Нова влада відтворює режим Кучми. Місцеві вибори мали стати для Януковича тестом на демократичність, але тільки підтвердили його авторитаризм. Тепер у нього шалена повнота влади, з допомогою якої він підтримує не свободу слова, а інтереси олігархів – ідеться в гостьовому коментарі Ніко Лянґе для австрійської Die Presse.
Українське керівництво на чолі з Віктором Януковичем не склало як слід іспиту на демократію під час місцевих виборів.
Пильна увага в усій Європі до недільних місцевих виборів в Україні була парадоксом. Пострадянська країна на сході ЄС – традиційно організована надзвичайно централізовано. Майже всі рішення, навіть у найбільш дріб’язкових політичних питаннях, приймаються безпосередньо в Києві. При цьому невелика різниця, до якої партії належить мер або хто має більшість у міській чи обласній раді.
Реальне значення цих виборів мало символічний характер. На першому після лютневих президентських виборів поході до дільниць президент Віктор Янукович повинен був довести, що здатен продовжувати курс чесних і вільних виборів свого попередника Віктора Ющенка.
Голосування для близько 35 мільйонів українців було певним проміжним фінішем у низці авторитарних тенденцій з часу приходу Януковича. Після президентських виборів у лютому до влади повернулися колишні підозрювані фальсифікатори, які через Помаранчеву революцію 2004 року були свого часу відсторонені. Дорогу їм проторували затяжний безлад та безглузді сварки між демократичними політиками Ющенком і Юлією Тимошенко.
Депутати-мільйонери
Тепер президент і прем’єр-міністр – представники радше тих груп населення, які відчувають радянську ностальгію й дружні до Росії почуття, – вирішують долю 46-мілйонної країни на східному кордоні ЄС цілком у стилі старого кучмівського режиму. Чимало міністрів нинішнього уряду є власниками великих підприємств, більш ніж 300 із 450 депутатів національного парламенту – доларові мільйонери. Олігархи, що вийшли з дикої приватизації, справжніх бандитських воєн і брутального рейдерства 1990-х, позиціюють себе тепер люб‘язними бізнесменами, носять вишукані костюми й подорожують у приватних літаках. Багатством вони завдячують переважно близькості до Росії й дешевим енергоносіям, штучним монополіям з державною підтримкою та експлуатації давно застарілих, ще з радянських часів металургійних і хімічних заводів в основному на сході країни.
За люб’язними фасадами робиться політика, що захищає старі структури, заважає справжній модернізації та останнім часом наближає Україну до Росії, віддаляючи її від ЄС. Конкуренції та змагальності раз у раз перерізають шлях, а стандарти демократії і правової держави постійно ігноруються.
За попередні півроку, після зімни влади українська служба безпеки знову стала переслідувати опозиціонерів, журналістів і представників неурядових організацій. Малий та середній бізнес, а також іноземні інвестори скаржаться, що почалася нова хвиля чіпляння та здирництва – корупція виходить з берегів. До того ж недавно Конституційний суд України відновив своєю сумнівною постановою колишні президентські повноваження з ери Кучми.
У період місцевих виборів 31 жовтня почастішали повідомлення про стару практику застосування по всій країні так званого адмінресурсу, щоб вплинути на результати виборів. Чиновники, учителі та лікарі, за словами багатьох спостерігачів, опинилися перед виборами під гігантським тиском з вимогою не балотуватися від опозиційних партій.
На додачу, правляча Партія регіонів незадовго до виборів змінила виборче законодавство – насамперед щоб знову запровадити частково мажоритарну систему та «вишикувати» успішних мерів.
Проблеми з реєстрацією
Майже всі опозиційні партії скаржилися про проблеми з реєстрацією своїх кандидатів. У твердинях Юлії Тимошенко в Київській області та Львові виборчі комісії, сформовані головно з представників Партії регіонів, узагалі зареєстрували липові осередки – аби партія Тимошенко не змогла брати участь там, де в попередні рази набирала від 60 до 70%.
У комісіях майже скрізь по країні переважали члени або прибічники партії Януковича. Під час голосування деякі спостерігачі зафіксували цілу гору порушень, тоді як інші – лише незначні неполадки.
Міжнародні спостерігачі з Ради Європи, а також експерти єдиної систематичної і багаторічної місії з неурядової організації ОПОРА одностайні в тому, що вибори не відповідали європейським стандартам і засвідчили регрес у демократичному розвитку України.
Старі відомчі рефлекси
У результаті президентові Януковичу дістається контроль у багатьох регіонах України і на місцевому рівні. Після виборів до органів місцевого самоврядування у нього повнота влади колишньої президентської системи, більшість у парламенті й упевнене становище його партії по всій країні. Установи, адміністрація та міліція керуються в своїх діях старими рефлексами, опозиція слабка й розколота, свобода слова обмежена.
Виправдовується все типовими теревенями про стабілізацію, порядок і безпеку. Але так і не ясно, що ж збирається робити український президент із такою шаленою концентрацією влади. Досі вочевидь ішлося передусім про задоволення економічних інтересів жменьки олігархів – спонсорів Партії регіонів.
Перевірка для ЄС
Янукович не склав як слід іспиту на демократію під час місцевих виборів. Отже, Україна ще більше стає пеервіркою для ЄС. У минулі місяці багато політиків ЄС дивилися на Україну почасти з нерозумінням, почасти з байдужістю, сподіваючись, що підозрювані фальсифікатори 2004 року досягнуть при владі в 2010-му демократичної зрілості. Однак зазначені обмеження демократичних свобод за останній час і місцеві вибори показують іншу картину.
ЄС муситиме якнайшвидше дати відповідь, як йому поводитися з сусідкою, з котрою він веде переговори про розширену асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі, а та при цьому демонструє авторитарні тенденції у внутрішньому розвитку.
