Автостопом до Білорусії

 

Сьогодні модно подорожувати. І не просто подорожувати, а шукати екзотику, яскраві враження й відчуття. Індія, Еквадор, тропічні острови… вже уявили банани-кокоси? Смішно, але країна контрастів лежить зовсім поруч. Далі — про те, як двоє автостоперів* за тиждень об’їхали пів-Білорусі. Не переключайтесь!

Маршрут: ІФ — Львів — Дубно — Луцьк — с. Поліське — с. Мокрани — Гродно — с. Пацевічі — Мінськ — Городєя — Нясвіж — Мір — Кобрин — с. Каташи — Брест — с. Мокрани — с. Поліське — Луцьк — Львів — ІФ.

Погані дороги, жахливі дороги, просто бездоріжжя. Це нині є лейтмотивом усіх водійських розмов. І всі вони, врешті, обривались черговим матом на адресу Укравтодору. З іншого боку, навіть водіїв-мовчунів вдавалося розговорити завдяки ямам…

З українських міст найбільш зацікавило Дубно, хоча місцевий замок не вразив. Домашні вареники по трипієсєт, доходяги-двоповерхівки з табличками «пам’ятка архітектури» й несподівано стильно вдягнені мешканці.

У Луцьку пробували ночувати біля річки Стир, але були змушені здати позицію комарам. Напросились ночувати на перше-ліпше подвір’я, познайомилися з ґаздинею — пані Валентиною. Зранку вона пригостила нас кавою з бутербродами. Сам Луцьк не сподобався, бо всю історичну красу загородили багатоповерхівками та базарами.

Добрі люди підказали піщане озеро в сосновому лісі — й то було перше кльове відкриття цієї манд­рівки. Поплавати під вечір після довгої дороги — саме те. А ще «зарядитися» лісовими чорницями й суницями. Здавалося, на цьому можна й завершити день, але до кордону лишалось зовсім трохи і ми таки рушили. Там — невелика черга, якась плутанина із заповнен­ням міграційної карти — і ми вже в Білорусі. Лише дві хвилини ловимо машину — летимо на Гродно.

Вечірня дорога, сонце заходить, в селах жодної душі, на трасі порожньо, десь збоку ряди однакових колгоспів. Магазини закриті ще о 18:00, на 300 км — дві заправки.

У нас не було ні карти, ні атласу, планшет глючив, тож центр Гродно шукали майже навпомацки. Втім, швидко зрозуміли: хочеш у центр — шукай вулицю, площу чи проспект Леніна. Знайшли? Оце воно й є. Лисий у кепці, порожні вулиці, красиві парки — таким було перше враження. Та й наприкінці мандрівки воно не сильно змінилось.

У Гродно найкрасивіші будинки — нереставровані. Старі шикарні кам’яниці, заколочені храми й дерев’яні триповерхові маєтки. І ніби багато історії в цент­рі, але всюди натикані тупі хрущовки, які перетворюють його на банальний спальний район.

Від Гродно довелось пройтися з десяток кілометрів, доки знайшли добре місце для стопу. Швидка траса, сонце в очі, пост ДАІ, знаки «зупинка заборонена». Як наслідок — стопили півтори години.

Ночували в закинутому селі біля Мінська. Серед чотирьох «живих» хат знайшли дачника, який нас і приютив. Наносили з колодязя води, помилися в кориті, зготували чаю на травах — ось і все, що встигли до опівночі.

Уже на світанку були на трасі та одразу застопили машину до столиці. Через об’їзну до крайньої станції метро, а далі — в центр. Гігантоманія столиці не вразила. У кафешках ніде немає інтернету.

Здивували ціни. Чому проїзд у вбитій «Газелі» коштує 7000 «зайчиків» (7 грн. на наші), а комфортний автобус — 2 грн.? Чому імпортні води та йогурти — дешевші за білоруські? Куплене за 10 грн. фасоване білоруське молоко віддавало хімією і жодним чином не нагадувало смак домашнього. Найбільше сподобався квас «Лідський», але він чомусь коштував 9660 «зайчиків» як за 1 літр, так і за півтора, а через день уже зіпсувався навіть закритим.

З Мінська вибиралися переповненою електричкою. Як винагорода — ночівля на піщаному пляжі з видом на Нясвіжський замок. Шикарний парк, позитивні люди, й тільки хмари комарів псували картину. Далі — Мір. Мірський замок, одна з найкращих прикрас Білорусі, занесена до переліку історичної спадщини ЮНЕСКО.

Брест не сподобався. Меморіал Другої світової не вразив, навіть попри те, що ми потрапили туди власне в день нападу Німеччини на СРСР. Суб’єктивно — нецікавий гігантизм…

У Білорусь найбільше хотілося потрапити, щоб розібратися, де правда, а де чутки. Якісь міфи розвінчали легко, але вже готові створювати нові — бо ж надто мало провели часу, щоб розібратися остаточно. Я навряд чи зміг би жити у країні з диктатурою, але Лукашенко — не Сталін. І це не поліцейська країна. Там хоч і показово, але десь піклуються про людей (на відміну від України, де на людей показово плюють). Вочевидь, займатися бізнесом у Білорусі надскладно. Але якщо ти простий сільський хлопчина, закінчив школу, пішов у колгосп, тобі поставили хату й зарплату в 500 доларів — жалітись не будеш. Якщо не схочеш більшого.

А втім політика — не головне. Білорусь сподобалася людьми і тою історією, яку не встигли затулити хрущовками. Багато не побачили, шкода. Ну, то цікавіше буде подивитися через десяток років!

* Автостоп — мандрівка попутними авто.


























 

Репортер


05.07.2013 2169 0
Коментарі (0)

31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

317
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

859
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

1618
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

1881
20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

2301
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1958

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

393

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1066

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

672

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

829
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2196
24.08.2025

Аграрії Івано-Франківської області наближаються до завершення збирання ранніх зернових культур.  

469
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

2158
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

969
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1314
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

826
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1776
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

444
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

1605 3
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

840
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

981