Який туризм розвивати в історичних містах Галичини

 

Скільки вже було спроб реформувати управління туризму. Як результат таких спроб маємо тепер міністерство культури і туризму з відповідними структурами на місцях. В результаті – ні розвитку культури, ні розвитку туризму.



В одному з документів ЮНЕСКО зазначено: «Як відомо, туризм для розвитку може бути і смертельним ворогом, і добрим другом». Саме у спрощеному баченні туризму як способу заробляння грошей, наповнення бюджету, розвитку інфраструктури послуг, тобто чисто економічному баченні, криються загрози для культурних і природних ресурсів, тих ресурсів, які є ресурсом туризму. Окрім того, мотивація отримання прибутку деформує культурно-історичний контекст міста, спрощує змісти, гламуризує цінності, що й бачимо у Львові. А це далеко не відповідає ні сучасним стандартам туризму, ні інтересам громади міста. У чому ж полягає ворожість туризму?



Загрози туризму для історичного міста можуть себе виявляти у:



 - невідповідному, руйнівному використанні культурно-історичного простору, який і є головним ресурсом туризму;
 - негативному впливі на соціокультурне середовище, обмежуючи форми і території соціокультурної діяльності та їх якість;
 - формуванні нових стереотипів про країни походження туристів,  розважальний туризм  діє акультурно, комерціалізуючи стиль життя;
 - стимулюванні соціальних патологій (наркоманія, проституція, чорний ринок тощо), що впливає на почуття безпеки населення і туристів;
 - посиленні впливів інфляції і корупції.

  

 

Щоб запобігти негативним впливам туризму на розвиток міста чи регіону і використати його можливості, потрібне відповідне регулювання місцевими органами влади. Для оцінки можливостей туризму у сталому розвитку міста треба комплексно досліджувати його економічні, соціальні, культурні й екологічні впливи. Оскільки туризм впливає на всі сектори суспільної діяльності, то він може бути інтегральною складовою стратегій розвитку різних галузей і через них впливати на розвиток туризму.



У деяких розвинутих країнах туризм не виділяють в окремий сектор. Регулювання туризму здійснюють через навчання персоналу, щоб впроваджувати в туристичну індустрію відповідні екологічні, соціальні, культурні стандарти, просувати на ринку багатопрофільні туристичні продукти, формувати відповідальне ставлення до культурних продуктів.



Який туризм розвивати в історичних містах? Останнім часом сформувалося поняття «міський туризм», який скерований на отримання вражень від відвідин міста і включає у себе культурний туризм, освітній туризм, туризм розваг. При цьому розрізняють два підходи: технологічний (масовий) туризм, пасивний, кількісний і мотиваційно звужений, тобто за певний час відвідати якнайбільше пам’ятних місць; концептуальний (або тематичний) туризм, який базується на антропологічному розумінні культури, розширює мотивацію і дає змогу розкрити комплексно місцеві культурні особливості.


У Львові, на мою думку, треба активно розвивати саме культурний туризм, який охоплює різні форми туризму з інтегральними культурними пропозиціями. Адже туристів до Львова приваблює його створена не нами архітектурна субстанція, не просто приваблює, а й зачаровує. А нам треба наповнювати її новими контекстами, змістами, подіями, тобто продуктами культурного туризму, які розкриють значення Львова, відродять особливу атмосферу цього міста, його дух. Розкриють не тільки для гостей, а й для мешканців Львова.



Туризм з культурною мотивацією є наслідком перетворення капіталу. При цьому туризм як категорія економічна визначається культурною пропозицією і культурним попитом. Продукт культурного туризму виникає внаслідок конвертації економічного капіталу в об’єктивізований соціальний символічний культурний капітал, поєднуючи інтереси культури і економіки.


Культурний туризм – це престижний туризм. В Європі як благородний туризм він має давні традиції для переживання досвіду інших культур: так званий Ґран тур в Англії з 16 ст., чи Італійські подорожі (Й. В. Ґьоте). Це був ідеал подорожі з метою доповнення особистим досвідом освіти, розширення знань, переживання романтичних пригод. Думаю, свого часу Львів теж був метою таких мандрівок. А тепер саме таку мотивацію розвитку туризму слід розвивати у Львові.



Культурний туризм стимулює використання культурного ресурсу і активізує соціальну функцію культури, скеровану не тільки на туристів, а й на мешканців міста, через взаємовпливи культур (так званий аспект 4-х культур: культура місця походження туриста, культура відпусткового періоду, культура послуг, культура міста) зменшуються загрози масового туризму.



Культурний туризм стимулює осмислення культурного ресурсу міста, а саме:



- стимулює продукування культурного продукту як туристичної пропозиції,
- підтримує автентичність і достовірність культурної спадщини,
- розвиває співпрацю пам’яткоохоронних інституцій, музеїв, туроператорів, бізнесу,
- розвиває свідомість громади через включення у формування власного образу і маркетингу міста,
- формує нові форми і методи комунікації й дидактики,
- сприяє пошуку балансу між високою і масовою культурою,
- сприяє пошуку спільних інтересів, формування спільних стратегій різних галузей.



Культурний туризм – це не заробляння грошей, а спосіб визначення спільних завдань і стратегій діяльності в нових умовах.



Культурний туризм – це можливість формування відкритих стосунків з зовнішнім оточенням, виконання соціально важливих завдань шляхом поширення знань і тлумачення значень символів і цінностей соціокультурного середовища міста для формування ставлення людини до світу.



Культурний туризм аж ніяк не слід розглядати як панацею, а лиш як можливість запобігти тим загрозам, які криються у туризмі масовому, скерованому на отримання прибутку за рахунок ресурсів міста аж до повного зужиття.

 

Культурний туризм – це засіб внутрішньої мобілізації всіх сфер діяльності й адаптації до умов ринку.Такі загрози вразливіші для міст з багатою історичною спадщиною та з невисоким рівнем розвитку економіки й культури.

 

 

Зеновій Мазурик 
ZAXID.NET

 

 


Коментарі (0)

30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1150
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2845
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

997
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1064
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1067 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

3158 3

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

927

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

798

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

373

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1102
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

170
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2364
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1162
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

465
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15084
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7396
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

828
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

392
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

303
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

388
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

674
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1123