Домбровський кар’єр. Скільки грошей і які технології потрібні для перероблення розсолів?

Фіртка продовжує цикл публікацій про Домбровський кар’єр, що нині є екологічною бомбою уповільненої дії, проте може перетворитись на рентабельний проєкт.

Для уникнення екологічної катастрофи в районі Калуського соляного родовища необхідно переробити великі об’єми розсолів із різною концентрацією.

Постає вкрай важливе запитання: а чи є економічно ефективною технологія перероблення розсолів, і скільки державі коштуватиме повністю переробити розсоли за неефективною технологією.

У численних інтерв’ю, на форумах та конференціях вчені та експерти часто виносять на загал думку про необхідність виділення державних коштів у значних розмірах для перероблення розсолів Домбровського кар’єру.

Також останнім часом висловлюється думка, що держава краще б витрачала кошти, які за весь час виділені на Домбровський кар’єр та на неуспішні спроби утилізувати гексахлорбензол, саме на перероблення розсолів Домбровського кар’єру, то загрозу б ліквідували.

Проаналізувавши ці висловлювання, можна дійти висновку, що наявні технології перероблення розсолів є збитковими та потребують при їх використанні додаткових дотацій з бюджету саме на відшкодування збитків, що виникають в процесі перероблення всього об’єму розсолів, у розмірі близько 200 млн доларів.

Спеціалісти, які вивчали питання, твердять, що перероблення розсолів із концентраціями понад 350 г/л має свій додатній економічний баланс, а при зниженні концентрації хоча б на 50 г/л, - економіка виробничого процесу різко погіршується. 


Без збитків і з користю

Водночас спеціалісти ТОВ «Оріана Еко» та науковці Харківського інституту проблем машинобудування зазначають, що перероблення не є збитковим, і його можна вивести на прибутковий рівень.

В чому відмінність точок зору на перероблення? У відмінності технологій.

Якщо дослідити склад солей у розсолі Домбровського кар’єру і задатись ціллю здійснити перероблення, то теоретично із цього розсолу можна добути:

  • мінеральні добрива - калій магнезію (найчистіший продукт) – близько 23-28 %;
  • чисту технічну сіль - хлорид натрію (відповідає найвищим технічним вимогам будь-якого виробництва) – близько 65-70%;
  • бішофіти (найвищої якості) – близько 3-5%;
  • залізний сурик (найчистіший фарбник для промисловості) – близько 0,3-0,7%.

В той самий час, всі наявні технології перероблення, які розроблені донедавна, дозволяли здійснювати перероблення, при якому не повністю розділялись добуті речовини, і їх склад виглядав наступним чином:

  • мінеральні добрива калію магнезію – близько 7-12%;
  • технічна сіль – близько 30-45%;
  • нерозділена соляна суміш 30-60%.

Відсоток видобутих речовин у співвідношенні до нерозділених соляних сумішей варіювався в залежності від тієї чи іншої наявної технології, яку застосовували в лабораторних умовах при дослідженні виробничих процесів.

І найефективнішою на певний момент виглядала технологія, при застосуванні якої суміш нерозподілених солей знижувалася максимально до 30% від всієї виготовленої продукції.

Друга проблема цих технологій полягала в тому, що застосування їх не передбачало виділення із розчинів зайвих металевих домішок, в першу чергу – заліза та міді, що в кінцевому результаті впливає суттєво на якість виготовленої продукції. Адже, наявність високого вмісту заліза в технічній солі натрій-хлорид та калій магнезії суттєво знижує якість продукції та відповідно – сферу застосування у господарстві, а також різко звужує коло потенційних покупців. 

Так, наприклад для потреб ТОВ «Карпатнафтохім» така сіль уже не підійде, оскільки у зв’язку із використанням у їхньому виробництві ліній з німецькими технологіями – просто протипоказано застосування солей із вмістом заліза та іншими домішками. А застосування у сільському господарстві добрив із вмістом домішок можливе лише при вирощуванні окремих, не вибагливих культур (наприклад, для потреб сільського господарства при вирощуванні технічних культур).


Особливості технології

При виведені на ринок України продукції такої якості, зрозуміло, що її збут виглядає проблематичним, оскільки на ринку достатньо конкурентоспроможного продукту цієї групи із показниками найвищої якості при розумній ціні.

Тоді при застосуванні такої технології для перероблення розсолів, легко передбачити, яким буде економічний ефект. З одного боку всі технології перероблення вимагають розігрівів розсолів до великих температур і постійного підтримання цих температур на високих рівнях. Зрозуміло, що таке виробництво є високо енергозатратним. З іншого боку, якби технологія видавала достатню кількість високоякісного продукту, реалізація якого б відшкодовувала всі енергозатрати, то можна було б сказати, що розв'язання проблеми є.


Хибний ефект

В той самий час, наявність при виробництві 30% нерозділених соляних сумішей відразу ж веде рентабельність виробництва на від’ємні значення, оскільки випарювати розсоли із наступними енергозатратами потрібно всі, а виходи продукції – мають 30% відходів, які ще й потрібно окремо утилізувати.

Але, і добута продукція, яка має домішки в першу чергу заліза, – є дуже низької вартості та не затребувана споживачем, через низьку якість. Тоді, в цілому, організація такого виробництва є не тільки збитковою та вимагає постійних дотацій на покриття збитків від діяльності, а й вимагає додаткових затрат на утилізацію і захоронення нерозподілених сумішей. 

