Автостопом до Білорусії

 

Сьогодні модно подорожувати. І не просто подорожувати, а шукати екзотику, яскраві враження й відчуття. Індія, Еквадор, тропічні острови… вже уявили банани-кокоси? Смішно, але країна контрастів лежить зовсім поруч. Далі — про те, як двоє автостоперів* за тиждень об’їхали пів-Білорусі. Не переключайтесь!

Маршрут: ІФ — Львів — Дубно — Луцьк — с. Поліське — с. Мокрани — Гродно — с. Пацевічі — Мінськ — Городєя — Нясвіж — Мір — Кобрин — с. Каташи — Брест — с. Мокрани — с. Поліське — Луцьк — Львів — ІФ.

Погані дороги, жахливі дороги, просто бездоріжжя. Це нині є лейтмотивом усіх водійських розмов. І всі вони, врешті, обривались черговим матом на адресу Укравтодору. З іншого боку, навіть водіїв-мовчунів вдавалося розговорити завдяки ямам…

З українських міст найбільш зацікавило Дубно, хоча місцевий замок не вразив. Домашні вареники по трипієсєт, доходяги-двоповерхівки з табличками «пам’ятка архітектури» й несподівано стильно вдягнені мешканці.

У Луцьку пробували ночувати біля річки Стир, але були змушені здати позицію комарам. Напросились ночувати на перше-ліпше подвір’я, познайомилися з ґаздинею — пані Валентиною. Зранку вона пригостила нас кавою з бутербродами. Сам Луцьк не сподобався, бо всю історичну красу загородили багатоповерхівками та базарами.

Добрі люди підказали піщане озеро в сосновому лісі — й то було перше кльове відкриття цієї манд­рівки. Поплавати під вечір після довгої дороги — саме те. А ще «зарядитися» лісовими чорницями й суницями. Здавалося, на цьому можна й завершити день, але до кордону лишалось зовсім трохи і ми таки рушили. Там — невелика черга, якась плутанина із заповнен­ням міграційної карти — і ми вже в Білорусі. Лише дві хвилини ловимо машину — летимо на Гродно.

Вечірня дорога, сонце заходить, в селах жодної душі, на трасі порожньо, десь збоку ряди однакових колгоспів. Магазини закриті ще о 18:00, на 300 км — дві заправки.

У нас не було ні карти, ні атласу, планшет глючив, тож центр Гродно шукали майже навпомацки. Втім, швидко зрозуміли: хочеш у центр — шукай вулицю, площу чи проспект Леніна. Знайшли? Оце воно й є. Лисий у кепці, порожні вулиці, красиві парки — таким було перше враження. Та й наприкінці мандрівки воно не сильно змінилось.

У Гродно найкрасивіші будинки — нереставровані. Старі шикарні кам’яниці, заколочені храми й дерев’яні триповерхові маєтки. І ніби багато історії в цент­рі, але всюди натикані тупі хрущовки, які перетворюють його на банальний спальний район.

Від Гродно довелось пройтися з десяток кілометрів, доки знайшли добре місце для стопу. Швидка траса, сонце в очі, пост ДАІ, знаки «зупинка заборонена». Як наслідок — стопили півтори години.

Ночували в закинутому селі біля Мінська. Серед чотирьох «живих» хат знайшли дачника, який нас і приютив. Наносили з колодязя води, помилися в кориті, зготували чаю на травах — ось і все, що встигли до опівночі.

Уже на світанку були на трасі та одразу застопили машину до столиці. Через об’їзну до крайньої станції метро, а далі — в центр. Гігантоманія столиці не вразила. У кафешках ніде немає інтернету.

Здивували ціни. Чому проїзд у вбитій «Газелі» коштує 7000 «зайчиків» (7 грн. на наші), а комфортний автобус — 2 грн.? Чому імпортні води та йогурти — дешевші за білоруські? Куплене за 10 грн. фасоване білоруське молоко віддавало хімією і жодним чином не нагадувало смак домашнього. Найбільше сподобався квас «Лідський», але він чомусь коштував 9660 «зайчиків» як за 1 літр, так і за півтора, а через день уже зіпсувався навіть закритим.

