Кореспондент "Фіртки" поспілкувався з незалежним журналістом, громадським і політичним діячем нашого краю, бізнесменом – Олегом Олексюком.
Відомо, що Ви не пройшли на минулих виборах до Верховної Ради. Які висновки зробили для себе?
У свій час в блозі на Вашому ресурсі я сказав, що моя програма мінімум – це, щоб політична тушка Круць не пройшов. Він не пройшов. Тепер Микола Федорович більше займатиметься підприємством і, однозначно, більше платитиме податків. Щодо мого програшу, то можна на речі дивитися по-різному. Чи виграли від цього виборці 84-го округу, обравши В.Купчака? Візьміть тепер і безпристрасно проаналізуйте інформацію про цього депутата, загляньте в NET і Ви побачите, що бренд засліпив виборцям очі.
Ви балотуєтеся на проміжних виборах до Івано-Франківської обласної Ради по 43 округу в м. Івано-Франківську. Чи розраховуєте на перемогу?
Я наразі відмовився від самостійної гри і йду на ці вибори від маловідомої, але нічим не заплямованої партії "Україна Соборна". Наша партія виставляє своїх членів по всіх трьох обласних округах, що звільнилися. Це Роман Дорожівський по м. Снятин і Б.Павлюк по м.Надвірна.
Для нас це розвідка боєм.
На Вашу думку, так хто ж все-таки виграє?
Ми не плекаємо ілюзій. Хоча люди вже дещо розчаровані у переможцях останніх виборів, існуючої інерції достатньо, щоб реально проголосували за кандидата від об’єднаної опозиції.
Однак все залежить і від того, хто прийде на вибори. Адже голосуватиме, дай Боже, десь 20% виборців. Якщо більшість із них не шукатиме простих рішень, не рефлексуватиме на бренд, а реально вивчатиме список кандидатів, то й результат буде інакший.
Якщо Вас висуває партія, як ми зрозуміли, теж опозиційна, розкажіть про неї. А точніше, поясніть, чим вона відрізняється від інших подібних політичних організацій.
Ну, приміром, ми політкоректніші за окремих із них. Скажімо, теза про те, що державою мають керувати українці за духом і кров’ю, торкається дуже значної частини громадян України. Ми з цим не згодні. Адже полковник УГА Вишиваний був принцом Габсбурзьким, автор українського гімну – поляком, зрештою, й митрополит Шептицький - поляк. А скільки ще люду українського за духом віддало свої роки, а то й життя за Україну. Є росіяни, я знаю їх особисто, які себе починають ідентифікувати з українцями. А мішані сім’ї? Невже ми маємо право залишити їх за бортом громадянського життя?
Ми також проти етнічного запису в паспорті. Має бути один запис – українець, як у тій же Франції чи Америці - француз, американець. Україна – це, насправді, плавильний котел націй, які поступово стають українськими громадянами. У першу чергу, по духу. Для того, щоб цей процес став неминучим, не треба тиснути і займатися якоюсь сегрегацію, тим паче, приниженням громадян за етнічною ознакою.
Збігнев Бжезінський, здається, назвав однією із найбільших помилок комуністів - графу "національність" у паспорті. Це був насправді один із роз’єднавчих чинників, який і спрацював проти СРСР у 90-х роках минулого століття.
Ми також позитивно ставимося до видобутку енергоносіїв із сланцевих порід. Щоб нам не розповідали, Америка з імпортера перетворюється на експортера газу. Це ж буде у США, за прогнозами експертів, буквально за 3-5 років із нафтою.
Тому нас дивують заяви окремих опозиційних політиків про заборону видобутку газу із сланцю в Харківській області та на Донбасі. Мовляв, це завдасть шкоди екології. Але ж сланцевий газ зробить нас незалежними від Росії. До речі, в Америці до питань екології ставляться значно серйозніше, ніж у нас, і тому подібних питань вже давно не ставлять.
Але, попри все, ми вважаємо об’єднану опозицію своїми братами по духу. Адже мета в нас одна – повалити режим і побудувати успішну Соборну Україну.
Взагалі, аналізуючи діяльність окремих народних обранців, бачу, що депутат - істота дуже незвичайна, незалежно від партійної приналежності. Обраний, як правило, завдяки політтехнологіям, він діє як в анекдоті про генерала, який втікає з нейрохірургічної операційної: "Товаришу полковник, Вам генерала присвоїли!" Той зривається з оперційного столу, вдягає кашкет і біжить геть. Йому навздогін кричить хірург:
- Ви ж мозок забули!
- Нафіга мені мозок, я вже генерал…
Чому Ви не проводите активну виборчу кампанію?
Всім відома моя громадянська та політична позиція. Багато років, часто на шкоду власному бізнесу, відстоював інтереси громади. Зрештою, мене знають достатньо і з телебачення, і з газети "Анонс Контракт", і по бізнесу.
А тратять свої чи чужі ресурси тоді, коли тебе знають мало, або коли ти хочеш переконати людей у чомусь протилежному.
Тим паче, що ці вибори ітимуть за інерцією попередніх. Люди обиратимуть фотографію з вишиванкою від об’єднаної опозиції, абсолютно не цікавлячись реальною персоною, її досвідом та здобутками.
