Доки ми будемо жувати те, що дадуть? Дещо про концепцію двомовності

Стоячи на захисті прав російськомовних, влада декларує намагання задовольняти мовні потреби своїх громадян. Хто живе на заході України? - На 95% - це україномовні українці, російськомовних - максимум 5%. Скільки відсотків становить російськомовний продукт у нас на заході України? - Майже 90%...

 Чому в Україні таке засилля російськомовного продукту? 

Всі в Україні відчувають засилля російськомовного продукту, його не пропорційну присутність на нашому внутрішньому ринку. «Чому так мало україномовних журналів, майже немає комп’ютерних програм і т.д., не робляться їх україномовні версії і варіанти?», - задає питання простий обиватель. 

Як це пояснює влада? Нею запущена така думка, що все україномовне - кіно, телебачення, радіо, журнали, книжки, - взагалі все, - не окупається, бо не користується попитом, бо мала кількість населення, бо обмежений ринок збуту україномовного продукту. І це на 46 млн. населення України. Звісно, що російськомовне окупається краще, бо 145 млн. населення Росії, та ще мільйони «на підхваті» (Україна, Білорусь, Казахстан і т.д.), яких присадили на «російськомовну голку».

Але не потрібно себе рівняти до Росії, США чи Китаю. Порівняємо нас з іншими європейськими країнами: Угорщина - 10 млн. населення в країні, - дублювання фільмів на угорську окупається; Болгарія – 10 млн. населення, переклад на болгарську окупається; Румунія 25 млн. – переклад на румунську окупається; а Україна – 46 млн., - переклад на українську не окупається.

Як бачимо нас безсовісно дурять – твердження про не окупність не відповідає дійсності. Так, звісно, якщо фільми дублювати українською, то прибутки скоротяться на вартість дубляжу, так, треба буде закуповувати фільми у безпосереднього виробника, а не через посередника у Москві. 

Зрештою, у відвертій розмові нам відповідають: «А навіщо перекладати з російської мови, якщо всі українці розуміють російську?» Звичайно, що легше один раз у Москві чи Пітері продублювати російською і кинути на «необьятную советскую Родіну». Зрештою, якщо ще відвертіше, навіщо перекладати українською, якщо поставлене завдання, незважаючи на здобуття українською нацією своєї незалежної держави, і надалі продовжувати русифікацію.

Але тут ці «бадендерівці» піднімають голову, - хочуть на МОВІ. «Бандерівці» задають зворотнє питання: «А навіщо в Україні продукувати фільми, теле і радіо передачі російською, якщо всі етнічні росіяни, громадяни України, прекрасно розуміють українську?»

І тоді питаються україноненависники на рідноманітних телевізійних ток-шоу: «А звідки ти такий мудрий взявся? Звідки ці свідомі українці беруться? І хто їх фінасує?» Били, палили їх, депортовували у Сибір, голодом морили, а вони однаково є, і подавай їм все на МОВІ. Саме існування українців, які сміють захищати свої права, - проблема, бо вони «лишают русскоязычных комфорта». 

Ще раз про права «язычних». 

Давайте дивитися в корінь. Давайте говорити не про права «мовних», а про права національних меншин. І порівнювати між собою не регіони України, - Донецьк і Львів, а Україну і Росію, порівнювати відповідно права етнічних українців і етнічних росіян.

Чому ми постійно ділимо Україну навпіл, говоримо тільки про мовні проблеми України? Коли Росію обговорюватимемо?

Давайте поговоримо про Росію і її мовні проблеми, про те які права Російська Федерація декларує національним меншинам на папері, а які забезпечує на практиці? Про паритетність у дотриманні прав національних меншин української в Росії, і російської в Україні. А, може такий підхід для когось не прийнятний? Звичайно, найлегше «качати права» і муркотіти «прав мало, мало».

 

«Російською мовою розмовляє половина населення України», - кажуть захисники прав «мовних». Розшифруємо, - найбільша частина, а саме 2/3 з цієї половини, - це  ДЕНАЦІОНАЛІЗОВАНІ етнічні українці, а далі вже по кількості йдуть етнічні росіяни. Ще частина, - це україномовні українці, що проти своєї волі, через штучний дефіцит україномовного продукту вимушено використовують російську, вимушені слухати російську мову по радіо і по телебаченню. То чому в Україні російськомовних тільки половина? Та виходить в Україні всі вже російськомовні! Тоді української взагалі не потрібно, - зайва. 

Моє буде мені, а твоє поділимо порівну, по-братськи.

Стосовно етнічних росіян. Насправді, живуть вони, крім України, і у Франції, і у США і в Польщі і посилено вивчають державні мови, і дивляться там кіно в кінотеатрах, і по телевізору на державних мовах цих країн, і вчаться у школах мовами тих держав, і все їх влаштовує, і нічого з ними не трапилося, – живуть собі нормально далі. Ось тільки до України, як до колишньої КОЛОНІЇ, вимоги особливі, тут у росіян особливі права, в Україні їм подавай все в російськомовному варіанті. Мудрий підхід: моє (в Росії), буде мені, а твоє в Україні поділимо порівну, «по-братськи», 50 на 50. Українцям в україномовному варіанті фільмів не треба, вони і по-російськи зрозуміють, а навпаки, - зась. Росіяни по-українськи не можуть, - це ущемляє їх права.

