«Ми вісім років живемо в аналогічних загрозах російського вторгнення»: як зберігати спокій у тривожні часи

Влада закликає українців не піддаватися на дезінформацію, зберігати спокій та переконує, що жодних причин для паніки немає.

Так, 12 лютого Президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона аналізує інформацію розвідки стосовно загрози повномасштабного вторгнення Росії в Україну найближчим часом. Водночас головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та Міністр оборони Олексій Резніков запевнили, що українська армія готова дати відсіч ворогу у разі наступу.

«Наразі інформаційний простір наповнений схожими повідомленнями про війну з Росією, про те, що вторгнення може початися просто завтра. А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність вже вісім років? Хіба вторгнення розпочалося не у 2014 році? Хіба загроза війни з'явилася лише зараз?

Ці ризики існують не один день — і сьогодні вони не збільшились, зріс лише ажіотаж навколо них. Зараз не час панікувати, нагнітати ситуацію, скуповувати гречку та сірники», — стверджує Зеленський.

Проте, на тлі повідомлень про можливе російське вторгнення настрої серед українців неоднозначні.

З огляду на тривожні часи, журналістка Фіртки вирішила з’ясувати, які настрої домінують серед українців, чи присутня паніка перед загрозою наступу Росії та як зменшити рівень тривоги, інформаційного тиску та страху.


Чи вірять українці у можливий наступ з боку Росії?


Згідно з результатами опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова з 28 по 31 січня 2022 року, 44,9% українців сприймають накопичення російських військ на кордоні з Україною як реальну загрозу вторгнення на територію України взимку-навесні 2022 року.

Аналогічно — 44,9% респондентів відповідають, що готові долучитися до захисту країни у будь-який спосіб, зокрема готові захищати Україну зі зброєю в руках.

Крім того, 55,6% респондентів вважають, що влада докладає недостатньо зусиль для запобігання повномасштабному російському вторгненню. Заразом 55,7% опитаних українців стверджують, що в разі повномасштабного російського вторгнення Володимир Зеленський не здатний ефективно спрацювати як Верховний Головнокомандувач та організувати оборону країни.

Заразом, відповіді на запитання: «Як на вас впливають звернення Зеленського із закликами не панікувати?» розподілились наступним чином: 21,5% респондентів ці звернення заспокоюють; 10,6% опитаних  навпаки, лякають; а більшість — 62,0% — не звертають на них уваги.


Коли спостерігається більша паніка: сьогодні чи у 2014 році?


Політолог-міжнародник Микола Волківський каже, що українцям важливо пам’ятати, що сьогодні – не початок 2014 року, наша влада проукраїнська, а за спиною стоять партнери з усього світу. Збройні сили України, територіальна оборона, ефективне західне оборонне озброєння, власні розробки та висока готовність співгромадян до опору щоразу більше переконують Москву відмовитися від реалізації агресивних планів.

Водночас, за словами фахівця, немає суттєвої різниці між 2014 і 2022 роками у вимірі ризиків. Так, Російська Федерація увесь цей час залишається для нас противником, тому загроза нікуди й не зникала.

«Але, як на мене, не можна сказати, що серед українців шириться паніка. Як бачимо, стабільність зберігається: немає соціальних рухів, виступів, посиленої міграції. Навпаки — зараз триває підготовка всіх громадян до непередбачуваних дій російської влади.

Також помічаю, що українці навчилися протистояти інформаційним атакам з боку Кремля та не вестись на маніпуляції та неправдиву інформацію», — додав Микола Волківський.

Політолог Артем Олійник зазначає, що у сучасних реаліях для українців важливо чути офіційну позицію української влади та не піддаватися на провокації агентур.

«Слова Президента чи Голови Уряду мають мати для нас більше значення, ніж чергова «сенсація» в іноземній газеті. Ми живемо тут і зараз, у влади є плани як діяти та політична воля, аби чинити опір.

Тож єдиним шансом для росіян залишається сіяти паніку серед українського суспільства та використовувати цю хвилю хаосу у своїх інтересах. У наших силах – не дати їм це зробити».

Та, пояснює політолог, чинна українська влада нерідко програє у комунікаціях. Це проявляється і в коментуванні новин, з якими українці встигають першими ознайомитися, і суперечливими заявами.

