Гріх жадібності, як першопричина екологічної проблеми людства

Наукова фантастика початку ХХІ ст. через фільми, серіали нав’язує думку про однозначну загибель нашої планети та потребу колонізації для людства Марсу - червоної, фактично безжиттєвої пустелі.

Але, невже ми такі, що зможемо з легкістю занапастити  таку прекрасну для життя планету, яку подарував нам Бог (не будемо сперечатися про теорії створення світу) і покинути  її задля примарного виживання десь у світах. Чи не легше берегти те, що маємо?

Біблія  та священні тексти інших релігій стверджують, що світ створений Богом для нас, для людини - вінця Божого творіння.

Закінчуючи кожен етап (день) творіння нашої планети Господь підсумовує словами:

«І побачив Бог, що вчинив. І ото вельми добре воно!»(Бут. 1:31).

А й справді, унікальність нашої планети беззаперечна, її краса і те, що вона наповнена життям у різних формах. 

Протягом довгих тисячоліть людство могло жити у гармонії з навколишнім середовищем, не принісши природі серйозної шкоди.

Ми брали від природи рівно стільки, скільки потрібно для життя, але до початку ХХ ст. ситуація починає кардинально мінятися.

До цього можна віднести безконтрольний китобійний промисел, який поставив цей вид тварин на межі зникнення.

Звісно, розвиток цивілізації потребує певних ресурсів. Але не такими засобами, що Земля на початку ХХІ ст. опинилася на межі екологічної катастрофи.

Патріарх Варфоломій у 1997 році у Каліфорнії наголосив, що «злочин проти природи є злочином проти нас самих та гріхом проти Бога». А ці гріхи мають причини, і їх належить побачити, щоб боротися не з наслідками, але причинами.

Можна припустити, що коренем є гріх жадібності  (лат. avaritia, грец.Απληστία) — жага до здобування чи купування, іншими словами жадання наживи, користолюбства.

Недаремно жадібність є у переліку семи смертних гріхів.

Двадцяте століття відзначилося надмірним споживацтвом. Ми маємо надлишок речей, які зовсім нам не потрібні, а корпорації закликають купувати ще і ще більше нових гаджетів.

Усім нам відоме слово, поняття "екологія" (від дав-гр.  οἶκος — середовище, житло і λόγος — вчення, наука). У вузькому, науковому значенні – це біологічна дисципліна, яка займається закономірностями взаємовідношень живих істот з довкіллям.

Крім того, екологія займається вивченням функціонування популяцій, видів і взагалі біосфери.

Екологічний рух в ширшому значенні зводиться до понять «екоїжа» - чиста їжа, екопальне, екобудинки  і тд.

На мій погляд, ми зайнялись питаннями екології, коли пройшли вже точку невороття, можна сказати, взяли віник в руки, коли сміття через вікна полізло.

Відносини між людиною і природою погіршилися ще з доісторичних часів, причиною цього стало гріхопадіння Адама і Єви та їхня втрата Богоспілкування.

Гріх, який зародився в душі людини, згубно вплинув не тільки на неї саму, а й на весь навколишній світ.

Апостол Павло у посланні до Римлян пише:

Бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. 

Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. (Рим8:20-22)

Природа стала місцем першого людського злочину і головним його свідком. У своїх відносинах з природою, що набули споживацького характеру, люди почали дедалі частіше керуватися егоїстичними мотивами.

Вони почали забувати, що єдиним Владикою Всесвіту є Бог (Пс. 23, 1), Котрому належить «небо і... земля і все, що на ній» (Втор. 10, 14), тоді як людина, за висловом Іоанна Златоуста, є лише «домоправитель», якому ввірено багатство долішнього світу.

Це багатство – «повітря, сонце, вода, земля, небо, море, світло, зірки».

«Панування» над природою та «володіння» землею (Бут. 1, 28), до яких людина покликана за Божим задумом, не означає вседозволеності.

До питання екології причетний кожен, як світові транскорпорації, з нафти яких виготовляють майже половину сучасних речей, до дітей, які смітять порожніми пластиковими пляшками, та дорослих, які несуть пластикові квіти та вінки на чиюсь могилу.

До речі, завдяки закликам священників, відмовлятись від штучних квітів на кладовищі, їх насправді останнім часом поменшало.

Отже, все в наших руках.


09.03.2023 Роман Тадра 5043
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

370
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1616
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1387
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1290
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1219
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7331

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

386

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

507

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

742

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1778
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

150
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1222
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

714
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

157
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1389
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

979
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1531 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

332
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

416
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1184
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1478
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

962