Пройдешся торговими рядами на ринку й помишляєш собі: вибір товару — чого лише душа забажає! В крамницях — і поготів! А покупців, особливо — серед тижня, майже не видно.
Звичайно, щось та їсти треба щодня, тож сякий-такий виторг мають на хлібобулочних виробах, дешевій курятині, молочній продукції.
Зрештою, і крамниць повсюдно повиростало, як грибів: на кожному кроці. Люди створюють собі робочі місця, й кожен сподівається на якийсь зиск від матеріальних та моральних затрат. Зрештою, й покупцям вигідна така розширена мережа торгових точок: забулося про черги, кожен облюбував собі ту чи іншу крамницю, зважаючи на якість та асортимент пропонованого товару, обслуговування, зручність придбання тощо. А ще — ціни.
Адже не таємниця, що на один і той же вид товару вони дещо різняться.
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконкомів міських рад щодо врегулювання цін (тарифів)" та з метою врегулювання цін на основні продовольчі товари для всіх суб’єктів господарювання встановлений граничний рівень торговельних (постачально-збутових) надбавок до оптової ціни виробника (митної вартості) без урахування витрат із їх транспортування в міжміському транспорті. На хліб надбавка мала би складати не більше десяти відсотків, а ось на борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину, м’ясо птиці, варені ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, вершкове масло, соняшникову олію та курячі яйця — до п’ятнадцяти відсотків.
Підприємці з упередженням ставляться до всіляких перевірок, тим паче, що до традиційних — від санітарно-епідеміологічних служб — додалися й рейди щодо регулювання цін. На ринку неохоче говорять про закупівельну вартість товару, бідкаючись на витрати, які ростуть, як на дріжджах. Наприклад, одна із власниць торгових точок у продуктовому ряду бідкалася, що шість холодильних камер за місяць споживають до шестиста кіловат електроенергії, а для підприємців її відпускають за передоплатою. Податок щомісяця, оренда землі, оплата ринкового збору, охорона, перевірка якості продукції, Пенсійний фонд...
Додати ще транспортні витрати, закупівлю товару, то влітають щомісяця в добру копійчину! А які нині торги? Риторичне запитання. Щодо цін. Ось у торговій точці на ринку з продажу яєць отримують товар оптом від птахофабрики по 55 та 54 копійки, а реалізують по 65 та 60 копійок за одне яйце вищого та першого гатунку відповідно. Підприємець Олександра Кузик, яка торгує хлібо-булочними виробами Івано-Франківського хлібокомбінату, дотримується десятивідсоткової надбавки на регламентований Дарницький та Луцький сорти хліба.
Щодо молочних продуктів, то, наприклад, підприємці на ринку отримують сметану по 6,5 гривні за 450-грамову баночку, а продають по 7,5 грн., 200-грамовий брикет масла відповідно: 10,85 грн — 12 грн, оптова ціна кілограма сира твердого — 60 грн, продають його по 65 грн. Дещо більша різниця між гуртовими та реалізаційними цінами на молочні продукти в одній із міських продуктових крамниць. Щодо дотримання граничних торгових надбавок, то підприємці кажуть, що самі зацікавлені в тому, щоб товари були доступнішими для покупців, а отже, продавалися.
Ось лише, бідкаються, проміжок між закупівельними цінами та реалізаційними щоразу менший, а податки зростають. А як виживати, утримувати сім’ї, зрештою, мати забезпечену старість?
Людмила СТРАЖНИК
