоволений.  В цьому році очікую цього ж. А найбільше хочу зрозуміти, де в Івано-Франківську у наступному році робити щось масштабніше. Ми амбітні і є бажання робити щось круте. І хочемо робити з Івано-Франківську реально вільний міжнародний порт, куди можна  було б привозити будь-кого й на вигідних умовах.

 

Олександра Бакун


Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

954
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

603
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1075
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2341 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3423
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2858 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

719

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

896

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1362
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10251 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8728
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11171
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

448
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

702
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1005
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

810
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

543
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

991
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1406
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1361
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1584