«Наприклад, коли спочатку кажуть, що все під контролем, а іноземному виданню заявляють про загрозу на Сході України. Очевидно, що це негативно впливає на всіх українців, сіє у соціумі сумніви та страх.

Тому-то потрібна одна чітка комунікаційна стратегія, спільна позиція та однорідність меседжів. Це пряма необхідність часу та масштабів виклику, щоб всі посадовці та політики стояли на своєму: були готовими воювати та перемагати».

Також, підкреслює політолог, українцям варто менше зважати на «сенсації». На жаль, навіть поважні західні ЗМІ сьогодні опускаються до рівня «жовтої преси», а боротьба російських і західних спецслужб виливається у такі неспокійні заяви та дії.

«Росія була нашим ворогом, вона ним і лишиться. Ми як воювали з росіянами, так і продовжимо, тож щодня очікувати на військову атаку Російської Федерації не потрібно — вона це вже зробила. І зупинила її не стільки консолідована західна позиція, скільки консолідовані дії українського народу», — підсумував Артем Олійник.


Як мінімізувати неспокій серед українського суспільства?


Конфліктолог, експерт Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко пояснює, що паніка, як правило, поширюється лише серед певного суспільного прошарку. Зазвичай — у тих, хто ніколи не цікавився політикою, і раптом взнає, що Путін зосередив війська навколо країни.

«Тому, щоб політика не створювала панічних настроїв — цікавтесь нею. Як у відомій фразі: «Якщо ти не цікавишся політикою, то вона цікавиться тобою». Якщо паніка вже з’явилась, то виробіть план, що ви робитимете у разі настання події, яка вас лякає. Запишіть цей план, бо в голові він сполохує більше.

Якщо страх далі залишиться, то складіть тривожну сумку, відвідайте курси самооборони або надання першої домедичної допомоги, прочитайте інструкції, як діяти цивільним громадянам в разі бойових дій, запишіться в тероборону, домовтесь з рідними, що робитимете і де зустрічатиметесь в разі відключення мобільного зв’язку.

Власне, головне не те, що ви робитимете, а те, що ви докладатиме якихось зусиль, а не просто житимете зі страхом».

За словами Петренка, важливо проговорювати свої страхи з кимось. Не важливо з ким. Головне — озвучити чи написати їх, адже неозвучене лякає куди більше.

«І не грає великої ролі, якою буде відповідь, бо ви вже не так боятиметесь того аморфного та незрозумілого, що у вашій голові».

Водночас, експерт переконує, що будь-який страх «лікується» шляхом його раціоналізації.

«Тобто, якщо вас щось лякає, то розберіться в проблемі. Почитайте офіційні новини та думки фахових експертів. Якщо говорити конкретно щодо страху нападу Росії, то треба розуміти, що вона вже напала й вісім років ми живемо в аналогічних загрозах. Те, що відбувається зараз — це інформаційна війна.

Далі — сучасна війна передбачає, що окупаційні війська заходять на території, де в них є хоч якась підтримка. Це точно не стосується Івано-Франківська. Як і переважної більшості територій, що контролюються Україною.

Тому, перед тим як російські танки з’являться на вашій вулиці, вони мають з’явитись у вашому серці. Немає любові до Росії — немає танків на вулицях». 


Чи готується Івано-Франківськ до ймовірного вторгнення Росії?


На оперативних нарадах у міськвиконкомі Івано-Франківський міський очільник Руслан Марцінків неодноразово підіймав тему можливого вторгнення Росії. Зокрема, він доручив керівництву Управління з питань надзвичайних ситуацій, мобілізаційно-оборонної роботи та діяльності правоохоронних органів Івано-Франківської міської ради поінформувати про наявні споруди цивільного захисту та найпростіші укриття мешканців Івано-Франківська.

Міський голова також дав завдання – розробити та поширити серед усіх домогосподарств пам’ятку для населення на випадок початку воєнних дій, де були б вказані адреси наявних в Івано-Франківську бомбосховищ та укриттів, перелік речей, які повинні зберігатись у так званому «тривожному наплічнику», а також порядок дій громадян в разі виникнення бойових дій, припинення електропостачання та зв’язку.

