Як працює тіньовий ринок "торгівлі" спортсменами

 

/data/blog/69149/92a75877a86d4f0bc790e3e4bdd37a16.jpg

 

Якщо останнім часом російський спорт здригається від допінгових скандалів, то український – від повальної зміни українцями громадянства.

 

Причому ми втрачаємо не просто спортсменів, а тих, хто прославляв нашу державу на чемпіонатах світу, Європи та Олімпійських іграх.

 

Повальна зміна українськими спортсменами громадянства була і раніше – до сумнозвісних подій в Криму та на Донбасі.

 

Наприклад, якщо взяти жіночу збірну Азербайджану з вільної боротьби, то там ціла плеяда вихованок української школи – Марія Стадник, Ірина Нетреба, Надія Семенцова, Катерина Домбровська… Зазначимо, Топ-спортсменкою з них є лише Стадник, яка має дві олімпійські нагороди – "бронзу" і "срібло". При цьому все пояснювалося просто й логічно: в українській збірній дуже жорстка конкуренція, борчиням складно пробитися до основи, тому вони пробують щастя деінде.

 

Після Лондона-2012 активно роздавати свої таланти почали й гімнасти. У 2012-му лідер нашої збірної Микола Куксенков (двічі був 4-м на Іграх-2012 – в командній та особистій абсолютній першості) перебрався до Росії, а рік тому стало відомо, що чемпіон Європи-2013 на брусах, член нашої олімпійської команди, яку ганебно позбавили на Олімпіаді бронзової нагороди, Олег Степко став азербайджанцем.

 

Цікаво, що в усіх випадках "перебіжчики" не відбували так званий карантин – після зміни громадянства спортсмени протягом року – трьох (залежить від виду спорту) не мають право виступати за нову батьківщину. Та це у випадку, коли національна федерація проти переходу її спортсмена під чужі знамена. Якщо ж вдається домовитися, то міжнародна федерація не блокує виступи спортсмена на змаганнях за нову країну.

 

Цікаво, що, виходить, щоразу з українськими федераціями домовлялися. Ясна річ, що головним аргументом в таких перемовинах були гроші. От тільки осідали вони в кишенях окремих людей і ніде офіційно не значилися.

 

Тим часом представники федерацій свою зговірливість пояснювали людяністю. Мовляв, ну навіщо пхати палки в колеси нашому спортсмену? Хай пробує щастя в іншій країні, де кращі умови тренувань, і здобуває медалі.

 

Політичні події минулого року лише збільшили відтік українських чемпіонів – бажання витупати за Росію висловили чемпіонка Європи з метання списа, тодішня рекордсменка України Віра Ребрик, яка проживає в Ялті; дворазовий віце-чемпіон світу (2010 та 2011 роки), срібний призер чемпіонату Європи (2010) з важкої атлетики кримчанин Артем Іванов; луганчанка, чемпіонка світу з сучасного п'ятиборства, віце-чемпіонка Європи, переможниця етапів Кубку світу Ганна Буряк; про подібне рішення заявив й олімпійський чемпіон-2008 з кульової стрільби Артур Айвазян.

 

Крім того, нашу збірну покинули олімпійська чемпіонка з веслування на байдарці Інна Осипенко-Радомська (перейшла в Азербайджан), п’ятиборці  Руслан Наконечний (Латвія) та Ірина Хохлова (Аргентина), чемпіонка Олімпіади з шахів Катерина Лагно (Росія).

 

Цікаво, що питання про компенсацію Україні за підготовку атлета в цьому довгому переліку піднімалося лише один раз. Федерація легкої атлетики України виписала рахунок своїм російським колегам за чемпіонку Європи з метання списа Віру Ребрик – 150 тис. євро.

 

Та схоже, незабаром кожен факт зміни українським атлетом громадянства буде чітко фіксуватися і мати фінансові наслідки для держбюджету.

 

Нещодавно міністр спорту України Ігор Жданов заявив, що його відомство готує відповідний законопроект.

 

"Потрібно ставити питання про компенсації державі тих коштів, які були вкладені в спортсмена. Є прецеденти у світі, коли при переході спортсмена з однієї збірної в іншу, деякі національні федерації домовляються між собою про такі виплати. Але це все не враховує той факт, що спортсмен був вихований, навчений, екіпірований і їздив на змагання за кошти кожного громадянина України, які у вигляді податків надходять до держбюджету. Думаю, буде правильно і справедливо, щоб подібні компенсації в обов'язковому порядку виплачувалися і йшли в нашу державну скарбницю", - сказав Жданов.

 

Якщо міністру вдасться внести ці зміни до українського законодавства, то це, по суті, легалізує систему, яка працює в нашому світі спорту не один рік. І що важливо, "відкупні" чи то пак – компенсація – будуть надходити до бюджету.

 


09.02.2015 1218 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

528
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1004
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2278 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3372
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2802 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5617

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

671

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

841

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1317
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10191 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8681
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11126
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

618
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

947
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

761
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22835
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

456
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

860
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1337
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1308
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1537