Україна несумісна з майбутнім. Сировина більше не дозволить країні триматися на плаву, інвестиції не прийдуть, власних коштів не буде. Усі розумні люди виїдуть за кордон, звільнивши місце для неосвічених біженців з Африки.
Кожного ранку молодий українець прокидається з думкою, що тримає його в цій безнадійній країні, і знаходить все менше аргументів залишитися.
Політики продовжують спекулювати тарифами та позиками МВФ, а потяг прогресу вже зник з українського горизонту.
Усі чули про "технологічні уклади" — сукупність пов'язаних виробництв, що синхронно розвиваються і мають однаковий технічний рівень.
Наприклад, електроніка, програмування, комунікації та робототехніка доповнюють одне одного й утворюють п'ятий технологічний уклад, закладений інноваціями 1970-х років, які сьогодні стали невід'ємною частиною нашого життя.
У 2010 році стартував шостий уклад — епоха нанотехнологій та клітинних технологій, що знижують енергоємність та матеріаломісткість виробництва, відкривають нові можливості управління властивостями матеріалів та організмів.
На жаль, у 1990-х роках ми проґавили розквіт п'ятого укладу. Саме тоді українці могли застосувати інформаційно-комунікаційні технології у всіх галузях життя, зорієнтувати економіку на сфери інтелектуальних і творчих послуг: програмування, інженерію, промисловий дизайн, робототехніку, проектування електроніки.
Сьогодні потенціал втрачено, а ринки зайнято. Тимчасом шостий уклад, більш відомий як четверта промислова революція, от-от знову радикально змінить світ.
Два роки поспіль Всесвітній економічний форум в Давосі був присвячений саме цьому питанню, а недавній прогноз розвитку світу до 2035 року від Національної розвідувальної ради США наскрізь пронизаний темою інновацій. Що ж чекає світову економіку в найближчі десятиліття, і що ці зміни принесуть українцям
Сповільняться темпи зростання економіки в усіх країнах
Економічне зростання планети в найближчі 20 років не перевищить 2-3% ВВП на рік. Середні темпи росту найбільших країн єврозони прогнозуються на рівні 1,5-2%, Китаю — 3,5%. Максимальний ріст покажуть Нігерія, В'єтнам та Філіппіни — лише 4,5-5,5%. Для відсталих країн така швидкість означає пастку бідності.
Китай та Індія, на відміну від України, встигли зробити економічний ривок у попередні десятиліття, тому ВВП на душу китайця через 30 років становитиме 79 тис дол — лише в два рази менше середнього доходу американця. Індус буде в чотири рази біднішим за американця замість 33-кратного відставання зараз.
Україна, маючи мізерний стартовий рівень при середніх темпах зростання, залишиться далеко позаду азіатських країн і стане найбіднішою країною світу.
Якщо зараз середній українець заробляє 4,7 тис грн, то через 25 років його дохід зросте "аж" до 9 тис грн при умові, що країна до того часу буде існувати.
Зросте протекціонізм у торгівлі, частка сировинних товарів впаде
У світовій торгівлі стрімко знижуються ціни і попит на корисні копалини та нафту. Падає виручка від експорту аграрної продукції (-11% у 2015 році) та від експорту промтоварів (-5% у 2015 році). У структурі ВВП країн ЄС сільське господарство займає не більше 3%, в Україні — близько 11% і це головне джерело валюти.
Наноматеріали з поліпшеними властивостями революціонізують більшість промислових секторів і підірвуть економіки країн-експортерів, що залежать від сировини, а розвинені країни отримають перевагу.
Тимчасом дві третини експорту України — це сировина: 33% аграрної та харчової продукції, 21% чорної металургії та руди, 3,6% лісництва. Більше того, частка української промисловості з роками лише зменшується, а сировини — росте.
Повсюдне впровадження 3D-друку змінить міжнародну торгівлю і збільшить частку місцевого виробництва. Розміщення виробництва на віддалених заводах стане невигідним порівняно з ефективними заводами поблизу споживача.
Наприклад, компанія Boeing найняла норвезьку Norsk Titanium AS для 3D-друку титанових деталей замість їх промислового виробництва. Це дозволить економити 2-3 млн дол на кожному літаку 787 Dreamliner. У той же час найкращі в Україні літаки "Мрія" збираються на обладнанні минулого століття.
Від прогресу постраждають виробники дешевих товарів і їх співробітники.
Виникне глобальний розрив між тими, хто мав можливість модернізуватися, і тими, хто цього не зробив. На жаль, в українській переробній промисловості питома вага високотехнологічної продукції невпинно знижується: з 4,6% у 2014 році до 4,3% у 2016 році. Частка середньо-високотехнологічної продукції впала з 15% до 13,5%.
У світі посилюється економічний протекціонізм. Число вжитих у 2015 році дискримінаційних заходів на 50% вище, ніж у 2014 році, особливо в країнах G20.
