Die Presse (Австрія): Стара політика диктату за люб’язними київськими фасадами

Нова влада відтворює режим Кучми. Місцеві вибори мали стати для Януковича тестом на демократичність, але тільки підтвердили його авторитаризм. Тепер у нього шалена повнота влади, з допомогою якої він підтримує не свободу слова, а інтереси олігархів – ідеться в гостьовому коментарі Ніко Лянґе для австрійської Die Presse.

Українське керівництво на чолі з Віктором Януковичем не склало як слід іспиту на демократію під час місцевих виборів.

Пильна увага в усій Європі до недільних місцевих виборів в Україні була парадоксом. Пострадянська країна на сході ЄС – традиційно організована надзвичайно централізовано. Майже всі рішення, навіть у найбільш дріб’язкових політичних питаннях, приймаються безпосередньо в Києві. При цьому невелика різниця, до якої партії належить мер або хто має більшість у міській чи обласній раді.

Реальне значення цих виборів мало символічний характер. На першому після лютневих президентських виборів поході до дільниць президент Віктор Янукович повинен був довести, що здатен продовжувати курс чесних і вільних виборів свого попередника Віктора Ющенка.

Голосування для близько 35 мільйонів українців було певним проміжним фінішем у низці авторитарних тенденцій з часу приходу Януковича. Після президентських виборів у лютому до влади повернулися колишні підозрювані фальсифікатори, які через Помаранчеву революцію 2004 року були свого часу відсторонені. Дорогу їм проторували затяжний безлад та безглузді сварки між демократичними політиками Ющенком і Юлією Тимошенко.

Депутати-мільйонери

Тепер президент і прем’єр-міністр – представники радше тих груп населення, які відчувають радянську ностальгію й дружні до Росії почуття, – вирішують долю 46-мілйонної країни на східному кордоні ЄС цілком у стилі старого кучмівського режиму. Чимало міністрів нинішнього уряду є власниками великих підприємств, більш ніж 300 із 450 депутатів національного парламенту – доларові мільйонери. Олігархи, що вийшли з дикої приватизації, справжніх бандитських воєн і брутального рейдерства 1990-х, позиціюють себе тепер люб‘язними бізнесменами, носять вишукані костюми й подорожують у приватних літаках. Багатством вони завдячують переважно близькості до Росії й дешевим енергоносіям, штучним монополіям з державною підтримкою та експлуатації давно застарілих, ще з радянських часів металургійних і хімічних заводів в основному на сході країни.

За люб’язними фасадами робиться політика, що захищає старі структури, заважає справжній модернізації та останнім часом наближає Україну до Росії, віддаляючи її від ЄС. Конкуренції та змагальності раз у раз перерізають шлях, а стандарти демократії і правової держави постійно ігноруються.

За попередні півроку, після зімни влади українська служба безпеки знову стала переслідувати опозиціонерів, журналістів і представників неурядових організацій. Малий та середній бізнес, а також іноземні інвестори скаржаться, що почалася нова хвиля чіпляння та здирництва – корупція виходить з берегів. До того ж недавно Конституційний суд України відновив своєю сумнівною постановою колишні президентські повноваження з ери Кучми.

У період місцевих виборів 31 жовтня почастішали повідомлення про стару практику застосування по всій країні так званого адмінресурсу, щоб вплинути на результати виборів. Чиновники, учителі та лікарі, за словами багатьох спостерігачів, опинилися перед виборами під гігантським тиском з вимогою не балотуватися від опозиційних партій.

На додачу, правляча Партія регіонів незадовго до виборів змінила виборче законодавство – насамперед щоб знову запровадити частково мажоритарну систему та «вишикувати» успішних мерів.

Проблеми з реєстрацією

Майже всі опозиційні партії скаржилися про проблеми з реєстрацією своїх кандидатів. У твердинях Юлії Тимошенко в Київській області та Львові виборчі комісії, сформовані головно з представників Партії регіонів, узагалі зареєстрували липові осередки – аби партія Тимошенко не змогла брати участь там, де в попередні рази набирала від 60 до 70%.

У комісіях майже скрізь по країні переважали члени або прибічники партії Януковича. Під час голосування деякі спостерігачі зафіксували цілу гору порушень, тоді як інші – лише незначні неполадки.

Міжнародні спостерігачі з Ради Європи, а також експерти єдиної систематичної і багаторічної місії з неурядової організації ОПОРА одностайні в тому, що вибори не відповідали європейським стандартам і засвідчили регрес у демократичному розвитку України.

Старі відомчі рефлекси

У результаті президентові Януковичу дістається контроль у багатьох регіонах України і на місцевому рівні. Після виборів до органів місцевого самоврядування у нього повнота влади колишньої президентської системи, більшість у парламенті й упевнене становище його партії по всій країні. Установи, адміністрація та міліція керуються в своїх діях старими рефлексами, опозиція слабка й розколота, свобода слова обмежена.

Виправдовується все типовими теревенями про стабілізацію, порядок і безпеку. Але так і не ясно, що ж збирається робити український президент із такою шаленою концентрацією влади. Досі вочевидь ішлося передусім про задоволення економічних інтересів жменьки олігархів – спонсорів Партії регіонів.

Перевірка для ЄС

Янукович не склав як слід іспиту на демократію під час місцевих виборів. Отже, Україна ще більше стає пеервіркою для ЄС. У минулі місяці багато політиків ЄС дивилися на Україну почасти з нерозумінням, почасти з байдужістю, сподіваючись, що підозрювані фальсифікатори 2004 року досягнуть при владі в 2010-му демократичної зрілості. Однак зазначені обмеження демократичних свобод за останній час і місцеві вибори показують іншу картину.

ЄС муситиме якнайшвидше дати відповідь, як йому поводитися з сусідкою, з котрою він веде переговори про розширену асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі, а та при цьому демонструє авторитарні тенденції у внутрішньому розвитку.

Ніко Лянґе (1975 р. н.) вивчав політологію, теорію комунікацій та інформатику. Служив у Бундесвері, потім був радником при Бундестазі. З 2006 року керує київським бюро Фонду Конрада Аденауера. За критичні оцінки останніх політичних подій в Україні став улітку жертвою каверз спецслужб.

 

 Ніко Лянґе, Die Presse (Австрія)

ІноЗМІ


09.11.2010 3134 0
Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

409
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1656
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1397
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1326
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1233
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7356

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

412

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

520

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

755

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1790
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

166
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1231
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

726
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

172
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1405
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

990
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1546 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

356
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

464
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1198
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1489
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

996