«Дністер» виходить з берегів. Пам’ятку архітектури у Франківську, замість реставрації, добудовують (фото)

 

 

 

Поганим станом пам’яток архітектури в Івано-Франківську нікого не здивуєш. Як не дивуємося ми й тому, що більшість реставрацій закінчуються, м’яко кажучи, не зовсім відновленням будівель. Але зняти з пам’ятки архітектури дах у самісінькому центрі міста наважиться не кожен…

 

Історична «справедливість»

На дивні роботи на будівлі готелю «Дністер», заховані від ока перехожих за риштуванням, звернув увагу читач «Репортера». Намагаючись самотужки з’ясувати, що ж там відбувається, він «політав» над вулицею Шевченка безпілотником. З висоти пташиного польоту вдалось зафіксувати, що на «Дністрі» зняли дах і ведуть будівельні роботи. На думку читача, підняття колон та опалубка, які є на фото, можуть свідчити про надбудову нових поверхів.

 

«Репортер» взявся розібратись.

 

Кілька років тому відомий готельєр Мирослав Бойко (фірма «Надія») заявив про готовність реставрувати будівлю. Влітку минулого року там почались роботи з відновлення фасадів.

 

«З будівлею готелю ми зараз на завершальній стадії, – сказав Мирослав Бойко «Репортеру». – Працюємо над відновленням куполу. Хочемо відновити історичну справедливість. Ви знаєте, що дах і купол згорів. Нам доводиться все переробляти відповідно до креслень, які у нас є».

 

Готель “Дністер”. Вигляд з боку двору Січових Стрільців, 14. 1 липня 2017 року

 

Будівля готелю є пам’яткою містобудування і архітектури місцевого значення. Закон зобов’язує власника пам’ятки утримувати її у належному стані, а будь-які ремонтні чи реставраційні роботи проводити виключно за погодженою проектною документацією. При цьому реконструкція будівлі, тобто перебудова, взагалі заборонена. Та показати документи на роботи, які є публічною інформацією, Мирослав Бойко навідріз відмовився.

 

«З документацією ознайомлювалися ті, кому потрібно. Архітектори, проектанти і так далі. Ми вас запросимо на відкриття. І я прошу допомагати і сприяти відновленню міста, а не руйнувати. Ви запускаєте різні плітки. Готель буде відновлений, усе буде зроблено на високому рівні. Давайте, ви не будете заважати нам працювати», – заявив готельєр і далі спілкуватися відмовився.

 

Готель “Дністер”. Вигляд з боку двору Січових Стрільців, 14. 10 липня 2017 року

 

Ніхто не підписував

Щоб розпочати ремонтні чи реставраційні роботи на пам’ятці архітектури, необхідно погодити реставраційне завдання на розробку проектних документів. Свої підписи на документі мали б поставити головний архітектор міста, відділи охорони культурної спадщини ОДА та міського департаменту архітектури. Але і в ОДА, і в міській архітектурі кажуть, що видавали дозволи лише на реставрацію фасадів.

 

«Департаментом погоджувалося реставраційне завдання, котре передбачало реставрацію і відновлення, фарбування елементів фасадів та відновлення віт­рин. Більше жодної проектної документації в департаменті немає, – каже головний архітектор міста Дмитро Нижник. – Про ситуацію з дахом я знаю, бо відслідковую все, що відбувається в місті. Але дати цьому оцінку не можу, це не моя компетенція».

«Є звернення від громадських активістів і від ЗМІ. Є тривожні сигнали, які можуть свідчити, що там робиться щось, що з нами не погоджено. Я подзвонив до замовника і попросив надати дозвільну документацію, але документів нам ще ніхто не приносив, – говорить начальник відділу охорони культурної спадщини Володимир Ідак. – Доступу на об’єкт у нас немає. З дворового боку виглядає, що наче йдуть роботи з надмуровування ще одного поверху».

 

Проект реставрації фасадів розробляло франківське архітектурне бюро Миколи Василинюка

 

«Десь у 2016 році до нас звернулася фірма «Надія» за розробкою проекту реставрації фасадів, – розповідає Василинюк. – Проект передбачав ремонт штукатурки, кольорове вирішення, заміну та наповнення віконних прорізів. Також працювали над пристосуванням частини приміщень першого поверху під рецепцію. Проект пройшов експертизу. На цьому наша місія як проектантів закінчилася. Так, спершу була мова про вежу, але тільки на словах. Проект для даху ми не розробляли».