З Мінська вибиралися переповненою електричкою. Як винагорода — ночівля на піщаному пляжі з видом на Нясвіжський замок. Шикарний парк, позитивні люди, й тільки хмари комарів псували картину. Далі — Мір. Мірський замок, одна з найкращих прикрас Білорусі, занесена до переліку історичної спадщини ЮНЕСКО.

Брест не сподобався. Меморіал Другої світової не вразив, навіть попри те, що ми потрапили туди власне в день нападу Німеччини на СРСР. Суб’єктивно — нецікавий гігантизм…

У Білорусь найбільше хотілося потрапити, щоб розібратися, де правда, а де чутки. Якісь міфи розвінчали легко, але вже готові створювати нові — бо ж надто мало провели часу, щоб розібратися остаточно. Я навряд чи зміг би жити у країні з диктатурою, але Лукашенко — не Сталін. І це не поліцейська країна. Там хоч і показово, але десь піклуються про людей (на відміну від України, де на людей показово плюють). Вочевидь, займатися бізнесом у Білорусі надскладно. Але якщо ти простий сільський хлопчина, закінчив школу, пішов у колгосп, тобі поставили хату й зарплату в 500 доларів — жалітись не будеш. Якщо не схочеш більшого.

А втім політика — не головне. Білорусь сподобалася людьми і тою історією, яку не встигли затулити хрущовками. Багато не побачили, шкода. Ну, то цікавіше буде подивитися через десяток років!

* Автостоп — мандрівка попутними авто.


























 

Репортер


05.07.2013 1857 0
Коментарі (0)

15.07.2024
Тетяна Дармограй

До 16 липня 2024 року всі військовозобов’язані в Україні та за кордоном мають уточнити свою актуальну адресу проживання та оновити дані.   

1590
29.06.2024
Вікторія Матіїв

Як змінилась робота ЦНАПу в умовах війни, з якими викликами стикнулись, які послуги є найпопулярнішими та як у ЦНАПі оновлюють дані військовозобов'язані, журналістка Фіртки розпитала у директора Департаменту адміністративних послуг Богдана Пителя.

1437 3
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

3579 2
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

2774
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

7388 2
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

19560 29

Поняття святості, як певної інакшості, духовної досконалості присутнє у різних релігіях.   

444

Поширений вислів «Пийте, але не впивайтеся» часто приписують Ісусу Христу. Втім, чи дійсно в Священному Писанні християн є цей вираз і яке ставлення до алкоголю і його вживанню ми бачимо у Біблії?

1444

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

1956

13 червня 2024 року США та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, яка має декларативний характер. Документ не буде ратифікований Конгресом США, бо являє собою декларацію про наміри без чітких гарантій безпеки.

1805
16.07.2024

Інфляція на споживчому ринку у червні 2024 року порівняно із травнем цього року на Прикарпатті становила 2,5%, з початку року — 4,9%, в Україні — 2,2% та 4,3% відповідно.  

97
15.07.2024

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

14094
09.07.2024

Прикарпаття лідирує в Україні з урожайності озимого ячменю з показником 67,5 ц/га.  

234
15.07.2024

Отець Антоній Яремчук — вислужений ігумен монастиря та парох парафії Успіння Матері Божої у мальовничому, чудовому відпустовому місці в селі Погоня.  

890 1
11.07.2024

Подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

5752
07.07.2024

В Івано-Франківську освятили престол в оновленому храмі релігійної громади Матері Божої Неустанної Помочі, що на вулиці Івасюка.  

4387 1
03.07.2024

Як церква визначає роль чоловіка та жінки у шлюбі та як ці ролі можуть змінюватися з часом, пояснив священник. 

1024 3
15.07.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

23059 1
16.07.2024

Зауважимо, соціологи, які опитали понад дві тисячі респондентів, наголошують, що «це думка тилу».

100
14.07.2024

Серед тих, хто бачить скоріше єдність або хоча б в рівній мірі елементи єдності та роз’єднаності, переважна більшість (67-68%) хочуть бачити критику влади конструктивною або щоб її взагалі не було.  

556 1
09.07.2024

У селі Черніїв, що на Прикарпатті, демонтували пам'ятник радянському солдату.  

1035
04.07.2024

Наскільки ефективною є робота міської ради та які пріоритети у діяльності депутатів, розповів секретар Івано-Франківської міської ради.

1037 5