Епічна картина епохи "покращення"

 

 

Логика событий, которую мы расписывали в начале года, а затем в конце весны и в конце лета, продолжает разворачиваться строго в рамках описанных нами трендов. Их несколько.

 

1. Происходит дальнейшее наращивание государственного долга. И это в данной логике действий власти неизбежно, поскольку все последующие пункты подталкивают к этому. Впрочем, в долг Украине уже никто давать не хочет, даже резиденты. Об этом свидетельствует тот простой факт, что последний выпуск ОГВЗ ни один частный банк не захотел покупать (даже несмотря на то, что вместо гривневых обязательств стали выпускать долларовые), по поводу чего господин Арбузов устраивал специальное совещание, где негодовал на банкиров, а также угрожал, что будет впихивать облигации займа принудительно.

Напомним, что валовый внешний долг Украины составлял на начало 2008 года 60% ВВП, а к июлю 2012 он вырос до 74% (не взирая на то, что номинальный ВВП тоже вырос). По нормам МВФ для «переходных» экономик граничная допустимая величина валового внешнего долга считается чуть меньше 50%, соответственно украинская власть превысила эту черту ещё при Ющенко, а Янукович продолжил эту линию. Причём корпоративная (приватная) доля в структуре долга сокращалась, а доля прямого и обеспеченного государственного долга (спасибо святой великомученице Юлии Владимировне!) стремительно росла.

 

2. Происходит стремительное увеличение негативного сальдо внешней торговли. Причём импорт практически не уменьшается, а экспорт стремительно сокращается. Причин у этого несколько.

Что касается импорта, то, во-первых, Украина пока не может перестать платить России за энергоносители, необходимые для производств, принадлежащим олигархам (преимущественно группам Ахметова и Фирташа). Каждый месяц «Нафтогаз» выплачивает по 800-900 миллионов долларов «Газпрому», причём не гривнами, а в валюте.

Во-вторых, в отличие от ряда других стран, где были введены меры экономии, правящая партия накануне парламентских выборов не могла себе этого позволить. Предвыборные подачки, называемые «социальными инициативами президента», поддерживали потребление (в том числе и престижное) на прежнем уровне, уж никак не способствуя сокращению импорта. Теперь же этот праздник жизни (или вернее, пир во время чумы) будет стремительно сворачиваться.

Относительно же экспорта, здесь тоже две причины, почему он падает. Во-первых, кризис вызывает закономерное сокращение спроса на основные статьи украинского экспорта – металл и химию. А поскольку Украина является ресурсной колонией Запада, экспортирующей продукты переработки сырья с низкой добавленной стоимостью и не имеющей самодостаточной экономики, то это становится для неё крайне чувствительным.

Во-вторых, украинская власть своими бездарными действиями сама закрыла для себя ряд крупных рынков, в основном на Ближнем Востоке (о чём мы уже тоже неоднократно писали).

Кстати, господам экспортным олигархам, потребляющим российский газ, списали огромный долг перед «Нафтогазом», что ещё усугубляет картину. Дойная корова по имени Украина уже на грани истощения, едва стоит, а присосавшиеся к её шее вампиры продолжают сосать кровь.

 

3. В связи с сокращением экспорта идёт снижение промышленного производства. Не обращая внимания на официальную статистику и радужные заверения премьер-министра Азарова, мы можем констатировать на июль снижение на 9%, с последующим ещё большим обвалом (полностью вписывающимся в логику падающей экспортоориентированной экономики). Эту картину подтверждает и дополняет недавнее заявление (или, вернее, крик о помощи) скоропостижно скончавшегося директора «Азовмаша» Александра Савчука о плачевной ситуации в индустрии. Аналогичные заявления сделал и ряд директоров поменьше.

 

4. Из этого неизбежно вытекает сокращение золотовалютных резервов (ЗВР) Национального банка Украины. Если в прошлом году пиковое ситуативное значение было 38,4 миллиарда долларов, на начало года они были примерно 31,8 миллиарда, на конец сентября сократились до 29,2 миллиарда, а всего лишь за октябрь стремительно растаяли до 26,8 миллиарда. Данные взяты здесь.

Причём резервы идут не на удержание стабильности гривны (туда они тоже, безусловно, тратятся, но минимально), как уверяет нас руководство самого НБУ, чтобы скрыть истинные масштабы и причины проблемы. Резервы сокращаются, прежде всего (и больше всего), потому, что из них Нацбанк покрывает дефицит внешней торговли.

Нацбанк усиленно печатает гривну, но не может купить за неё столь необходимую ему валюту (и дополнительная эмиссия гривны ему в этом не поможет). Предложения просто нет. Именно поэтому руководство НБУ предлагает заставить экспортёров продавать ему половину валютной выручки, хочет ввести налог на операции купли-продажи валюты, а также идёт на другие меры по её выманиванию у физических и юридических лиц.

Святослав Швецов считает, что в случае дальнейшего ухудшения ситуации (а я не сомневаюсь, что она ухудшится, ибо нет оснований для улучшения) они могут пойти на конфискацию валютных вкладов населения в коммерческих банках (возможно, с «компенсацией» в гривно-фантиках).

Кстати, для всего этого НБУ нужна законодательная инициатива, поскольку его указы не обладают достаточной силой для подобных действий. А это значит, что все нужные решения власти придётся протаскивать через Верховную Раду. Вот тогда мы и посмотрим, «кто есть ху» в оппозиции, кто поддержит эти поправки к законам.

 

5. Падение гривны также в интересах экспортных олигархов, поскольку повышает конкурентоспособность их продукции, снижая её себестоимость за счёт обесценивания заработных плат. При этом интересы олигархов вступают в конфликт с возможным стремлением правительства удержать её курс. В нашей стране действует логика «Чего хотят олигархи, того хочет бог», поэтому всё всегда происходит в их интересах, даже если это противоречит интересам государства и народа. Поэтому гривна неизбежно будет продолжать падение.

Уже на 17% подорожал хлеб. Сегодня в магазине был свидетелем, как, принимая новый товар, сами продавщицы сетуют, что всё подорожало. Негативные ожидания ещё усугубляют картину. Правительству никто не верит.

И, самое главное, даже девальвация гривны не остановит сокращения золотовалютных запасов. Ибо дефицит внешней торговли никуда не денется, а только увеличится. А доллары Нацбанку никто не продаст (население и коммерческие банки уж точно), поскольку наш народ «выбирает стабильность», а стабильность нынче выше у доллара.

Поэтому ситуация неизбежно продолжит ухудшаться. А уж молчаливо терпеть или что-то делать по этому поводу – решать вам.

 

Александр Роджерс,

Хвиля


Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

743
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2942
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1743
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2968
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2142
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2153

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

455

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

822

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

922

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2213
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5853
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29573
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11472 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1232
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1471
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23702
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1937
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43830 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

438
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1175
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1480
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2469