У топі — галузі, що оберігаються від зовнішньої торгівлі: основні матеріали, транспортні засоби, обладнання і сільськогосподарська продукція. Україні з її структурою економіки буде все складніше збувати продукцію на світовому ринку.
Населення сировинної, аграрної України втратить останні джерела існування, а бізнес та уряд держави залишаться без внутрішніх ресурсів для розвитку.
Експорт стане менш матеріальним, а туризм буде провідною галуззю
З 2012 року зростання торгівлі товарами було слабким, а торгівля послугами збільшувалася. У вартісному вираженні цей розрив помітний ще більше через падіння цін на товари. Якщо у 2000-2011 роках послуги мали стабільну 20-відсоткову частку світової торгівлі, то у 2015 році цей показник становив 23%.
У нетоварному експорті за останні десятиліття міжнародний туризм перетворивсяна потужне джерело іноземної валюти і став четвертою за величиною категорією експорту після палива, хімічних речовин і продуктів харчування.
Разом з пасажирськими перевезеннями міжнародний туризм генерує експортний дохід близько 1,5 трлн дол — 30% від експорту послуг.
За даними Всесвітньої туристичної організації ООН вклад туризму у світовий ВВП становить 10%, а кількість робочих місць, прямо або опосередковано причетних до сфери туризму, — 11%. Прогнози демонструють подальше зростання галузі.
Україна ж у 2017 році посіла 88 місце за привабливістю для туристів за версією експертів Всесвітнього економічного форуму: 98 місце — щодо екології, 79 місце — авіаційної інфраструктури, 81 місце — портової інфраструктури, 71 місце — туристичного сервісу. Щодо інвестицій у туристичний бізнес країна на 124 місці.
Отже, Україна втратила навіть це, останнє джерело "сировинного" прибутку.
Нерівність між країнами і людьми зросте, а відсталі залишаться бідними
The Economist Unit прогнозує збільшення відриву перших економік світу від інших. Китай, США та Індія будуть багатшими за п'ятірку наступних економік, разом взятих: Індонезію, Німеччину, Японію, Бразилію та Великобританію.
Близько 8% землян володіють 80% світового багатства, а дві третини населення планети ділять нікчемні 3% активів. Дослідження Oxfam, показує: вісім мільярдерів володіють таким же багатством, як найбідніша половина населення світу — 3,6 млрд осіб. При цьому великий капітал зростає швидше малого й перевищує за прибутковістю загальне економічне зростання, призводячи до монополізації.
Власність середнього американця 345 000 доларів, поляка — 25 000, а українця —1 250 доларів.
Виручка корпорацій в рази перевищує бюджети країн. Так, Apple у 2016 році заробила 216 млрд дол, що більше дохідної частини України у вісім разів.
Саме багаті країни та корпорації інвестують великі суми у наукові дослідження й розробки, які роблять їх основними вигодонабувачами прогресу. Тут лідирують лише шість країн. Японія інвестує в R&D 3,6% ВВП, Ізраїль — 4,1%, Південна Корея — 4,3%, Австрія, Німеччина і Швейцарія — майже 3%, а Україна — 0,6%.
У грошовому вираженні лідерами є США та Китай — 480 млрд дол та 371 млрд дол на рік проти 2,5 млрд дол в Україні за паритетом купівельної спроможності.
Тобто Україна на карті інноваційного майбутнього взагалі відсутня.
Праця звичайних людей стане непотрібною
У результаті впровадження автопілотного наземного транспорту, розвитку алгоритмів і робототехніки зникає робота не тільки у промисловості, а й у сфері послуг. За даними WEF, до 2020 року в розвинених країнах кількість створених робочих місць на 5,1 млн позицій буде відставати від кількості скорочених.
Прогресивні країни наполегливо стимулюють креативні види діяльності, оскільки вони удвічі стійкіші до автоматизації. Наприклад, Британія планує створити 1 млн креативних робочих місць за найближчі тринадцять років.
Тимчасом в Україні 40% трударів промисловості працюють на виробництві низького технологічного рівня, 15% робітників зайняті у видобутку корисних копалин та сільському господарстві порівняно з 1-5% зайнятих в ЄС, де за прогнозами кількість таких працівників за вісім років упаде на 18%.
Отже, невдовзі більшість українських працівників стануть непотрібними.
Поширення нових технологій зажадає від фахівців спеціальних складних знань і навичок, невластивих скороченим кадрам. Це посилить економічний розрив між висококваліфікованими та низькокваліфікованими людьми.
Україна за конкурентоспроможністю талантів посідає 66 місце у світі зі 109, за індексом талантів — 42 місце з 60. Основна причина — не якість освіти, а відсутність сприятливого середовища для життя і розвитку.
Опитування, проведене у 2016 році, показало, що 30% українців хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання, 40% — хотіли б працювати за кордоном.
