На Прикарпатті підходить до завершення традиційна акція «Святий Миколай іде до сиріт». Вже за кілька днів помічники святого розвезуть подарунки вихованцям інтернатів.
Як цьогоріч пройшла акція, чи всі листи знайшли благодійників і чи потрібна ще допомога, кореспондентка Бліц-Інфо дізналася у керівника БО «Мальтійська служба допомоги» Романа Яручика.
За словами пана Романа, понад дві тисячі подарунків вже запаковані, на складах чекають коли їх повезуть в інтернати до маленьких адресатів.
«Всі листи знайшли своїх благодійників. Ці коробки, що навколо - це навіть не десята частина всіх подарунків. решту чекають на складі. Окрім індивідуальних подарунків у нас є ще близько трьохсот загальних для класу. Проте хочу зауважити, що для дітей головне не вміст коробки, а що Миколай дарує йому іменний подарунок», - запевняє керівник мальтійців.
Загалом, каже Роман Яручик, за 20 років в цій акції взяли участь більше 15 тисяч людей. І ті, хто тоді мали більше можливостей допомогти, зараз вже стали бабусями і дідусями, які все одно приходять і жертвують хоча б невеликі гроші.
«Зрозуміло, що зараз у людей складна економічна ситуація. Проте літні люди жертвують кошти з пенсії за жовтень, листопад і кажуть, що ще з пенсії за грудень трохи принесуть для дітей. Не важливо, скільки вони жертвують, головне, що вони виділяють ці кошти. Наприклад у нас є незрячий чоловік з Ямниці, який щороку жертвує гроші і майже 90-літня бабуся, яка сама сирота і добре розуміє, що переживають ці діти», - пояснює чоловік.
Пан Роман зауважує, що хоча іменні подарунки вже готові, втім допомога небайдужих ще дуже потрібна, адже для дітей потрібно підготувати фруктові і солодкі пакуночки.
«Нам цього року бракує трохи коштів на придбання фруктів і солодощів. Зараз смаколики підготували для 1100 дітей. Але ще стільком ж не замовили фрукти і солодощі, бо бракує фінансів. Цей рік не був солодким в інтернатах, тож ми просимо людей допомогти з цукерками для дітей, щоб якось «засолодити» їх життя. Це можуть бути, як готові солодкі подарунки, так і розвісні цукерки. Наші волонтери їх перемішують, зважують і пакують в торбинки»,- пояснює Роман Яручик і демонструє символічну майстерню Святого Миколая, де пакують солодощі.
Керівник Мальтійської служби підкреслює, що сироти потребують підтримки не тільки на свято. Наприклад, в один інтернат треба пральної машинки, в іншому бракує морозильної камери. На щастя, є люди, які пожертвували кошти на ці потреби, тож днями техніку доставлять в інтернати. Втім, за словами Яручика бувають і невеликі потреби, наприклад ремонт баяну, щоб діти навчалися музики, чи купівля засобів гігієни.
«Що стосується загальних подарунків, то просять все: від нижньої білизни і шкарпеток, до акваріуму для черепахи та настільних ігор. Є й такі діти, що хочуть кудись поїхати на екскурсію. Буває, що замовляють набори для майстрування чи рукоділля. Навіть туалетний папір та засоби гігієни замовляють, хоча б здавалося, яке відношення вони мають до Миколая. Тож навіть для тих, хто не встиг взяти листа від дитини, ми можемо запропонувати різні варіанти допомоги. Ми хочемо донести до людей, що на Миколая діти не з’являються в інтернаті і після свята вони нікуди не зникають. Святий допомагає нам зібрати подарунки до цього дня, але він мусить діяти і протягом року», - каже чоловік.
Роман Яручик розповідає, що люди приходять цілими сім’ями, беруть листи, разом читають, потім вибирають подарунки. Окрім того буває, що благодійники щороку підтримують одну і ту ж дитину від першого класу до останнього. Є випадки, коли люди настільки прив’язуються до цих дітей, що запрошують їх на канікули чи на свята. Бувало, що й усиновлюють.
«В кожної дитини є стратегія написання листа, а в дорослих стратегія обрання листа. Ці діти просять те ж, що і інші. Проте в них є трішки поверхневе бачення реального світу. Вони уявляють, що тут ходять в костюмах Nike, діти їдять вдома лише снікерси і граються айфонами. Хоча, хочу зауважити, що майже в кожному листі діти просять миру і щоб солдати повернулися живими, просять здоров’я для рідних. Дуже чуттєво, коли діти пишуть про подарунки для братиків та сестричок. Окрім того при кожній нагоді діти пишуть, що люблять своїх батьків, незважаючи чи батьки живі, чи вже ні», - зауважує мальтієць.
Що ж стосується самих подарунків, то окрім традиційних іграшок на пультах, ляльок і техніки діти замовляють і незвичні речі. Наприклад цього року хлопчик попросив мурашину ферму.
«Діти просять канарейку, мурашину ферму чи собаку. Я кажу благодійникам, зачекайте, що ми з нею тут будемо робити три тижні. Тварину ж треба годувати, доглядати. Куди ми їх подінемо? Але діти є діти і вони хочуть домашніх улюбленців», - ділиться очільник Мальтійської служби допомоги.
Варто зауважити, що бажання молодших і старших дітей відрізняються. Старші розуміють, що це останні подарунки в житті і просять одяг, взуття, швейні машинки.
«Був хлопець дев’ятикласник, який попросив бензопилу. Всі дивувалися такому листу, але прийшов чоловік, який працює з лісом і каже, що в цьому бажання нічого дивного. Хлопець живе в горах і розуміє, що бензопила потрібна в господарстві, він зможе нею заробити собі на життя. Тому можу сказати, що все складається, як пазл: на кожне бажання є той, хто хоче його виконати», - переконаний пан Роман.
Для тих, хто не зміг собі обрати лист, але хоче якось конкретно допомогти певній дитині, в мальтійців є список особливих потреб. В цьому переліку слухові апарати, окуляри, лікування зубів та багато інших потреб, які потребують значних коштів.
«Приходить людина і не може знайти лист, який її зацікавить. Тоді ми пропонуємо цей список і вона каже, що це саме те про що вона думала і як хотіла допомогти. Я вважаю, що це справді діяння святого Миколая», - підсумовує Роман Яручик.
