Чи можливий в Україні “суспільний договір”?

Більшість громадян України, здається, розуміє, що проблема із владою в нашій країні, котра особливо загострюється під час різноманітних виборів, базується на неспроможності самого суспільства домовитися про основні цінності і пріоритети.

З цього періодично й виникають ініціативи щодо укладення якогось “суспільного договору”між різними сегментами українського населення. Поки що жодна така ініціатива не стала успішною, пише Володимир Павлів на «matrix-info.com»

Чому ж?

У цьому словосполученні, як бачимо, є два основні елементи – “суспільство”й “договір”. Отже, щоби досягти успіху в цій справі, потрібними є здатність домовлятися і сформованість суспільства. Чи є такі передумови в Україні?

Почнімо з першого. Розбивши слово “до-мов-лятися”на частини, розуміємо, що коренем поняття є мова. Мова, нагадаю, у свій час стала одним із каменів спотикання між Києвом, Кримом та Донбасом. Ця проблема досі нерозв’язана. Щоправда, за останні роки українська отримала статус державної, у мас-медіа запроваджено мовні квоти, в офіційних установах майже всі “щебечуть солов’їною”(бо з цими аканнями на місці “о”й нестерпним пом’якшуванням шиплячих вона справді скидається на якусь “птічу”мову, а не людську). Але правдою є й те, що на вулиці з друзями і вдома з близькими мільйони наших співгромадян спілкуються російською (якою б вона там не була за лінгвістичною якістю). Те, що в публічних місцях вони переходять на українську, – чи то через інституційний примус, чи то через відчуття загрози з боку “мовних активістів” – не робить їх україномовними, як і такими, що мислять українською або й по-українськи.

Голова Верховної Ради, звісно, може примусити депутата на трибуні парламенту виступити “державною”мовою, але такий спосіб не годиться, якщо ми захочемо “до-мов-лятися”. Особливо поміж членами суспільства – вільними людьми, що цінують власну гідність, не співвідносячи її з “гідністю майданною”. Їх можна змусити використовувати державну мову, коли їм щось потрібно від держави, але якщо хтось захоче почути їхню відкриту і щиру думку, то вони її висловлять або своєю мовою, або просто промовчать. Тож поки ця частина українського суспільства не отримає можливості промовляти необмежено тією мовою, яку вважає своєю, про жоден “суспільний договір” не варто навіть і мріяти.

Тепер про суспільство. В Україні так склалося, що суспільством зазвичай називають усе населення скопом. “Грантоїди”ще ввели в обіг поняття “громадянського суспільства”. Насправді ж українське суспільство є недосформованим. Це означає, спрощено кажучи, що населення нашої країни не становить спільноти. За роки незалежності українці згрупувалися в кілька спільнот, щонайменше у дві: спільноту власть-імущих та їхнього обслуговуючого персоналу і спільноту всіх інших: заробітчан і платників податків, гречкосіїв і гречкоотримувачів тощо. Кожна з цих спільнот, відповідно, ділиться ще на кілька залежно від соціального статусу, освіченості, заможності etc.

Загалом нічого надзвичайного чи унікального в такій ситуації немає. Але наша проблема полягає в тому, що всі ці “підсуспільства” не можуть мирно співіснувати, не здатні виробити правил взаємовигідних відносин, а тому і досягти гармонійно різноманіття в рамках єдиного цілого. У нас одна “відмінність” хоче перемогти і знищити іншу, а не створити з нею систему “протилежності у єдності”. Чому ж так?

Бо в нас не створено спільної громадянської основи, яка базується на компромісній оцінці минулого і консенсусному баченні майбутнього. Є думка, що минуле потрібно віддати історикам, а публічні дискусії з цього приводу варто відкласти “на потім”. Думка спокуслива, але не надто реальна. Справа в тому, що наше бачення майбутнього тісно прив’язане до того, як ми ставимося до себе, тобто як ми самі себе ідентифікуємо. А це, зі свого боку, залежить від того, звідки ми походимо, хто наші предки, чого і як вчили нас удома.

Умовно кажучи, ті з наших сучасників, предки яких були поневолені, обкрадені чи навіть убиті комуністичним режимом, не передбачають права впливати на їхнє майбутнє “нащадками Сталіна”. З іншого боку, ті, чиї предки зазнали знущань, руйнувань чи й були вбиті нацистами (фашистами, націоналістами, колаборантами тощо), а попри це змогли “победить коричневую чуму” в Європі, також не мають підстав поступатися своїми мріями про майбутнє на користь нащадків тих, хто “стреляли дедушкам в спину”.

Ну, то як же тут домовишся, коли в суспільстві конкурують дві мови, дві версії минулого і дві візії майбутнього? Європейський досвід показує, що це можливо: наприклад, примирення німців і французів, німців і поляків. Воно базувалося на ключовому розумінні того, що заради майбутнього народам із минулого потрібно брати тільки те, що єднає, а історикам залишати те, що ділить. Але до такого розуміння ще потрібно дорости. Чи скоро зробить це українське суспільство? Може, з цього запитання і варто розпочинати дискусії в межах підготовки до ухвалення “суспільного договору”?


Коментарі ()

05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

388
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1747
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3254
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1177
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1204
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1261 3

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

299

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1149

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

991

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

426
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

360
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2520
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1261
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1352
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

577
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15214
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7511
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

367
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

807 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

499
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

411
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

499