Якщо ж глянути очима менеджерів по збуту продукції, то вони в один голос скажуть, що захоронення прийдеться робити й всієї добутої продукції низької якості, оскільки збути її – практично не можливо.

Стосовно добутих нерозподілених сумішей солей певний час існувала думка щодо виготовлення з неї протиожеледного засобу, який можна ефективно використовувати в комунальних потребах. Все вірно. Тільки слід все підрахувати. У Домбровському кар’єрі 26 млн м³ розсолів, в яких є солі із різною концентрацією: від 350 г/л (на глибині кар’єру) і 10 г/л (біля поверхні). Приймемо за середнє значення, що концентрація солей по всьому об’єму є 150 г/л. Тоді в процесі виробництва можна добути протиожеледний засіб по всьому об’єму розсолів із концентрацією 50 г/л (30% нерозділених сумішей або – третя частина).

Що ми отримаємо у процесі виробництва? 1 325 000 тонн сухої соляної нерозподіленої суміші, або таки 26 млн м³ такого протиожеледного засобу в розчиненому вигляді. Для порівняння – у велику автоцистерну поміщається рідина об’ємом 30 м³, а отже, при такому виробництві ми отримаємо 883 000 автоцистерн протиожеледного засобу. І це – тільки з розсолів кар’єру.

Оцінивши цей обсяг отриманої продукції, розуміємо, що жодне комунальне господарство такого об’єму протиожеледного засобу не потребує, а відтак – виробництво є не тільки збитковим, а й повністю фінансово недоцільним та таким, що потребує нових додаткових фінансових ресурсів на утилізацію продукції, яка видобута.

Саме з цих причин крім розмов на різних рівнях влади та заяв про те, що ті чи інші посадовці закличуть якихось міфічних інвесторів, до цього часу на практиці до виробництва із залученням колосальних інвестицій справа так і не дійшла. Тому що всі потенційні інвестори, включаючи й сусідів з ТОВ «Карпатнафтохім», застосувавши калькулятор та зробивши не складні підрахунки, описані вище, зрозуміли всю «економічну привабливість» цього проєкту при тих наявних технологіях перероблення.


Акцент на економічну доцільність

З’ясувавши всі ці деталі, група фахівців, які згодом об’єднались у ТОВ «Калуська соляна компанія», а потім увійшли разом з АТ «Оріана» у спільне товариство «Оріана Еко», поставила собі завдання знайти ефективний спосіб перероблення розсолів та розв'язати проблемні питання наявної технології, прибравши усі недоліки.

В цей час група фахівців розробила технологію та провела усі практичні досліди, що підтвердили її дієвість, яка розв’язала описані вище проблеми, і дозволила отримати високоякісну продукцію. Технологічно вирішено в тому числі й наступні недоліки попередніх технологій:

  • виділено з розчинів осади заліза та інших домішок,
  • розділено всі солі з розчинів у повному об’ємі без нерозділених залишків.

А відтак, застосування цієї технології дозволяє отримати продукцію найвищого ґатунку у наступних пропорціях:

  • мінеральні добрива калій магнезію (найчистішого продукту) – близько 23-28 %;
  • чисту технічну сіль хлориду натрію без домішок (відповідає найвищим технічним вимогам будь-якого виробництва) – близько 65-70%;
  • бішофіти (найвищої якості для застосування) – близько 3-5%;
  • залізний сурик (найчистіший фарбник для промисловості) – близько 0,3-0,7%.

Таким чином, нова технологія привела виробничий процес до початкових теоретичних показників і створила повну економічну доцільність її застосування, адже вона дала можливість отримати високоякісну продукцію, при реалізації якої повністю покриваються затрати на їх виробництво та створюється можливість отримання додаткової рентабельності при наявності різних концентрацій вхідного розсолу.

Про що це говорить? Впровадження та застосування цієї технології виводить заздалегідь збитковий і фінансово затратний процес на прибуткову основу: те, що вважалось довгі роки збитковим і фінансово затратним в один момент стає економічно вигідним. А це дає можливість при комплексному застосуванні з іншими заходами швидко ліквідувати усі загрози екологічного лиха в Калуському регіоні без значних фінансових затрат з боку держави.

Андрій Левкович,

 депутат Івано-Франківської обласної ради, член комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування та розвитку туризму, керівник Івано-Франківської торгово-промислової палати


Читайте також:

Домбровський кар’єр: чому неможливо ліквідувати загрозу без повної переробки розсолів?

Домбровський кар’єр. Хто знешкодить екологічну бомбу уповільненої дії?


Коментарі ()

17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

329
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

392
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

786
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1148 1
13.10.2021
Тетяна Дармограй

Фіртка пояснює, чому «День захисників і захисниць України» – це про оборону, а не гендер, кого доречно вітати та як найкраще це зробити.  

1509
12.10.2021
Тіна Любчик

Наскільки українське суспільство володіє темою визвольної боротьби та наскільки вона є актуальною сьогодні, - про це Фіртка поспілкувалася з Ярославом Коретчуком, директором Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

1739

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

897

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1240

Спочатку був Ян Флемінг. І він народив Джеймса Бонда. «Сер Джеймс Бонд» - Представлявся він майже 60 років з екранів більше ніж на 80-ти мовах.

1480

Засипана капуста у Галичині ніколи не була просто стравою. Або, як тут ще люблять казати, їдженням. Такий наїдок готували на свята або для певної події. Засипану капусту можна сміливо називати ритуальною стравою.

3469 1
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1053
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10275
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15214
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

378
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

1848
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11008
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

19981
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

856
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

133
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1019
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

1883
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3214