Цікаві санкції, або чому під заборону РНБО не потрапили "обрані" російські компанії

Президент України підписав Указ про введення санкцій проти Росії. Під забороною опинився бізнес понад сотні компаній, персональні обмеження торкнулися й майже півтисячі фізичних осіб, список котрих склала Рада Національної безпеки і оборони України

Санкції доречні – анексія Криму й агресія РФ на Донбасі уже давно потребувала гідної реакції у відповідь. Однак після уважного вивчення переліку, запропонованого президенту на підпис, склалося враження, що в РНБО недопрацювали і передали куті меду одночасно. Адже російські гроші та інтереси побачили там, де їх немає, натомість проігнорували крупні компанії РФ, котрі і дійсно є спонсорами тероризму в Україні.

Око тішать покарані Радбезом зареєстрований в Москві "Аерофлот", в Бурятії "Байкал банк", і навіть Благодійний фонд Святителя Василія Великого, бо ж добре відомо, якою благодійністю росіяни займаються на нашій землі. Назва "Казанський вертолітний завод" говорить сама за себе, і навіть українські офіси телекомпаній "НТВ" та "Першого каналу" після майже 2-х років зухвалої пропаганди і інформаційної війни нарешті привернули до себе увагу. В цілому, добрих 80 відсотків юридичних осіб, що потрапили під санкції – це авіаційні та фінустанови. Однак, за дивних обставин фіаско від РНБО зазнали далеко не всі одіозні фірми та підприємства. Компанія "Лукойл-Україна" Вагіта Алекперова продовжує збагачуватись на наших теренах, просто змінивши назву. Не таємниця, що дітище президента і співвласника найбільшої нафтової компанії країни-агресора зараз працює в Україні під брендом  "AMIC Ukraine".

Після окупації росіянами Криму та наступу на Донецьку і Луганську області, наші свідомі співвітчизники взялися бойкотувати російські паливні мережі. Через скорочення споживання російського пального мережа "Лукойл" зазнала збитків на 85 мільйонів доларів і продала на 45 відсотків менше нафтопродуктів, ніж у попередні роки. Однак, перефарбувавшись на нібито австрійців, ця ж сама компанія залишилась поза увагою українських безпекових чиновників і продовжує працювати на користь агресора.

Добре відомо, що російські спецслужби завжди використовували крупні фінансові установи з розгалуженою мережею філіалів саме як шпигунський інструмент. А тому викликає особливий подив і занепокоєння той факт, що російський "Альфа-банк" обслуговує в Україні не лише фізичних осіб. З-поміж його клієнтів – державні підприємства стратегічного значення, зокрема, й ті, що випускають військову продукцію.

В цілому, проаналізувавши відкриті джерела, не складно знайти іще, щонайменше, 3 десятки компаній, що належать, керуються або контролюються російськими бізнесменами. Однак, в РНБО на них чомусь заплющили очі:

• "Промінвестбанк" (держава РФ)
• "Ощадбанк Росії" (держава РФ)
• "ВТБ Банк" (держава РФ)
• "Індустріальний союз Донбасу" (50% - Олександр Катунін)
• "Мегаполіс-Україна" (Ігорь Кесаєв)
• "Донецьксталь" (Віктор Нусенкіс)
• "Запоріжсталь" (50% - Олександр Катунін)
• "Київстар" ("Альфа-груп" Михайла Фрідмана)
• "Енергостандарт" (Костянтин Григоришин)
• "МТС-Україна" ("АФК Система" Володимира Євтушенка)
• ПГЗК ("Євраз" Романа Абрамовича)
• "Газпром збут Україна" (держава РФ)
• Крюківський вагонзавод (25% - Станіслав Гамзалов)
• "Євраз Україна "(Роман Абрамович)
• "Альянс ойл Україна" (брати Бажаєви)
• "Запоріжтрансформатор" (Костянтин Григоришин)
• "Карпатнафтохім" ("Лукойл" Вагіта Алікперова)
• Миколаївський глиноземний завод (Олег Дерипаска)
• ДЕМЗ (Вадим Варшавський)
• "Океан плаза" (Аркадій Ротенберг)
• "Луганськтепловоз" (Алішер Усманов)
• Побузький феронікелевий комбінат (Олександр Бронштейн)
• "Українські агроінвестиції" (Михайло Прохоров)
• "Енергомашспецсталь" (50% - "Росатом")
• "Днепрометиз" (Олексій Мордашов)
• "Інго Україна" ("Індержстрах")
• "Провідна" ("Росдержстрах")
• "Альфа страхування" ("Альфа-груп" Михайла Фрідмана)
• контейнерний термінал "Іллічівськ" (Global Ports)
• "Прем'єр Палац" (Олександр Бабаков)
• "Фармстандарт-Біолек" ("Фармстандарт")

Разом з тим, можна сподіватись, що через неуважність до списку компаній, що потрапили під заборону, Рада нацбезпеки занесла й ті, що абсолютно цього не заслуговують. Наприклад, оператора державних лотерей ТОВ "М.С.Л.".

