Екологічною загрозою №1 у 2012 році природоохоронці назвали наміри масового спорудження міні-ГЕС на карпатських річках.
Серед прогнозованих наслідків будівництва – загибель червонокнижних риб, втрата туристичного потенціалу, зниження ґрунтових вод та збільшення небезпеки від паводків.
Оперуючи неоднозначним терміном "зелена енергетика", за сприяння влади підприємці планують спорудити на карпатських річках майже 550 малих гідроелектростанцій! Сьогодні проекти будівництва знаходиться на різних етапах розробки і погодження, але кілька станцій вже будується у верхів’ях Білого Черемоша у Верховинському районі.
Загалом, у Івано-Франківській області планувалося спорудити від 50 до 150 міні-ГЕС. Це означає що у десятках місць карпатські річки будуть на кілометри загнані у труби і назавжди втрачені для природи і туризму.
Ще в 2008 році Івано-Франківська обласна влада запланувала понад півсотні міні-ГЕС на гірських річках Прикарпаття. Спершу розробили так звану протипаводкову програму, а в 2010 в цю програму включили інвестиційний проект з будівництва малих гідроелектростанцій. Як пояснює начальник обласного управління водних ресурсів Роман Михайлюк, згідно з проектом, міні-ГЕС зведуть майже на всіх річках гірських районів області - у Долинському, Рожнятівському, Надвірнянському, Косівському, Верховинському районах.
За проектом пропонується будівництво 49 дериваційних міні-гідроелектростанцій, 17 - гідроакумулюючих електростанцій та 17 - руслових міні-ГЕС. Власне, дериваційні працюватимуть за рахунок тиску води гірських річок, без спорудження додаткової греблі. А гідроакумулюючі здатні регулювати паводки.
Що насторожує - на відміну від європейських країн, у нас проекти будівництва чомусь ретельно приховуються від громади, а самі власники і підприємці спілкуватися з ЗМІ уникають.
Більшість із запланованих ГЕС належать до так званих "дериваційних". Технологія спорудження цих ГЕС на гірських річках передбачає такий принцип роботи: воду з гірської річки направляють у трубу, через яку вона прямує залежно від місцевості від кількох сотень метрів до кількох кілометрів й розганяється до потрібної швидкості. Потім вода потрапляє на агрегат, крутить турбіну, і нарешті потрапляє назад у русло. Тому є реальна загроза того, що замість кількох кілометрів річки ми отримаємо кілька кілометрів труб.
При проектуванні цих гідроспоруд не зважають на рекреаційну привабливість і навіть на заповідний статус території. Варто побачити фото перших електростанцій, як стає зрозуміло, що доброго в них мало.
В деяких місцях сільські ради вже дозволили будівництво "зелених" електростанцій, проте громади швидко зрозуміли свою помилку і почалися протести. В кількох селах Верховинського району горянам вдалося зупинити будівництво. Під тиском громад і екологів голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк навіть видав розпорядження про призупинення будівництв. Але в деяких селах процес уже зайшов надто далеко. Тепер на місці майбутніх ГЕС – спотворені трубами гірські ландшафти і будівельна техніка в руслах рік.
Так, на притоці Білого Черемоша в селі Пробійна Верховинського району вже запущена перша ГЕС в області. Селяни скаржаться, що на відрізку в кількасот метрів вода в руслі майже зникла. Риби в ріці практично не залишилося. Подібне вже незабаром може чекати села Дземброню і Гриняву. А такж чимало сіл Рожнятівщини, Долинщини, Надвірнянщини, громадам яких практично нічого невідомо про плани влади і бізнесу.
Тому природоохоронці б’ють на сполох і закликають усіх небайдужих громадян максимально поширювати серед місцевих громад інформацію про загрозу довкіллю. Нещодавно екологи звернулися з листом і до кандидатів у народні депутати від гірських районів. Кандидатам запропонували відкрито заявити про свою позицію щодо будівництва міні-ГЕС на гірських річках краю.
«Більшість жителів гірських сіл виступають проти будівництва ГЕС. Всі села Івано-Франківшини (Красник, Довгополе, Бистрець, Шибене і Зелене), де вже проводились громадські слухання з цього питання, проголосували проти ГЕС. На нашу думку всі кандидати повинні визначитись із своїм ставленням до цієї проблеми, а виборці повинні врахувати цей момент при голосуванні у жовтні», - йдеться у зверненні екологів.
Стурбованість природоохоронців поділяє кандидат у народні депутати, правозахисник і юрист Володимир Грабовецький. Він балотується по 86-му виборчому округу, що включає Долинський, Рожнятівський райони та частину Богородчанського, які можуть зазнати шкоди від будівництва міні-ГЕС на річках Чечва, Свіча, Лімниця, Надвірнянській і Солотвинській Бистрицях.
«Ідея будувати міні-ГЕС на Прикарпатті несе велику шкоду Карпатському регіону. В Україні електроенергія й так виробляється у надлишку. Заганяти в труби гірські річки заради збиткової електроенергії, як це сталось в декількох селах Верховинського району, значить знищувати туристичний потенціал Карпат», - переконаний Володимир Грабовецький.
Для чого це робиться? Схема проста, пояснює юрист. В Україні є Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення «зеленого» тарифу». Цей закон передбачає обов'язкове придбання електроенергії постачальниками з ряду відновлюваних – альтернативних – джерел, серед яких і міні-ГЕС. Але є нюанс: «зелений тариф» вищий, ніж тарифи на електроенергію, вироблену традиційними електростанціями (тепловими, атомними). Тобто, фактично бізнесмени, котрі ініціювали будівництво міні-ГЕС, зароблятимуть гроші, а споживачі купуватимуть електроенергію за завищеними цінами. На додачу до цього страждатиме екологія та туризм на Прикарпатті.
Подібна схема, нагадує Володимир Граовецький, була відпрацьована чиновниками, братами Клюєвими, – соратниками Віктора Януковича, – при будівництві сонячної електростанції у Криму. Анонсована як одна з найбільших в світі сонячних станцій, вона обходитиметься українцям у 51 млн. євро щороку.
«Дивлячись на це все з юридичної точки зору, стає зрозуміло, що йдеться не про перехід на альтернативні джерела електроенергії, а про чергову махінацію. Розробка альтернативних джерел електроенергії – питання важливе. Однак до будівництва міні-ГЕС в Україні необхідно підходити дуже зважено. Слід прислухатись до думки екологів. А кінцеве рішення має приймати громада на громадських слуханнях. Це передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування». Хоча у нас вже звичною стала практика фіктивних слухань, коли для прийняття рішень потрібен лише протокол про те, що вони відбулись, - застерігає Володимир Грабовецький. - Згідно із законодавством, населення має бути заздалегідь проінформоване про час та місце проведення громадських слухань. Здебільшого, анонси про це поширюються, але у такий спосіб, що громадяни не мають змоги їх побачити. Наприклад, у пізні або дуже ранні години на телебаченні чи радіо, або ж дрібним шрифтом на останніх сторінках комунальних газет. Час для слухань зазвичай теж обирається незручний для громадян – коли ті навіть не підозрюють, що насправді мають вирішувати надважливу для свого краю справу. А якщо на слухання ніхто не прийшов, то чиновникам дуже легко записати у протокол всі потрібні їм рішення. У результаті громада надто пізно реагує – аж тоді, коли бачить, що розпочались роботи з будівництва. А на етапі, коли всі необхідні дозволи та документи отримані, змінити ситуацію вже дуже складно».
 |
 |
Михайло Фединяк
