Збірна України на Євро-2020: аналіз без емоцій

Менш ніж за добу, 11 липня, відбудеться фінал Чемпіонату Європи з футболу 2020, який проходить у 2021 році. Так, і таке буває. У фіналі зійдуться Італія та Англія. Хоча, на цьому турнірі більше цікавила наша збірна і те, як вона грала. 

Ми вийшли до 1/4 фіналу, де поступилися майбутнім фіналістам, збірній Англії із рахунком 4:0. І не можна сказати, що програш став несподіванкою. Вихід у чвертьфінал – чимале досягнення для нашого футболу! Але чи все було так добре? Оцінювати буду саме якість гри, а не збіг обставин, які допомогли збірній досягти найкращого результату за історію виступів на чемпіонатах Європи. 

Це був унікальний для нас турнір, коли збірна не просто приїхала “битися і грати гідно", а була у статусі цікавої команди з певним стилем гри.

Стиль цей ґрунтується на контролі м'яча, який може бути як і оборонним інструментом, так і атакуючим. Далі наведу статистичні дані, які демонструють, як грала наша команда. 

Порівнюючи середні показники за матч - збірна на 10-му місці серед 24 учасників за кількістю передач та 14-му місці за показником володіння м’ячем.

Якщо тренерський штаб будує гру навколо контролю м'яча, то чому лише 14-е місце? Хоча за кількістю передач ми майже на рівні із топовими командами.  І чому в матчах проти кращих команд континенту ми контролюємо м'яч менше 50% відсотків?

Основна причина - відсутність пресингу. А це, до речі, неймовірно важливий компонент для команд, які прагнуть грати в сучасний футбол. Вони одразу вступають в пресинг, щоб повернути м’яч при втраті. Україна взагалі нічого не може з цим зробити. Збірна не вступала в пресинг і не знала, що робити, коли її активно пресингували. Найкращий приклад - матч з австрійцями.

Українці не змогли нав'язати свою гру на Євро жодному із суперників. Те, що ми робили раніше в матчах із Сербією та Португалією - кудись ділося. Ось підтвердження: якщо підсумувати всі матчі – ми на 22-му місці серед усіх команд в такому компоненті як пресингуючі дії на чужій третині поля. Нижче тільки Угорщина і Фінляндія.

Але навіть в рамках того часу, що Україна  володіла м'ячем команда не реалізувала повною мірою той потенціал, що показувала в матчах Ліги Націй і відбору на Євро-2020. І тут справжні причини не такі очевидні.

У матчі зі шведами ми грали в боязливий футбол і вийшли на гру з відповідним складом. Але судячи з усього, в Андрія Шевченка було не так багато варіантів.

На Малиновському зав'язане просування м'яча в атаку, загострення атак та іноді вихід з-під пресингу. Однак, Руслан через проблеми з грижею не зміг проявити всі свої можливості. Зубков мав балансувати нашу атаку ривками за спину захисникам, але вже на перших хвилинах першого ж матчу отримав травму і на полі більше не з’явився. Через це, позицію закривав Зінченко, або Малиновський.

Степаненко, судячи з усього, взагалі не повинен був їхати на Євро через неповний процес відновлення після травми. Він - ключовий гравець, який тримає в збірній баланс при атаці та обороні. Замість нього більшість матчів грав Сидорчук, який не зовсім підходить до такої моделі гри. Якщо бути чесним, він поступається  Степаненку в багатьох компонентах.

Циганков і Марлос теж приїхали на Євро не в повній функціональній готовності.

Все це сильно впливало на гру в центрі поля. Названі втрати дуже сильно обмежили потенціал команди в стадії позиційних атак. Вони стали максимально стерильними та горизонтальними. Якщо брати середні показники за матч наша збірна: 

- 17-е місце – передачі на атаку;

- 20-е місце – передачі в штрафну;

- 6-е місце (поруч з фінами, шведами та бельгійцями) - торкання м’яча на своїй третині поля.

Говорячи про проблеми в центрі поля, торкнуся і кадрових проблем в лінії атаки. Ці речі безпосередньо пов'язані. При цьому найкращий польовий гравець нашої збірної - Роман Яремчук.

Він був прекрасний у відкриваннях, грі в підігруванні, веденні боротьби та реалізації моментів.

Ярмоленко, попри 4 результативні дії, ще раз показав свою обмеженість, але все це поєднується з високим класом того невеликого набору навиків, що є в його арсеналі. Коли суперник до нього не готується, прикладом є Нідерланди, то він взагалі топ. Але як тільки у суперника з'являється підстраховка й персональна опіка для Андрія, він перестає приносити користь команді. Прикладом є матчі з Англією та Австрією, де Ярмоленко просто губився на полі.

Продовжую далі йти по статистиці.

Удари за матч -  18-е місце; за спробами дриблінгу гравці збірної на  23 місці - випередивши за даним показником лише  Уельс.

До речі, відсутність спроб дриблінгу, це не тільки проблема Ярмоленка чи Малиновського. Важливо говорити  про ще одну важливу деталь.

Так, ми й правда вчимося грати в нормальний, сучасний футбол, але для такого футболу потрібні «правильні» гравці, в цьому компоненті - наша команда сира. 

В нас немає розуміння, коли гру можна загострити через той же дриблінг, індивідуальні якості гравців або через пас. Це стосується всіх фаз гри.

І під тиском збірних, що грали на Євро - це стало дуже помітним.

Головне враження від гри збірної України, якщо судити на холодну голову і без емоцій: "Намагаються грати з м'ячем, але не розуміють, що з ним робити".

Це не є катастрофічною проблемою. Просто потрібен час, і ми зможемо грати в цей футбол.

Все одно, хочеться лише подякувати збірній за емоції. Вважаю, що Андрія Шевченка залишать головним тренером, попри всі чутки, що він може піти в якийсь клуб після Євро-2020. Вихід у чвертьфінал - велике досягнення для нашого футболу. І саме він один із його творців. Також, не будемо забувати, що він робить унікальну річ - ставить такий стиль в рамках збірної, де майже немає гравців під цей стиль.


10.07.2021 Муканик Іван 17358
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

3942
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3125
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4371
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2574
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3808 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1964

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

634

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

931

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3771

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2122
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6246
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3385
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3846
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1153
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8024
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2912
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10523
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1058
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

647
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1372
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

851
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1202