Компанія чинить "дії, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності", - йдеться у документі. Таким чином, упорядники санкційного списку натякають на російські інтереси або, судячи із наслідків, прямо про них заявляють. Адже згідно із резолюцією Радбезу, на компанію чекає "1. Блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном. 2. Запобігання виведенню капіталів за межі України. 3. Зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань. 4. Припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави".

Жорсткі санкції буквально паралізують роботу одного з найбільших платників податків та військового збору в Україні, при чому абсолютно не виправдано. На відміну від чиновників, котрі, судячи з усього, складали список ворогів України на емоціях, журналісти телеканалу "Еспресо" наприкінці минулого місяця не полінувалися і розібралися з бенефіціарами ТОВ "М.С.Л.". Відповіді на інформаційний запит телеканалу говорять самі за себе.

На 99,96 % засновником "М.С.Л." є компанія “EVOLOT LIMITED”. Найбільшими утримувачами її акцій є кіпрська “GUEPARD LIMITED” - на 44,92%. І "MIXALENE HOLDING LIMITED" - на 44,91%. Шукаючи інформацію відносно кінцевих бенефіціарів, ми отримали сертифікати, видані Міністерством енергетики комерції і туризму Кіпру.

Так, згідно із цими даними, за компанією “GUEPARD” стоїть навіть не кіпріот — громадянин України — Косогов Юрій. І це - не підставна особа, а людина, яка займається різними видами бізнесу у різних країнах Європи. 

А утримувачем найбільшої частини акцій "MIXALENE" - є громадянин Кіпру Маркос Шиапаніс. Решта міноритарних акціонерів цих компаній не перевищують 25-и відсотків статутного капіталу ТОВ "М.С.Л.", а отже не можуть розглядатися, як такі, що мають можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії.

Отже, російських грошей, а відповідно, й інтересів в цій компанії немає, однак перевірити це в РНБО чомусь не захотіли. Натомість, дивним виглядає 2-й пункт запроваджених санкцій – "запобігання виведенню капіталів за межі України". Як розповів журналістам президент "М.С.Л." Георгій Ложенко, з 2013-го року компанія не здійснила жодного платежу закордон. Натомість, збудувала соціальний об’єкт – Льодовий палац в м.Богуслав на Київщині. Учбово-тренувальний центр зимових видів спорту “Льодограй” було відкрито восени минулого року. Призначений він для регулярних тренувань юних хокеїстів та фігуристів. Витрати "М.С.Л." склали 2,5 мільйони доларів.

"М.С.Л." підтримує кінофестиваль "Молодість"

Між тим, утиски, яких зазнав вітчизняний лотерейний ринок з минулого року, уже нашкодили економіці країни. Так, якщо у 2013-у році сама лише компанія "М.С.Л." заплатила державі 850 мільйонів гривень податків, то станом на середину цього року до бюджету було відраховано всього лише 200 мільйонів.

Дивно, європейські гроші "М.С.Л." залишаються в Україні, працюють на її розвиток, при цьому комусь дуже хочеться побачити у засновниках компанії нібито росіян, що фінансують війну на Донбасі. Замість того, щоб боротися із тіньовим сектором ринку азартних ігор, органи безпеки цілеспрямовано знищують його легальну і патріотично спрямовану складову. Після підписання президентом санкційного рішення Ради національної безпеки і оборони надходження до бюджету припиняться повністю, що обов’язково негативно позначиться на економіці держави. Адже навіть півмільярда гривень сплачених компанією "М.С.Л." податків – це зарплати тисяч вчителів, лікарів та військовослужбовців. Спеціальним чи помилковим було таке рішення РНБО – згодом стане відомо. Однак уже ясно, що якщо чиновники і дбали про захист інтересів держави, то економічними інтересами зухвало пронехтували. Після знищення лотерейного ринку на підвищення рівня життя простих українців не варто очікувати. Між тим, залишаються і питання до упорядників санкційного списку РНБО – чому він такий вибірковий і коли зазнають фіаско реальні гаманці російських терористів в Україні? 

Отже чиновник, який готував цей список перед засіданням РНБО не просто ввів в оману керівництво РНБО і президента, а використав їх для послаблення економічного потенціалу країни з корупційною метою.

Тетяна Шустрова