Прокурори Надвірнянської окружної прокуратури через суд вимагають посилення захисту пралісів та квазіпралісів — унікальних старовікових лісових екосистем, які є рідкісними осередками недоторканої природи у Карпатах.
- «Квазіпраліси Кремінцівського лісництва» (21 га);
- «Квазіпраліси Озернянського лісництва» (44,4 га);
- «Квазіпраліси Білоославського лісництва» (107,4 га);
- «Праліси Дорівського лісництва» (27 га);
- «Квазіпраліси Любіжнянського лісництва» (97,7 га);
- «Квазіпраліси Майданського лісництва» (29,5 га);
- «Квазіпраліси Микуличинського лісництва» (20,5 га),
- «Праліси і квазіпраліси Поляницького лісництва» (229,8 га);
- «Квазіпраліси Бистрицького лісництва» (269,3 га);
- «Квазіпраліси Бухтівецького лісництва» (19,5 га);
- «Квазіпраліси Довбушанського лісництва» (85,4 га);
- «Квазіпраліси Зеленського лісництва» (109,6 га);
- «Квазіпраліси Максимецького лісництва» (35,4 га);
- «Квазіпраліси Надвірнянського лісництва» (28,2 га);
- «Квазіпраліси Річанського лісництва» (465,6 га).
«Відсутність чітко визначених меж створює ризики використання територій не за цільовим призначенням, зокрема для господарської діяльності. Будь-яке людське втручання впритул до екосистем теж загрожує збереженню їхнього первісного стану. Саме тому законом передбачено обов’язкове створення навколо пралісів охоронної зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу.Це свого роду буферна територія, де заборонені будь-які рубки, навіть санітарні. Але щоб її визначити, спершу має бути установлена чітка межа між господарським лісом і пам’яткою природи, чого наразі немає», — зазначив керівник Надвірнянської окружної прокуратури Ілля Старов.