Доки ми будемо жувати те, що дадуть? Дещо про концепцію двомовності

Стоячи на захисті прав російськомовних, влада декларує намагання задовольняти мовні потреби своїх громадян. Хто живе на заході України? - На 95% - це україномовні українці, російськомовних - максимум 5%. Скільки відсотків становить російськомовний продукт у нас на заході України? - Майже 90%...

 Чому в Україні таке засилля російськомовного продукту? 

Всі в Україні відчувають засилля російськомовного продукту, його не пропорційну присутність на нашому внутрішньому ринку. «Чому так мало україномовних журналів, майже немає комп’ютерних програм і т.д., не робляться їх україномовні версії і варіанти?», - задає питання простий обиватель. 

Як це пояснює влада? Нею запущена така думка, що все україномовне - кіно, телебачення, радіо, журнали, книжки, - взагалі все, - не окупається, бо не користується попитом, бо мала кількість населення, бо обмежений ринок збуту україномовного продукту. І це на 46 млн. населення України. Звісно, що російськомовне окупається краще, бо 145 млн. населення Росії, та ще мільйони «на підхваті» (Україна, Білорусь, Казахстан і т.д.), яких присадили на «російськомовну голку».

Але не потрібно себе рівняти до Росії, США чи Китаю. Порівняємо нас з іншими європейськими країнами: Угорщина - 10 млн. населення в країні, - дублювання фільмів на угорську окупається; Болгарія – 10 млн. населення, переклад на болгарську окупається; Румунія 25 млн. – переклад на румунську окупається; а Україна – 46 млн., - переклад на українську не окупається.

Як бачимо нас безсовісно дурять – твердження про не окупність не відповідає дійсності. Так, звісно, якщо фільми дублювати українською, то прибутки скоротяться на вартість дубляжу, так, треба буде закуповувати фільми у безпосереднього виробника, а не через посередника у Москві. 

Зрештою, у відвертій розмові нам відповідають: «А навіщо перекладати з російської мови, якщо всі українці розуміють російську?» Звичайно, що легше один раз у Москві чи Пітері продублювати російською і кинути на «необьятную советскую Родіну». Зрештою, якщо ще відвертіше, навіщо перекладати українською, якщо поставлене завдання, незважаючи на здобуття українською нацією своєї незалежної держави, і надалі продовжувати русифікацію.

Але тут ці «бадендерівці» піднімають голову, - хочуть на МОВІ. «Бандерівці» задають зворотнє питання: «А навіщо в Україні продукувати фільми, теле і радіо передачі російською, якщо всі етнічні росіяни, громадяни України, прекрасно розуміють українську?»

І тоді питаються україноненависники на рідноманітних телевізійних ток-шоу: «А звідки ти такий мудрий взявся? Звідки ці свідомі українці беруться? І хто їх фінасує?» Били, палили їх, депортовували у Сибір, голодом морили, а вони однаково є, і подавай їм все на МОВІ. Саме існування українців, які сміють захищати свої права, - проблема, бо вони «лишают русскоязычных комфорта». 

Ще раз про права «язычних». 

Давайте дивитися в корінь. Давайте говорити не про права «мовних», а про права національних меншин. І порівнювати між собою не регіони України, - Донецьк і Львів, а Україну і Росію, порівнювати відповідно права етнічних українців і етнічних росіян.

Чому ми постійно ділимо Україну навпіл, говоримо тільки про мовні проблеми України? Коли Росію обговорюватимемо?

Давайте поговоримо про Росію і її мовні проблеми, про те які права Російська Федерація декларує національним меншинам на папері, а які забезпечує на практиці? Про паритетність у дотриманні прав національних меншин української в Росії, і російської в Україні. А, може такий підхід для когось не прийнятний? Звичайно, найлегше «качати права» і муркотіти «прав мало, мало».

 

«Російською мовою розмовляє половина населення України», - кажуть захисники прав «мовних». Розшифруємо, - найбільша частина, а саме 2/3 з цієї половини, - це  ДЕНАЦІОНАЛІЗОВАНІ етнічні українці, а далі вже по кількості йдуть етнічні росіяни. Ще частина, - це україномовні українці, що проти своєї волі, через штучний дефіцит україномовного продукту вимушено використовують російську, вимушені слухати російську мову по радіо і по телебаченню. То чому в Україні російськомовних тільки половина? Та виходить в Україні всі вже російськомовні! Тоді української взагалі не потрібно, - зайва. 

Моє буде мені, а твоє поділимо порівну, по-братськи.

Стосовно етнічних росіян. Насправді, живуть вони, крім України, і у Франції, і у США і в Польщі і посилено вивчають державні мови, і дивляться там кіно в кінотеатрах, і по телевізору на державних мовах цих країн, і вчаться у школах мовами тих держав, і все їх влаштовує, і нічого з ними не трапилося, – живуть собі нормально далі. Ось тільки до України, як до колишньої КОЛОНІЇ, вимоги особливі, тут у росіян особливі права, в Україні їм подавай все в російськомовному варіанті. Мудрий підхід: моє (в Росії), буде мені, а твоє в Україні поділимо порівну, «по-братськи», 50 на 50. Українцям в україномовному варіанті фільмів не треба, вони і по-російськи зрозуміють, а навпаки, - зась. Росіяни по-українськи не можуть, - це ущемляє їх права.

