А у нас є Мулик!

 

Першим моїм відрухом на виставку «9-ти» Івано-Франківських художників торік була стаття «Швидкий огляд баченого». Тоді я дала собі слово повернутись через рік і написати про роботи авторів в контексті мистецтва міста. Навіть одразу виник попередній текст, який би мав з’явитись 6 серпня 2013. Така собі футурологія. Наївна!

     Минув рік, той текст розвіявся/розтанув мов чар весни восени, а натомість життя ставить виставу в декораціях ретроспективи подій/дій/не-дій самих художників. Якщо подію (відкриття галереї «Арт на Мур») брати за точку відліку нового мистецького простору Франківська, то для самих авторів Мирослав Яремак вималював/виголосив жирну крапу: «Постмодерн помер!». Отже, дерево постмодерну зродило зерна й тепер кожен з дев’яти художників йтиме своєю дорогою і не обов’язково художньою, але неодмінно образною.

     Найяскравіше і результативніше вибухнув Іздрик. Його зазирання в усі «Не названі»/незнані замкові щілини принесло свої плоди. Напевне знайшовся ключик до небесної сфери з якої ринула мелодія, яку Юрко влітку занотував/зафіксував в чудовій поетичній збірці «Ю».

     Анатолій Звіжинський, як справжній марафонець, нарешті дібрався до фінішу – перезаснував Івано-Франківський «Центр сучасного мистецтва». Його терпіння поборювати (українське айкідо) владу в царині виборювання  ресурсів для мистецтва гідне поваги, а його мистецькі «Мухи» я готова сприймати за метеликів, що піднімуть на своїх крильцях проекти  «Нових героїв» інших художників.

      Ростислав Котерлін, працюючи в сьогоденні для найменших у ляльковому театрі міста, напевне, зробить найбільше «Українське чемпіонське» коло і зайде колись на посадку в Бастіон метафізично з кінця у масці, через київську «Я Галерею».

      Виставка Ярослава Яновського «ВЙО!» залишилась для мене непоміченою (напевне не була в місті), тому не коментуватиму.

      Ігор Перекліта. Гм?..Теж не чула, не бачила. Кажуть захищає свої сходи від осадів і поглядів під парасолькою маститого куратора. Напевне Ігор став «Жертвою кураторської політики» і  рік для нього замалий відтинок часу. Тай Мирослав Король десь розтанув на пагорбах серед  «Орнаментальних» київських каштанів.

      Олекса Фурдіяк переніс свої плоди на «Тиждень актуального мистецтва» (чи надовше?)  на більш дружні до мистецтва львівські грунти. І все це правильно! в наших франківських кліматично плаксивих  умовах бізнесу.

      Наступним, хто вербально-лінгвістично підтримав Іздрика був Яремак (не даремно, на тій викриваючій модерністську крапку виставці, роботи обидвох авторів були на одній стіні, тільки по різні боки: один підглядав, другий, як «Ветеран,  грамотно» шифрувався). Під час травневої  «Моєї таємниці», на протязі 2-х тижнів, Франківськ отримував щоденну 3-х годинну терапію від Мирослава. Чисті стіни келії-«Бастіону» з іконо-знаками* приймали «прочан» в переддень пасхальних свят і дня міста. Мистецтво як і віра потребує сповіді. 

     Я бачила, як люди прагнули живого спілкування з художником і як Мирослав з насолодою віддівав усього себе слухачам. Його біографічна мовографіка на стінах нагадувала здалеку вірші псалмів. Однак схожість інсталяцій/ритуалів з релігією на цьому закінчувалась. Тут (галерея все ж!) у свої права вступало мистецтво і його жанр/жест – концептуалізм.  Сухі дати-тире-дати і їх короткі резюме переконували нас у насиченому творчістю житті автора. Проте, коли життя сучасної людини спресовується у суцільний потік подій/новин, що змітає навколишнє життя, відслідковувати автобіографії інших просто немає змоги. «Єдиною формою освоєння індивідуального часу так і залишається збирання подій у певну сукупність, яка визначається життям і маркується між датою народження і смертю. Нескінечна безодня буття згортається до мінус простору приватної біографії» А.Л.Ястребов. Людина постійно прагнула розширити рамки свого існування і за допомогою мистецтва теж. Коли був розшифрований геном людини на горизонті замаячив мем**. Творення з рук Бога перейшло, як відтворення(не плутати з творенням!)  до рук людини.

      Роботи/іконки Мирослава нагадували збирання/кодування кубіків власної біографії. Однак не N-на кількість біт/мемів є вирішенням питання буття людини, а її про-бування у творах після не-буття. Маніфестація Яремака у логосферу стає обов’язковим і небезпечним атрибутом його художньої діяльності. Проте, коли Сальвадор Далі своє про-бування у снах геніально зОбразив/оЗначив на своїх полотнах, а Володимир Мулик (виставка якого відбулась у квітні цього ж року) своє про-бування у музиці схопив «У останньому фуете» «За п’ять дев’ята біля червоного дерева», і коли мені закинуть: «А у нас є газ…», я вигукну: «А у нас є Мулик!», без всіляких біографій і преференцій у його бік.

     Наступну статтю написати б через п’ять років, тільки хто б нагадав. Цікаво, на якому кілометрі тоді буде Звіжинський? Може нарешті це буде естафета***?

     Бажаю усім попутного вітру :)

 ----------------------------------------

     *Шлях розуму – логіка, знак, що потребує часу для прочитання/розшифрування - каузальна природа фізичного світу. Шлях серцяобраз, миттєва інтуїція – магічна природа віри.

     ** Мем – одиниця культурної  інформації. Мемом може рахуватись люба ідея, символ, манера чи образ дії, що свідомо чи несвідомо передається від людини до людини через мову, письмо, відео, ритуал, жест і т.д.

      ***

Не струшуй пальчиком

в замкову дірочку попіл очей,

заячим вушком

не пий солодку музику Сфер,

коли Сам виростеш, Сам малюватимеш,

Сам заспіваєш – дай всьому час,

прийде день, знатимеш,

- це Твоє випало,

стань і рушай.

 

                                                                                                                           6.08.2013, Івано-Франківськ, 

                                                                                                                                                 Еріка Вітер


08.08.2013 Еріка Вітер 1287 7
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

280
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

933
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2323
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

854
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1065
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2078

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

818

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1356 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1593

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1715
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

236
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

443
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

760
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

477
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

419
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

629
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1141
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

115
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

211
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

353
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

754
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

692