 

 

Архітектор-реставратор Ігор Панчишин, який раніше очолював міський відділ охорони культурної спадщини, консультував Василинюка під час розробки проекту для фасадів «Дністра». Каже, у 2015 році мова йшла про те, щоб розділити проект реставрації всієї будівлі на кілька етапів.

 

В першу чергу йшлося про заміну комунікацій у кафе «Чанахи», реставрацію фасадів і вітрин. Далі планувалося відновити вежу на даху. Третій етап передбачав роботи всередині готелю. За час роботи Панчишина на посаді далі першого етапу справа не пішла.

 

«Це мав бути один із небагатьох в місті повноцінний покроковий реставраційний проект. Архітектор серйозно поставився до реставраційних вимог. Було написане реставраційне завдання. Власника вдалося переконати своїм коштом зробити дерев’яні вітрини, – каже Ігор Панчишин. – Те, що видно на фото зверху, для мене є дивним, бо фактично розібраний дах. Так, два роки тому у власника були думки зробити мансардний поверх, але нам наче вдалося донести йому, що це потрібно зробити так, аби не змінювався силует даху. Але тоді мови про проект ще не було. Говорилося на словах».

 

 

Фото з дрону ми показали колишньому головному архітектору міста Володимиру Гайдару.

 

«По фото судити важко. Мені виглядає, що відбувається повноцінна реконструкція верхнього поверху, – говорить він. – Знятий дах, ведуться будівельні роботи. Встановлюється на існуючі стіни окремий несучий каркас – залізобетонні колони, балки, робиться опалубка на додаткове перекриття. Ймовірно, піднімається або підсилюється дах – щоб сказати точно, треба бачити проект. Але знятий дах, залита опалубка вказують на реконструкцію».

 

По колу?

Контролює будівельні роботи управління з питань держархбудконтролю (ДАБІ). За словами т.в.о. начальника управління в Івано-Франківську Олега Семківа, обласне ДАБІ вже скасувало дозвіл на проведення робіт у будівлі готелю «Дністер». Власнику надіслали лист з вимогою припинити будівельні роботи.

 

«Є висновок обласного управління, що дозвільні документи скасовані. Роботи на об’єкті припинені, – каже Семків. – Також ще нашими інспекторами складено акт про те, що знятий дах. Усе зафіксовано. Знятий дах і підмуровка по боках будинку не були передбачені проектом. Тому акт складено за відхилення від робочого проекту».

 

За словами Олега Семківа, за порушення відповідатиме власник будівлі, заплатить штраф – 75 тисяч гривень.

 

Здавалося б, рішення ДАБІ про припинення будівництва означає, що пам’ятка врятована. Але не все так просто. Що означає рішення інспекції для будівлі, пояснює Володимир Ідак:

«По-перше, замовник має припинити будівництво. Це вже добре. Далі він повинен виготовити або скоригувати проектну документацію відповідно до того, що він реально зробив. А потім він має погодити ті документи або довести будівлю до первісного вигляду. Скоріш за все, замовник буде звертатися до департаменту з реставраційним завданням, щоб йому погодили те, що він хоче – реконструкцію даху з надбудовою поверху. А там вже будемо приймати рішення».

 

Трохи історії

Нинішню будівлю «Дністра» звели у 1913 році на місці найдавнішого в місті готелю «Центральний». Проект розробив архітектор Фредерік Януш. У центрі міста постала імпозантна чотириповерхова кам’яниця з двома парадними фасадами, великими мансардними приміщеннями та вежею із годинником. Неповторності їй придала колонада – частина залізобетонного каркасу вздовж вулиці Шевченка. Будинок став одним із перших залізобетонних у місті. У ньому розмістили готельні номери, ресторан, кафе та третій у Станиславові кінотеатр. Комплекс назвали «Австрія».

 

 

Під час Першої світової готель перейменували на «Жорж». А за часів ЗУНР – на «Одесу». Саме тут 3 січня 1919 року була прийнята знаменна ухвала про об’єднання ЗУНР з УНР.

 

 

За Польщі готель носив назву «Варшава». За радянщини готель з рестораном двічі перейменовували. Спочатку вони називалися «Спартак», а від початку 1960-х – «Дністер». У 1998 році сталася пожежа, під час якої згоріла вежа на даху.

 

Софія Дечаківська, Репортер


Коментарі (0)

11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

655
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4244
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1486
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10696
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3163
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3403

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

756

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

811

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1058

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

827
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6236 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31804 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11414
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1087
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7550 1
29.11.2025

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7318
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38613 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

593
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4517
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1051
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1424