Я інколи голодаю. Тільки вода. Нічого більше – ні чаїв, ані узварів, в тому числі. З ними – це вже не «голодування», а всього лише «жорстка дієта».
Нажаль останнім часом голодаю безсистемно. Системне голодування, як його рекомендують зокрема Поль Брегг та Геннадій Малахов, це голодні дні – 1-2 дні на тиждень, 3-добове на місяць, тижневе – один раз на квартал. І два рази на рік «довгі голодування» – 14 днів, і 30 (і більше) днів.
Років двадцять тому я проголодував 7 днів. За останні два роки вдалося проголодувати кілька разів до 3-4 дні. Більше не виходить через побутові проблеми, роботу, відрядження і т.п. Хоча бувалі голодувальники кажуть, що після 10-го – 14-го дня голодуючий, який вже повністю перейшов на «внутрішнє харчування», на 2-3 наступні тижні повністю відновлює всі фізичні кондиції і може виконувати навіть важку фізичну роботу.
Насправді голодувати не так важко в плані фізіології, більше проблем від психології і звичок. Постійно нагадує про себе отой рух рукою, яка несе їжу до рота:) А ще закладена у звичку циклічність «трапез».
На третій-четвертий день їжа навіть сниться. Сон стандартний – або великий «тазік» смаженої курятини, яку ти «їж» цілу ніч, коли б не прокинувся, або, останнім часом, величезна буханка свіжого, ще гарячого, житнього хліба. В такому сні «сняться» навіть запахи:)
Я завжди хотів здійснити так зване "повне голодування", яке триває близько 40-45 діб. За цей час організм «виїдає» з організму спочатку всі запаси, а потім і все «зайве», включно з шлаками, слиззю, доброякісними (кістомами, аденомами і т.д.) і, навіть, злоякісними пухлинами.
Ознакою того, що далі голодувати – смерть, – це відновлення почуття різкого голоду (після 14-го дня голодування воно відсутнє) і зникнення нальоту на язику (він "з’їдається" останнім). Досить складними є вхід і, особливо, вихід з голодування. В цей час дуже багато чого «не можна» (смерті подібно).
А ще в голодуванні надзвичайно важливі правильні мотивації. Якщо ви голодуєте «довго» заради того, щоб «скинути зайву вагу», то така мотивація є сумнівною, швидше за все – хибною. З нею можна і отримати цілий «букет» проблем зі здоров’ям. Тому, до речі, майже жодний лікар, що керується відомою максимою «Не нашкодь!», не буде рекомендувати вам голодувати, попри те, що з них майже ніхто не сумнівається в «помічності» голодувань в плані того ж «оздоровлення».
Єдина правильна мотивація як приголодуванні, так і взагалі "по життю" – це як в ісламі перша фраза Корану «БесмАлла-ар-Рахман-ар-Рахім» («В ім’я Аллаха Милостивого, Милосердного!»), – кожному своє по вірі і переконаннях...
40 днів голодували Ісус і Мойсей.
«Після охрещення Ісус протягом 40 днів постив у пустині, де його спокушав злий дух» (Мат. 4, 2-4).
Мойсей постив 40 днів на горі Синай, «нічого не вкушаючи», і після цього він отримав з рук Божих Скрижалі Закону із Заповідями…
Голодування має дуже потужну «метафізику», - після критичних 3-4-5-го днів (в ці дні польові тонкоматеріальні «демони» постійно намагаються змусити вас припинити голодування – спокушуванням, головними болями, запамороченнями, іншими неприємними станами…) значно загострюються інтуїтивні та екстрасенсорні можливості, стають надзвичайно динамічними медитація та молитва.
Я не знаю чому саме арештований колишній головний міліціонер України Юрій Луценко почав голодувати. Чи єдиною мотивацією його був тиск на прокурорів, і піар, чи це була дія «подвійного призначення» – для зовнішнього світу одне, для себе ж – «БесмАлла…»?
Але зараз ЗМІ повідомили слова Луценка: «Після голодування за два тижні я набрав чотири кілограми й активно займаюся фізкультурою». Він проголодував з 22 квітня до 23 травня 2011 року, – тобто 32 дні.
Я, звичайно, "не заздрю" йому як арештованому, свобода якого обмежена. Але радію за нього, в тому, що йому вдалося «знайти можливість» проголодувати аж 32 дні(!!!), – безперечно за цей час він прекрасно оздоровився та багато «бачив» і «знає» того, чого ніколи не пізнаємо ми – «щоденні їдоки чужої плоті»:) І шкодую, що він таки не до-був «повного голодування»…
