Косівчани Богдана Мацьоцька та її батько й тренер Олег Мацьоцький вже побували на зимовій Олімпіаді-2010, єдині представляли нашу державу на гірськолижному чемпіонаті світу-2011. На Батьківщині їм уже кілька років немає рівних. Ми розпитали Богдану, як це – бути найкращою гірськолижницею України.
На початку наступного року в Сочі (Росія) відбудеться зимова Олімпіада, тож спортсмени готуються вже зараз. У той час, як інші українці влітку ніжилися на сонечку десь на морі, Мацьоцькі шукали сніг. Знайшли аж у Південній Америці. На початку вересня вони повернулися додому з чилійських гір. Під час цієї короткої перерви «Репортер» й «зловив» гірськолижницю.
Швидкість під час гірськолижних спусків доходить до 100 км/год
«На лижах я з шести років, – розповідає Богдана Мацьоцька. – Звісно, маленькою бувало, що хотіла покинути це заняття. Кому з дітей сподобається витрачати свій вільний час не на ляльки чи конструктори, а на якісь там лижі? Тим паче, що в дитинстві від них було мало позитиву. Сварили не лише за те, що розбила улюблену мамину вазу, а ще й за те, що не виходило правильно повертати на лижах».
Гірськолижні курорти в Україні розвинені дуже слабо. Крім «Буковелю», тренуватися практично ніде, а серйозних змагань узагалі немає. Тож більшу частину сезону Мацьоцькі проводять за кордоном. Графік дуже щільний, часом аж занадто. Так, на початку січня цього року, коли в Україні були в розпалі різдвяні свята, і люди мали чимало вихідних, Богдана за 10 днів стартувала 10 разів!
«Дійсно, дуже часто трапляються змагання – кожного дня в іншому місті, а то й іншій країні, – каже Богдана Мацьоцька. – Найважче – це переїзди. Складно буває й зі сном. Підйом може бути о восьмій, а може й о четвертій ранку. Все залежить від багатьох чинників: програми змагань, нашого місця проживання (відстань від нього до схилу), умов проживання (чи треба самим готувати, чи готель зі сніданком). А деколи взагалі не встигаємо переїхати з місця на місце, тож доводиться ночувати в машині».
«Коли знаю, що попереду напружений період, то намагаюся заздалегідь налаштовуватися на нього, – продовжує спортсменка. – Тоді все переноситься легше. Взагалі хороший спортсмен за будь-яких обставин повинен уміти налаштуватися на бойовий лад. На самих змаганнях мені допомагає музика та передстартова розминка. Відновлююся по-різному – акробатика або просто душ і сон. Часом, аби відпочити, сплю навіть вдень».
Богдана та Олег Мацьоцькі на Олімпіаді в Ванкувері. 2010 рік
Як каже Олег Мацьоцький, гірськолижник, який хоче добитися пристойних результатів, мусить проводити на снігу дві третини року, а то й більше. На змаганнях і в пошуках того снігу косівчани вже побували на чотирьох континентах – крім Австралії й Антарктиди.
«Була в багатьох країнах Європи, в Канаді, Чилі, Китаї, – говорить Богдана Мацьоцька. – У Канаді було холодно та якось порожньо, в Китаї – теж холодно, але людно, в Чилі – дуже цікаво. Та найбільше мене приваблює Австрія – своїми красотами та привітними людьми».
Може здатися, що між змаганнями й тренуваннями Мацьоцькі оглядають закордонні цікавинки та пам’ятки, та це не так. Усе обмежується краєвидами з вікна автомобіля. Решта часу – змагання й тренування. Часом усе відбувається дуже монотонно. «Згори вниз – знизу вверх», – описує тренування спортсменка. На початку сезону вона з батьком працює над «академією» їзди, виправляє помилки, а ближче до змагань починається їзда на максимумі можливостей.
Якщо бути постійно на снігу, значить бути постійно на холоді. І Богдана Мацьоцька не приховує, що не в захваті від цього. «Найбільше у своєму спорті не люблю холод, – зізнається спортсменка. – Може, через це так люблю брати участь в італійських стартах. Там тепліше, і сонечко пригріває, одразу хороший настрій, а це плюс до хорошого результату. А після холоду я швидко зігріваюся просто в теплій ванні або душі».
Цього року пошуки снігу влітку «занесли» косівчан на льодовик у Чилі
Вдома Богдана Мацьоцька буває доволі рідко. Переважно – влітку, або ж під час короткої перерви між стартами. «Коли «дориваюся» додому, то тато ловить мене по Косову, запихає в багажник і вивозить на чергові збори, – жартує вона. – Вдома час летить так швидко, а на змаганнях тягнеться повільно. Знаєте, якби не тато, то не було б і тих усіх досягнень».
А що в особистому житті? Наразі найкраща гірськолижниця України – без пари. Як каже Богдана, важко знайти близьку духом людину, якщо на одному місці не сидиться більше, ніж місяць.
Уже днями Мацьоцькі виїжджають на чергові тренування до Австрії. Перша зупинка – гірський Хінтертукс, один із центрів європейських гірських лиж. Це містечко – як друга домівка, бо на цих засніжених схилах вони щороку бувають по кілька разів.
«Намічається важкий сезон, – каже Богдана Мацьоцька. – Ліцензія на Олімпіаду є, але не все так просто. Готуватимемося максимально».
