Die Presse (Австрія): Стара політика диктату за люб’язними київськими фасадами

Нова влада відтворює режим Кучми. Місцеві вибори мали стати для Януковича тестом на демократичність, але тільки підтвердили його авторитаризм. Тепер у нього шалена повнота влади, з допомогою якої він підтримує не свободу слова, а інтереси олігархів – ідеться в гостьовому коментарі Ніко Лянґе для австрійської Die Presse.

Українське керівництво на чолі з Віктором Януковичем не склало як слід іспиту на демократію під час місцевих виборів.

Пильна увага в усій Європі до недільних місцевих виборів в Україні була парадоксом. Пострадянська країна на сході ЄС – традиційно організована надзвичайно централізовано. Майже всі рішення, навіть у найбільш дріб’язкових політичних питаннях, приймаються безпосередньо в Києві. При цьому невелика різниця, до якої партії належить мер або хто має більшість у міській чи обласній раді.

Реальне значення цих виборів мало символічний характер. На першому після лютневих президентських виборів поході до дільниць президент Віктор Янукович повинен був довести, що здатен продовжувати курс чесних і вільних виборів свого попередника Віктора Ющенка.

Голосування для близько 35 мільйонів українців було певним проміжним фінішем у низці авторитарних тенденцій з часу приходу Януковича. Після президентських виборів у лютому до влади повернулися колишні підозрювані фальсифікатори, які через Помаранчеву революцію 2004 року були свого часу відсторонені. Дорогу їм проторували затяжний безлад та безглузді сварки між демократичними політиками Ющенком і Юлією Тимошенко.

Депутати-мільйонери

Тепер президент і прем’єр-міністр – представники радше тих груп населення, які відчувають радянську ностальгію й дружні до Росії почуття, – вирішують долю 46-мілйонної країни на східному кордоні ЄС цілком у стилі старого кучмівського режиму. Чимало міністрів нинішнього уряду є власниками великих підприємств, більш ніж 300 із 450 депутатів національного парламенту – доларові мільйонери. Олігархи, що вийшли з дикої приватизації, справжніх бандитських воєн і брутального рейдерства 1990-х, позиціюють себе тепер люб‘язними бізнесменами, носять вишукані костюми й подорожують у приватних літаках. Багатством вони завдячують переважно близькості до Росії й дешевим енергоносіям, штучним монополіям з державною підтримкою та експлуатації давно застарілих, ще з радянських часів металургійних і хімічних заводів в основному на сході країни.

За люб’язними фасадами робиться політика, що захищає старі структури, заважає справжній модернізації та останнім часом наближає Україну до Росії, віддаляючи її від ЄС. Конкуренції та змагальності раз у раз перерізають шлях, а стандарти демократії і правової держави постійно ігноруються.

За попередні півроку, після зімни влади українська служба безпеки знову стала переслідувати опозиціонерів, журналістів і представників неурядових організацій. Малий та середній бізнес, а також іноземні інвестори скаржаться, що почалася нова хвиля чіпляння та здирництва – корупція виходить з берегів. До того ж недавно Конституційний суд України відновив своєю сумнівною постановою колишні президентські повноваження з ери Кучми.

У період місцевих виборів 31 жовтня почастішали повідомлення про стару практику застосування по всій країні так званого адмінресурсу, щоб вплинути на результати виборів. Чиновники, учителі та лікарі, за словами багатьох спостерігачів, опинилися перед виборами під гігантським тиском з вимогою не балотуватися від опозиційних партій.

На додачу, правляча Партія регіонів незадовго до виборів змінила виборче законодавство – насамперед щоб знову запровадити частково мажоритарну систему та «вишикувати» успішних мерів.

Проблеми з реєстрацією

Майже всі опозиційні партії скаржилися про проблеми з реєстрацією своїх кандидатів. У твердинях Юлії Тимошенко в Київській області та Львові виборчі комісії, сформовані головно з представників Партії регіонів, узагалі зареєстрували липові осередки – аби партія Тимошенко не змогла брати участь там, де в попередні рази набирала від 60 до 70%.

У комісіях майже скрізь по країні переважали члени або прибічники партії Януковича. Під час голосування деякі спостерігачі зафіксували цілу гору порушень, тоді як інші – лише незначні неполадки.

Міжнародні спостерігачі з Ради Європи, а також експерти єдиної систематичної і багаторічної місії з неурядової організації ОПОРА одностайні в тому, що вибори не відповідали європейським стандартам і засвідчили регрес у демократичному розвитку України.

Старі відомчі рефлекси

У результаті президентові Януковичу дістається контроль у багатьох регіонах України і на місцевому рівні. Після виборів до органів місцевого самоврядування у нього повнота влади колишньої президентської системи, більшість у парламенті й упевнене становище його партії по всій країні. Установи, адміністрація та міліція керуються в своїх діях старими рефлексами, опозиція слабка й розколота, свобода слова обмежена.

Виправдовується все типовими теревенями про стабілізацію, порядок і безпеку. Але так і не ясно, що ж збирається робити український президент із такою шаленою концентрацією влади. Досі вочевидь ішлося передусім про задоволення економічних інтересів жменьки олігархів – спонсорів Партії регіонів.

Перевірка для ЄС

Янукович не склав як слід іспиту на демократію під час місцевих виборів. Отже, Україна ще більше стає пеервіркою для ЄС. У минулі місяці багато політиків ЄС дивилися на Україну почасти з нерозумінням, почасти з байдужістю, сподіваючись, що підозрювані фальсифікатори 2004 року досягнуть при владі в 2010-му демократичної зрілості. Однак зазначені обмеження демократичних свобод за останній час і місцеві вибори показують іншу картину.

ЄС муситиме якнайшвидше дати відповідь, як йому поводитися з сусідкою, з котрою він веде переговори про розширену асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі, а та при цьому демонструє авторитарні тенденції у внутрішньому розвитку.

Ніко Лянґе (1975 р. н.) вивчав політологію, теорію комунікацій та інформатику. Служив у Бундесвері, потім був радником при Бундестазі. З 2006 року керує київським бюро Фонду Конрада Аденауера. За критичні оцінки останніх політичних подій в Україні став улітку жертвою каверз спецслужб.

 

 Ніко Лянґе, Die Presse (Австрія)

ІноЗМІ


09.11.2010 3507 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

230
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

720
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2060 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3138
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2604 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5372

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

489

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

651

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1123
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8475
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10937
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5327
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

726
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

578
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22636
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

938
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5464
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1118
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1099
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1366
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1657