Брифлі про Правий Сектор, Свободу та інше

 

 

Вибори як завжди вказали на їх неоднозначність, що поглиблюватиметься в подальшому, зі своїми відкритими і прихованими плюсами і мінусами.

Безсумнівно є позитивним моментом, що нова політична сила «Самопоміч» посіла третє місце,  хто би і скільки завгодно не говорив про партію імені однієї особи, спонсора Коломойського і так далі.  Тепер, більш як вочевидь, не без дальших електоральних ризиків для себе, долучиться до коаліції БПП і НФ. Або не долучиться – з ненабагато меншими ризиками, не лише для себе. Приємним ще одним моментом, зв’язаним з цієї політсилою, став прорив її впливу далеко за межі лише західної України.

Щодо Арсенія Яценюка і товаришів, то народ вчинив дуже по-європейськи, аж занадто по-європейськи, ну, гаразд, трохи занадто,  на мою думку. Він у час війни применшив вагу так званих партій війни, і прагматично проголосував за повільні, кострубаті, часом зовсім пародійні і відсутні-ніякі, але таки реформи. Як не парадоксально. Рівно те саме, навіть з більшою силою, можна сказати про проект президента і його особу відносно вибору народу. Не більше і не менше. Все ще наразі.

До найбільшої реформи, чи ба революції, можна нарешті віднести «неявку»  комуністів у восьмому скликанні. Зате ми вкотре переконалися, що вата це не просто собі такий пантяк в час війн і революцій, типу «ми – асобінні, ми кормім кієв і всю мачуху украіну, нас любіть всєм і уважать». Вата – це  все ще психоз, так, панове, хоча вже з проблисками, чому є емпіричне підтвердження,  повільно регресивної стадії неврозу. Може на наступних виборах – будемо все-таки оптимістами у тому, що не за рік і не за два через гострий психоз обраних – гОпоБляки приєднаються до Сірьожи Сильного і Пєті Красного. А в таємній кухні Петі Нашого таки нарешті додумуються створити проект, який би відповідав інтересам абіженним на фйодорича і за фйодорича. І назвуть його вони «Сидір Ковпак танцює гопак». Якось так.

Та поки що, на жаль, стара-добра кухня Петра більше падка на російські бліни, приправлені джемом із шуфричів, бойків, на замовлення фірташа, ахмєтова, льовочкіна і головно кремля (про історії з мажоритарними округами навіть не хочеться згадувати якось).  Лише страх перед персональною поразкою навчить мислити і діяти на випередження і в стратегічних інтересах держави Україна ?

Українці чомусь замало знову делегували Юлії Тимошенко. З огляду на те, що країна отримала свободу від януковича не без її непрямої дії. Акт прокляття точно мав місце в тюрмі. Тепер ще би так путіна, Юліє Володимирівно на волі. Хто ж як не ви. Відтак і НАТО стає менше потрібним.  

Ще одною неприємною сенсацією і сенсаційним ексцесом можна справедливо вважати не потрапляння Анатолія Гриценка і Демократичного Альянсу.  А шкода дещо. Розподілення електоральних симпатій від Фронту до Альянсу, від бравурного Ляшка до серйозного і справді фахового в царині воєнної справи Гриценка було би не зайвим.

І зовсім не зайвою була би  присутність Правого Сектора. Сила, в якої стільки людей реально воює, сила, яку кляне Москва цілодобово, як мінімум заслуговує на жалюгідних п’ять відсотків вашої ручної симпатії, панове інтелігєнти і панове ваділи бусів. А потім ви ще хочете, щоби ваших кумів, сватів, братів і начальників не кидали догори ногами в сміттєві баки – забудьте. Та що ти вдієш, нарід сказав: « Доста тих воєків, не видко Яроша на войнах  по Шюстеру. Не видко.» Законно, трясця.

Питання по «Свободі» взагалі заслуговує на окремо виділену статтю. Здається, що пацанів просто нагнули, а разом з ними і звичайно стопудово п’ятипроцентний електорат. Стопудово. За роллю Банкової в цій справі стоїть роль Брюсселя, а за роллю Брюсселя москви. Коли головний трюкач російської дипломатії Лавров, зі звично квасною мармизою, недавно розповідав про «недопущення в Європу Бандер і Шухевичів», то вкотре переказував вітання свого боса, мовляв, що кремль зробить з Україною і всією Європою, взимку і влітку, якщо не виконаються побажання.

У горе-Європи стара фобія фашизму і нацизму, яка витікає з довго власного коріння, що час од часу тягнеться до високих золотих листочків мультикультурного блага,  помножена тепер на страх перед москвою, через власну помилковість суджень, недалекоглядність, слабовілля, засилля подібних націоналістичних суб’єктів в далекій від них державі – не настільки.  Змушений Старий Світ сприймати ВО Свободу тепер як Загрозу Світового Масштабу. Або вдавати сприймати. Що аж ніяк ані так, ані сяк її, Європу, не виправдовує. І трохи виправдовує Порошенка, змушеного йти  на будь-які поступки, лиш би мати надійних стратегічних союзників у світі і доступ до кредитів.

Така ситуація остаточно розхолоджує й так не сильно облюбованих європейськими стандартами етики багатьох українських консерваторів, не переміщує, а закріплює у ментальній автаркії і самообслуговуванні. Що почасти освячує зусилля кремля по дезінтеграції України.

Москва  сильно розраховує, що радикальна українська політсила в швидкому майбутньому, обурена, розгнівана, розчарована, почне розгойдувати підвалини сякої такої демократії і порядку в Україні тим, що буде бушувати під стінами парламентів, обладміністрацій-і рад, судів, битися з Самопоміччю на західній Україні, і все це повинно грати проти України в цілому. Прикро, що українська влада настільки слабка, що робить такі помилки.

Мажоритарні прикрості не менше прикрі. Фігури Насалика і Диріва вартують, аби визнати очевидну істину: країна поділена не настільки ідеологічно і геополітично, скільки об’єднана вона одним і тим же: селянсько-містечковим жлобством і лінивою, послужливою недолугістю обивателя. І що маємо робити відтак з цим ? Благати долю, аби в Рашці до влади доперся якийсь «добрий лєнін», щоби потім пригрозив Україні і світові ядерною і енергетичною зимою, якщо вона не збере з десять, двадцять мільйонів жителів України, явно і не явно лояльних до менталітету русскіх, і не видасть їх у сибіри і дальні  востоки на заселення від китайців ?.. Тільки яка влада буде цей відбір робити і як.

Та насправді, розпад ладен швидше до тих варварів достукатися, що не є раптово бажаним, з огляду на ступінь злоби у варварів.  Українці ж потроху, але якісно дорослішають, позбавляються «віри в долю», беручи у руки волю (побільше б Божої не в розумінні – чужої-земної). Що якщо не запобігає повністю, то амортизує  скочення в темне Середньовіччя, за яким слідує світлий Ренесанс.


28.10.2014 Яв Назар 2043 0
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1186
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

711
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1191
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2426 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3515
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2944 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

170

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

801

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

983
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4953
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10331 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8811
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

587
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

807
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1105
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

889
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3024 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1112
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1510
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1449
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1674