До 2050 року в Україні прогнозується зменшення кількості робочої сили на 3-4 млн осіб, що збільшить тиск на пенсійну й медичну системи, а їх реформування блокуватимуть низькі доходи працівників і бідність бізнесу.
У результаті соціальні видатки змусять державу економити на освіті, науці та капітальних інвестиціях, що остаточно підірве перспективи розвитку.
Мегаміста сконцентрують глобальну економіку і світові таланти
Через вісім років 600 міст світу будуть вміщувати 25% населення планети (2 млрд людей) і продукувати 60% світового ВВП. Перші 23 мегаполіси з населенням понад 10 млн осіб генеруватимуть близько 10% обсягу світової економіки.
За даними McKinsey, найбагатшими містами світу за розміром економіки у 2025 році будуть Нью-Йорк, Токіо, Шанхай, Лондон і Пекін. Перші місця за ВВП на душу населення у 2025 році посядуть Осло, Доха, Берген, Макао і Тронхейм.
Київ уже зараз у 88 разів бідніший за Нью-Йорк, який багатший за всю Україну в 17 разів, маючи 1,5 трлн дол валового регіонального продукту проти жалюгідних 90 млрд дол ВВП України та 17 млрд дол у столиці.
Щоб розвиватися, містам необхідно конкурувати за краще населення планети —креативний клас: учених, художників, інженерів, дизайнерів, письменників, творчих професіоналів широкого спектру діяльності, заснованого на знаннях.
Таких людей у світі дуже мало. Лише 0,88% землян створюють творчі продукти і тільки 0,13% займаються науковими розробками. В Ізраїлі, наприклад, 8 255 дослідників на мільйон жителів, в Україні — 1 026 розумників на мільйон.
EY у звіті Global Talent in Global Cities вказує на переваги, необхідні містам для приваблення талантів. Це якісна інфраструктура, конкурентні ринкові умови і ділове середовище, кластери, критична маса талантів з відмінними можливостями для взаємодії і співпраці, чудові умови життя, включаючи клімат, культурне середовище, безпеку і легкий доступ до послуг з охорони здоров'я та освіти.
Україна тим часом продемонструвала найнижчі показники у світі за рівнем злочинності (109), доступності житла (116), стану довкілля (118), здоров'я та довголіття (127), свободи вибору життєвого шляху (132).
Більшість міських багатоквартирних будинків потребують знесення чи капітального ремонту, а бізнес-клімат країни перебуває на рівні африканських провінцій. Сама ж столиця, Київ, у 2016 році увійшла до топ-10 найгірших для життя міст світу разом із сирійським Дамаском та Алжиром за версією The Economist.
Для талантів не існує кордонів, їх дохід вимірюється у валюті, а розкриття творчого потенціалу вимагає відповідних умов. Значить, ніякий патріотизм не виправить ситуацію. У нинішніх умовах таланти або поїдуть, або деградують.
Масова міграція з Африки та Близького Сходу
Наслідки зміни клімату стануть більш відчутними. Екстремальні спека, посуха, повені та нестача води вдарять по густонаселених і бідних регіонах Землі.
За 18 років число землян зросте на 20% до 8,8 млрд осіб. У бідних країнах Африки та Близького Сходу популяція збільшиться на 50%, а середній вік становитиме 20 років. Наслідки — безробіття, конфлікти, епідемії та масова міграція. Уже в 2015 році переселенців у світі нараховувалося близько 309 млн.
Спорожніла Україна стане відмінним притулком для неосвічених біженців.
Висновки
Україна несумісна з майбутнім за усіма напрямками. Сировина більше не дозволить країні триматися на плаву, інвестиції для розвитку не прийдуть, а власних коштів уже не буде. Усі активні та розумні люди виїдуть за кордон. Вони не будуть чекати "покращення" ще десять років, звільниться місце для біженців.
Залишки корінного населення остаточно деградують, зношені житло та інфраструктура зруйнуються, злочинність виросте, тривалість життя впаде.
Країна або буде розділена іншими державами, або потрапить під цілковите зовнішнє управління. Економічно зайве населення буде поступово утилізоване.
Такого майбутнього можна уникнути, але цього разу радикальні зміни вже не метафора: автономні "міста-хартії", переселення людей у місця компактного проживання, виведення з утримання частини інфраструктури, застава житла людей в обмін на реконструкцію, вільні економічні зони з іноземними юрисдикціями, зовнішнє управління ключовими функціями держави, введення податку з обігу та заборона готівки, тотальна прозорість усіх процесів, заміна призначень системою жеребкування, введення багаторівневого громадянства та коефіцієнтів ваги виборчого голосу, передавання природних ресурсів в управління міжнародним корпораціям, продаж часток державних активів іноземним гігантам.
Цього разу малою кров'ю українці вже не виберуться з пастки.
Олексій Жмеренецький,
спеціально для ЕП