Відтак, як повідомив Марцінків під час свого відеовключення у Facebook 21 січня, таку пам’ятку в Івано-Франківську вже розробили й починають поширювати серед населення.

«Ми зараз почали роздавати такі відповідні пам’ятки, де є бомбосховища, як себе поводити в разі загострення, адреси військкомату, територіальної оборони. Також у цій пам’ятці телефони рятувальних та аварійних служб, як себе поводити щодо інформаційних загроз, наповнення "тривожної валізи" тощо», — зазначив міський очільник. 

Проте, чимало іванофранківців діляться, що жодних пам’яток наразі не отримали.

Крім цього, в Івано-Франківську створили інтерактивну карту захисних споруд цивільного захисту. На карті, яку розміщено за посиланням, позначені понад дві з половиною сотні різних видів споруд, як-от: захисні споруди цивільного захисту, сховища та протирадіаційні укриття, найпростіші укриття у закладах освіти та найпростіші укриття у житловому фонді з вказанням адрес таких споруд.

Водночас у кожному районі Івано-Франківської області, та і в обласному центрі, створили управління бригади та сім окремих батальйонів територіальної оборони. Зауважимо, що бригада та окремі батальйони територіальної оборони як кадровані частини на Прикарпатті функціонують не перший рік.

Проте, зі вступом у дію Закону «Про основи національного спротиву» чисельність кадрів таких частин суттєво збільшилася. Так, у 2021 році їхня чисельність складала двадцять військовослужбовців. Наразі – близько 400 військовослужбовців.

Головним завданням, яке стоїть сьогодні перед підрозділами територіальної оборони є підтримання порядку в разі введення режиму воєнного стану, оголошення воєнного часу.

«Першочергово — слідкування за правопорядком на території області. Тобто для того, як раз, є війська територіальної оборони, щоб звільнити від невластивих функцій бойові підрозділи. Тобто бойові підрозділи мають бути на передовій, але для того, щоб вони туди виходили, щоб їм поставлялися звідси запаси, ресурси.

Тут має підтримуватись порядок. Тут не повинно бути ніяких диверсій, тут повинне бути стале економічне і суспільне життя», — наголошує начальник сектору мобілізаційної та оборонної роботи, полковник Роман Боднар.


Замість висновку


У мережі кожного дня з’являється чимало різної інформації про можливе російське вторгнення, але стовідсоткових даних про напад наразі немає. Декілька місяців потужної інформаційної хвилі про можливість повномасштабної війни з боку Російської Федерації посилили напругу в суспільстві.

Як пояснюють психологи, тривожність та страх виснажують людину не менше, ніж реальна війна, а тому закликають усіх зберігати спокій. Очевидно, що паніка та страх серед українців грають лише на руку Кремля.

«Уся ця інформація тільки провокує страх — і не допомагає нам. Повномасштабний напад може статися у будь-який день. Найкращий друг для наших ворогів — паніка у нашій країні», — підкреслив Володимир Зеленський.

Справді, передбачати майбутнє неможливо. Проте, всі ми знаємо, що український народ у будь-якому випадку продовжуватиме чинити спротив та захищати рідну землю.  


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Понад 60% мешканців західних регіонів готові чинити опір Росії: 39,7% – зі зброєю в руках

Майже 40% мешканців західних регіонів вірять, що існує реальна загроза нападу Росії

Бліцопитування: чи вірять франківці у можливий напад Росії на Україну


Коментарі ()

05.10.2022
Тіна Любчик

Музиканти організовують у містах України та за її межами благодійні концерти. Цим самим збирають кошти чи то на потреби ЗСУ, чи то для цивільних громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії з боку росії.

255
26.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

711
21.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1395
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2958
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1263
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1504

В інформаційному полі України та блогосфері, чи то серед звичайного народу можна натрапити на думку,  що  православний - тотожний російському. Тобто, якщо сповідуєш православ’я, то тобі автоматично приписують проросійські погляди.  

337

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1223

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1810 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

2029
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

317
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

645
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

853
05.10.2022

Волонтерською діяльністю о. Йосафат Бойко займається вже давно, однак з початком повномасштабного вторгнення почав працювати ще інтенсивніше.

127
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

375
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

936
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

822
01.10.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

676
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

315
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

502
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

607
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

726