Франківці створили додаток, що допомагає віддати і знайти речі

З допомогою додатку Clewo можна віддати непотрібні речі та забрати те, що можна використати в господарстві.

«Я придумав додаток ще понад два роки тому, – каже автор ідеї Clewo франківець Єгор Куц. – Працював тоді у харківській ІТ-компанії, був конкурс ідей, і кожен мав запропонувати щось своє. Ідея виникла, коли йшов на роботу і побачив пункт прийому вторсировини, а зовсім недалеко від нього просто неба лежали скляні та пластикові пляшки – нікому не потрібні».

За словами Єгора, в нього виникла проста ідея – дати людям можливість фотографувати непотріб, позначати геолокацію – і все. Далі мали б прийти чи приїхати небайдужі, які заберуть вторсировину на переробку.

Подав ідею на конкурс – посів перше місце в компанії, пише Репортер. Тоді ж вони з колегою Олександром Герасимовим почали збирати команду для реалізації задуму.

Довго шукали назву для додатку й наприкінці вирішили просто скоротити два англійських слова clear та world, тож вийшло Clewo – чистий світ.

«Усі ми працювали в одній компанії, створювали сайти для інших, тож вирішили, що пора зробити щось своє, – розповідає Куц. – Розділили додаток на дві окремі функції. Перша – це оголошення людей, котрі сортують, наприклад, пластик і хочуть його віддати. Але це переросло у щось більше. Утворилась, умовно, платформа, де люди можуть виставляти оголошення старих або непотрібних речей, а інші їх забирають. Друга функція – це мапа. Там відображаються пункти прийому вторинної сировини. Нам пише велика кількість людей, які хочуть дізнатися, де найближчий пункт прийому та який його графік роботи. Це все є на мапі».

Каже, не обходилось і без цікавих оголошень. Наприклад, одна людина задекларувала, що приймає зламані парасольки. Інша оголосила збір чорно-білих фото.

Clewo – проєкт соціальний, усі в команді працювали без зарплати. Кожен робив своє завдання у вільний час – після роботи, вночі, але все вийшло. Хоча, як каже Куц, за цей час кожен міг заробити близько 10 тисяч доларів, а то й більше.

«Ми з того нічого не заробляємо, – говорить Єгор. – Але, правда, переглядаємо можливість монетизації, бо щомісяця з власної кишені платимо за сервер, дизайн. Це буде додаткова можливість, але базовий функціо­нал «поділитися / забрати» – був, є та буде безкоштовним завжди. Якось ми спробували вийти на українську краудфандингову компанію Na-Starte, зібрали там 40 тис. грн – вийшли в нуль».

За словами Куца, вони часто аналізують додаток, дивляться статистику й, за їхніми даними, Івано-Франківськ виявився одним із найактивніших. Саме в нашому місті часто додають оголошення і пункти прийому вторсировини.

Планів у розробників і зараз багато. Але найголовнішим є створення мережі пунктів прийому вторсировини, щоб їх кількість не відставала від оголошень непотрібних речей. Щоб користувач довго не шукав пункт, а міг одразу побачити найближчий і те, який тип сировини він може здати.

«Дуже зручно відкрити додаток і побачити, що, наприклад, за кілометр від тебе є пункт прийому, а ти про нього й не знав, – говорить автор Clewo. – Також другим найголовнішим пунктом буде чат, в якому люди зможуть спілкуватись і домовлятися між собою, як і коли забрати річ».

До речі, минулого тижня випустили оновлення для двох мобільних платформ, інформують на сторінці проєкту у Фейсбук.

Оновлення доступне у мобільному маркеті або за посиланням, відкритим з телефону: http://onelink.to/hh42pp

Категорії об’єктів в додатку (список постійно доповнюється):

  • метал;
  • скло;
  • банки;
  • пластик;
  • папір;
  • дерево;
  • електроніка;
  • реюз.


13.02.2020 5574
Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2200
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1114
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2406
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1504
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1616
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2044

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

387

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1603

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1011

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

606
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10981 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4982
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6164
02.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23209
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5941
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1994
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1846
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6504 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

629
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

958
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1933
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2378