А у нас є Мулик!

 

Першим моїм відрухом на виставку «9-ти» Івано-Франківських художників торік була стаття «Швидкий огляд баченого». Тоді я дала собі слово повернутись через рік і написати про роботи авторів в контексті мистецтва міста. Навіть одразу виник попередній текст, який би мав з’явитись 6 серпня 2013. Така собі футурологія. Наївна!

     Минув рік, той текст розвіявся/розтанув мов чар весни восени, а натомість життя ставить виставу в декораціях ретроспективи подій/дій/не-дій самих художників. Якщо подію (відкриття галереї «Арт на Мур») брати за точку відліку нового мистецького простору Франківська, то для самих авторів Мирослав Яремак вималював/виголосив жирну крапу: «Постмодерн помер!». Отже, дерево постмодерну зродило зерна й тепер кожен з дев’яти художників йтиме своєю дорогою і не обов’язково художньою, але неодмінно образною.

     Найяскравіше і результативніше вибухнув Іздрик. Його зазирання в усі «Не названі»/незнані замкові щілини принесло свої плоди. Напевне знайшовся ключик до небесної сфери з якої ринула мелодія, яку Юрко влітку занотував/зафіксував в чудовій поетичній збірці «Ю».

     Анатолій Звіжинський, як справжній марафонець, нарешті дібрався до фінішу – перезаснував Івано-Франківський «Центр сучасного мистецтва». Його терпіння поборювати (українське айкідо) владу в царині виборювання  ресурсів для мистецтва гідне поваги, а його мистецькі «Мухи» я готова сприймати за метеликів, що піднімуть на своїх крильцях проекти  «Нових героїв» інших художників.

      Ростислав Котерлін, працюючи в сьогоденні для найменших у ляльковому театрі міста, напевне, зробить найбільше «Українське чемпіонське» коло і зайде колись на посадку в Бастіон метафізично з кінця у масці, через київську «Я Галерею».

      Виставка Ярослава Яновського «ВЙО!» залишилась для мене непоміченою (напевне не була в місті), тому не коментуватиму.

      Ігор Перекліта. Гм?..Теж не чула, не бачила. Кажуть захищає свої сходи від осадів і поглядів під парасолькою маститого куратора. Напевне Ігор став «Жертвою кураторської політики» і  рік для нього замалий відтинок часу. Тай Мирослав Король десь розтанув на пагорбах серед  «Орнаментальних» київських каштанів.

      Олекса Фурдіяк переніс свої плоди на «Тиждень актуального мистецтва» (чи надовше?)  на більш дружні до мистецтва львівські грунти. І все це правильно! в наших франківських кліматично плаксивих  умовах бізнесу.

      Наступним, хто вербально-лінгвістично підтримав Іздрика був Яремак (не даремно, на тій викриваючій модерністську крапку виставці, роботи обидвох авторів були на одній стіні, тільки по різні боки: один підглядав, другий, як «Ветеран,  грамотно» шифрувався). Під час травневої  «Моєї таємниці», на протязі 2-х тижнів, Франківськ отримував щоденну 3-х годинну терапію від Мирослава. Чисті стіни келії-«Бастіону» з іконо-знаками* приймали «прочан» в переддень пасхальних свят і дня міста. Мистецтво як і віра потребує сповіді. 

     Я бачила, як люди прагнули живого спілкування з художником і як Мирослав з насолодою віддівав усього себе слухачам. Його біографічна мовографіка на стінах нагадувала здалеку вірші псалмів. Однак схожість інсталяцій/ритуалів з релігією на цьому закінчувалась. Тут (галерея все ж!) у свої права вступало мистецтво і його жанр/жест – концептуалізм.  Сухі дати-тире-дати і їх короткі резюме переконували нас у насиченому творчістю житті автора. Проте, коли життя сучасної людини спресовується у суцільний потік подій/новин, що змітає навколишнє життя, відслідковувати автобіографії інших просто немає змоги. «Єдиною формою освоєння індивідуального часу так і залишається збирання подій у певну сукупність, яка визначається життям і маркується між датою народження і смертю. Нескінечна безодня буття згортається до мінус простору приватної біографії» А.Л.Ястребов. Людина постійно прагнула розширити рамки свого існування і за допомогою мистецтва теж. Коли був розшифрований геном людини на горизонті замаячив мем**. Творення з рук Бога перейшло, як відтворення(не плутати з творенням!)  до рук людини.

      Роботи/іконки Мирослава нагадували збирання/кодування кубіків власної біографії. Однак не N-на кількість біт/мемів є вирішенням питання буття людини, а її про-бування у творах після не-буття. Маніфестація Яремака у логосферу стає обов’язковим і небезпечним атрибутом його художньої діяльності. Проте, коли Сальвадор Далі своє про-бування у снах геніально зОбразив/оЗначив на своїх полотнах, а Володимир Мулик (виставка якого відбулась у квітні цього ж року) своє про-бування у музиці схопив «У останньому фуете» «За п’ять дев’ята біля червоного дерева», і коли мені закинуть: «А у нас є газ…», я вигукну: «А у нас є Мулик!», без всіляких біографій і преференцій у його бік.

     Наступну статтю написати б через п’ять років, тільки хто б нагадав. Цікаво, на якому кілометрі тоді буде Звіжинський? Може нарешті це буде естафета***?

     Бажаю усім попутного вітру :)

 ----------------------------------------

     *Шлях розуму – логіка, знак, що потребує часу для прочитання/розшифрування - каузальна природа фізичного світу. Шлях серцяобраз, миттєва інтуїція – магічна природа віри.

     ** Мем – одиниця культурної  інформації. Мемом може рахуватись люба ідея, символ, манера чи образ дії, що свідомо чи несвідомо передається від людини до людини через мову, письмо, відео, ритуал, жест і т.д.

      ***

Не струшуй пальчиком

в замкову дірочку попіл очей,

заячим вушком

не пий солодку музику Сфер,

коли Сам виростеш, Сам малюватимеш,

Сам заспіваєш – дай всьому час,

прийде день, знатимеш,

- це Твоє випало,

стань і рушай.

 

                                                                                                                           6.08.2013, Івано-Франківськ, 

                                                                                                                                                 Еріка Вітер


08.08.2013 Еріка Вітер 2023 7
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

308
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1565
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1364
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1206
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1200
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7305

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

336

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

481

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

715

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1756
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

118
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1201
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

689
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

120
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1365
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

957
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1505 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

273
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

299
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1169
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1456
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

921