В ефір викидаються різні нісенітниці: «Мільйони російськомовних етнічних українців хочуть тільки російську мову». Або «так склалося історично, що вони (українці) - російськомовні. Мовне питання дуже чутливе. Давайте залишимо все так як є.  Російськомовний українець, - це об’єктивна реальність, - це добровільний процес переходу людини з однієї мови на іншу…»

Стає смішно і гірко, бо виходить, що україномовним українцям, колись за часів Голодоморів і репресій, так набридла українська мова, що вони «добровільно» (не по п'ять-десять чоловік, а мільйонами) перейшли на російську… Чому така турбота про російськомовних українців і жодного слова про права етнічних росіян? Відповідь проста, - україноненависники усіма силами намагаються перешкодити, не дати провести українізацію денаціоналізованих етнічних українців. 

Про концепцію двомовності. 

Для чого Україні нав’язується концепція двомовності? Двомовність - це ширма, вона прикриватиме повне знищення української мови, витіснення української  з усіх сфер життя. І це все буде відбуватися на законній основі. Будуть розказувати про не конкурентоздатність української, про право громадянина вибирати мову спілкування, навчання і т.д. Право вибору буде зведено в абсолют, все буде демократично, - українську просто «не вибиратимуть». Має залишитися тільки російська мова. Отож, за умов так званої двомовності, української не залишиться навіть на нібито благополучному для української мови заході України. 

Стоячи на захисті прав російськомовних, влада декларує намагання задовольняти мовні потреби своїх громадян. Хто живе на заході України? - На 95% - це україномовні українці, російськомовних - максимум 5%. Скільки відсотків становить російськомовний продукт у нас на заході України? - Майже 90%.

Всі ми свідки того, яке засилля російськомовного продукту нині існує на заході України (центральне телебачення і радіо, книжки, газети, журнали, аудіо і відеопродукція, комп’ютерні програми тощо). Якщо влада так  дбає про людей, про задоволення їх культурно-мовних запитів, то навіщо україномовним українцям замість того щоб давати все українською, нав’язують російською мовою?

І це така мовна політика в україномовному регіоні… Можна собі уявити, що відбувається  в центрі і на південному-сході України і як там себе почуває україномовний українець?... 

Який регіон більш націоналістичний?

Тепер, дещо про наш український націоналістичний західний регіон. Те, що частка російськомовного продукту у нас не пропорційна, завищена, - це зрозуміло. Але де ж той націоналістичний дух, де принципи, де ті прості україномовні українці, (яких як ми уже казали, тут 95%), які принципово вибирають українську?

Чому виробники, постачальники російськомовного продукту не банкрутують через відсутність попиту на російськомовне, чому цим товаром у нас на заході України завалені всі полиці, а магазини і кіоски не банкрутують? Тому що обиватель терпить і пристосовується, спрацьовує комплекс меншовартості, відсутності розуміння своєї ролі у суспільстві. «А що я можу зробити, а хто мене послухає, а що від мене одного залежить, мушу задовольнятися тим що є, от якби був україномовний продукт, то було б звісно краще і т.і.», - думає собі пересічний українець. А виходить, що їм дають, те вони і жують. Може комусь образливо чи неприємно це чути, але це нажаль правда. 

А ви спробуйте в Донецьку чи Луганську область, де етнічні росіяни становлять не 95%, а близько 40% від усього населення, завезти  україномовних книжок, журналів, відеопродукції і т.д. у пропорції 90% українською і 10% російською. Тоді побачите, який регіон у нас націоналістичний, і для кого мова, - це питання принципове.

 P.S.  Навіть існуюча примітивна двомовність у нас нагадує дорогу з одностороннім рухом, бо україномовні знають дві мови, а російськомовні одну, – російську. Так, за результатами соціологічних досліджень, абсолютна більшість етнічних українців (85 %) вільно володіє як рідною, так і російською мовою, а серед етнічних росіян тільки 30,8 % вільно володіє українською. Відтак, існує нерівноправність умов для мовного спілкування контактуючих етносів. Наприклад, коли чиновники з Києва приїздять у Крим чи Донбас, то переходять на російську мову, а коли мешканці цих регіонів, ба навіть їх керівники, державні службовці, виїздять за межі своїх областей, то вони українською не те що не послуговуються, а демонстративно ігнорують, - ще й огризаються чи вигадують різноманітні небилиці на своє виправдання. А тут було б якраз доречним показати на практиці свою російсько-українську двомовність… Отож, можна стверджувати одне, багатьом політикам дуже хочеться щоб в Україні в мовному питанні і далі панував безлад. 

В будь-якій цивілізованій країні питання мови не вважають складним. На ваше запитання якою мовою говорити чи писати щоб усім було зрозуміло, - за кордоном порадили б: ви в офіційному спілкуванні, у робочий час, у веденні діловодства використовуйте державну мову, не прогадаєте, - вас зрозуміють, адже ви ж не можете знати всі мови чи під кожного пристосовуватися. Саме державна мова будь-якої країни для того і існує щоб зводити різномовних громадян до «спільного знаменника», до спільної мови задля їх порозуміння. Недарма навіть існує такий вислів «знайти спільну мову». А якщо громадяни держави не знають державної мови, то це вже не нормальна держава, або не нормальні громадяни, - одне з двох.

Стефанко С.Л.

 


03.10.2011 Сергій Стефанко 1776 8
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

1925
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1840
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1840
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

5422 44
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2132 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1491

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

713

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

771

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

965

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

991
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1748
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3657
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10230
17.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26116
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10162 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7693
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

874
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

139
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

234
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

363
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1259
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

858