В ефір викидаються різні нісенітниці: «Мільйони російськомовних етнічних українців хочуть тільки російську мову». Або «так склалося історично, що вони (українці) - російськомовні. Мовне питання дуже чутливе. Давайте залишимо все так як є.  Російськомовний українець, - це об’єктивна реальність, - це добровільний процес переходу людини з однієї мови на іншу…»

Стає смішно і гірко, бо виходить, що україномовним українцям, колись за часів Голодоморів і репресій, так набридла українська мова, що вони «добровільно» (не по п'ять-десять чоловік, а мільйонами) перейшли на російську… Чому така турбота про російськомовних українців і жодного слова про права етнічних росіян? Відповідь проста, - україноненависники усіма силами намагаються перешкодити, не дати провести українізацію денаціоналізованих етнічних українців. 

Про концепцію двомовності. 

Для чого Україні нав’язується концепція двомовності? Двомовність - це ширма, вона прикриватиме повне знищення української мови, витіснення української  з усіх сфер життя. І це все буде відбуватися на законній основі. Будуть розказувати про не конкурентоздатність української, про право громадянина вибирати мову спілкування, навчання і т.д. Право вибору буде зведено в абсолют, все буде демократично, - українську просто «не вибиратимуть». Має залишитися тільки російська мова. Отож, за умов так званої двомовності, української не залишиться навіть на нібито благополучному для української мови заході України. 

Стоячи на захисті прав російськомовних, влада декларує намагання задовольняти мовні потреби своїх громадян. Хто живе на заході України? - На 95% - це україномовні українці, російськомовних - максимум 5%. Скільки відсотків становить російськомовний продукт у нас на заході України? - Майже 90%.

Всі ми свідки того, яке засилля російськомовного продукту нині існує на заході України (центральне телебачення і радіо, книжки, газети, журнали, аудіо і відеопродукція, комп’ютерні програми тощо). Якщо влада так  дбає про людей, про задоволення їх культурно-мовних запитів, то навіщо україномовним українцям замість того щоб давати все українською, нав’язують російською мовою?

І це така мовна політика в україномовному регіоні… Можна собі уявити, що відбувається  в центрі і на південному-сході України і як там себе почуває україномовний українець?... 

Який регіон більш націоналістичний?

Тепер, дещо про наш український націоналістичний західний регіон. Те, що частка російськомовного продукту у нас не пропорційна, завищена, - це зрозуміло. Але де ж той націоналістичний дух, де принципи, де ті прості україномовні українці, (яких як ми уже казали, тут 95%), які принципово вибирають українську?

Чому виробники, постачальники російськомовного продукту не банкрутують через відсутність попиту на російськомовне, чому цим товаром у нас на заході України завалені всі полиці, а магазини і кіоски не банкрутують? Тому що обиватель терпить і пристосовується, спрацьовує комплекс меншовартості, відсутності розуміння своєї ролі у суспільстві. «А що я можу зробити, а хто мене послухає, а що від мене одного залежить, мушу задовольнятися тим що є, от якби був україномовний продукт, то було б звісно краще і т.і.», - думає собі пересічний українець. А виходить, що їм дають, те вони і жують. Може комусь образливо чи неприємно це чути, але це нажаль правда. 

А ви спробуйте в Донецьку чи Луганську область, де етнічні росіяни становлять не 95%, а близько 40% від усього населення, завезти  україномовних книжок, журналів, відеопродукції і т.д. у пропорції 90% українською і 10% російською. Тоді побачите, який регіон у нас націоналістичний, і для кого мова, - це питання принципове.

 P.S.  Навіть існуюча примітивна двомовність у нас нагадує дорогу з одностороннім рухом, бо україномовні знають дві мови, а російськомовні одну, – російську. Так, за результатами соціологічних досліджень, абсолютна більшість етнічних українців (85 %) вільно володіє як рідною, так і російською мовою, а серед етнічних росіян тільки 30,8 % вільно володіє українською. Відтак, існує нерівноправність умов для мовного спілкування контактуючих етносів. Наприклад, коли чиновники з Києва приїздять у Крим чи Донбас, то переходять на російську мову, а коли мешканці цих регіонів, ба навіть їх керівники, державні службовці, виїздять за межі своїх областей, то вони українською не те що не послуговуються, а демонстративно ігнорують, - ще й огризаються чи вигадують різноманітні небилиці на своє виправдання. А тут було б якраз доречним показати на практиці свою російсько-українську двомовність… Отож, можна стверджувати одне, багатьом політикам дуже хочеться щоб в Україні в мовному питанні і далі панував безлад. 

В будь-якій цивілізованій країні питання мови не вважають складним. На ваше запитання якою мовою говорити чи писати щоб усім було зрозуміло, - за кордоном порадили б: ви в офіційному спілкуванні, у робочий час, у веденні діловодства використовуйте державну мову, не прогадаєте, - вас зрозуміють, адже ви ж не можете знати всі мови чи під кожного пристосовуватися. Саме державна мова будь-якої країни для того і існує щоб зводити різномовних громадян до «спільного знаменника», до спільної мови задля їх порозуміння. Недарма навіть існує такий вислів «знайти спільну мову». А якщо громадяни держави не знають державної мови, то це вже не нормальна держава, або не нормальні громадяни, - одне з двох.

Стефанко С.Л.

 


03.10.2011 Сергій Стефанко 2126 8
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

648
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1914
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3407
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1248
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1257
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1324 3

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1349

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

396

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1048

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1214
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

426
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2586
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1310
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1417
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

618
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15278
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7566
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

418
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1099 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

553
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

457
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

539