Covid-19: Меркель відстоює карантин, попереджаючи про "важку зиму" в Німеччині

Поки у Німеччині триває майже місяць карантинних обмежень, Меркель закликала до солідарності в бурхливій промові в парламенті. Вона зіткнулася з запереченнями від деяких законодавців, розгніваних тим, що вони не можуть вийти з кризи.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель захистила рішення уряду щодо карантинних обмежень в напруженому виступі перед парламентаріями в Бундестазі в четвер, 29 жовтня.

Її виступ у нижній палаті парламенту відбувся, коли Німеччина зафіксувала новий рекорд щодо щоденних випадків коронавірусу - понад 16 700 випадків протягом 24 годин. За оцінками, 75% випадків більше неможливо простежити, що ускладнює стримування поширення.

Під час кризових переговорів у середу Меркель та 16 державних лідерів Німеччини домовились ввести часткові карантинні обмеження протягом місяця, щоб стримати поширення вірусу.


Що сказала Меркель?

У своїй промові, яку регулярно переривали крики кількох німецьких законодавців, Меркель заявила, що нинішній рівень зараження представляє величезну загрозу для системи охорони здоров'я країни.

"При такій динаміці інфікування наші відділення інтенсивної терапії будуть заповненні протягом декількох тижнів", - сказала канцлер.

Діяти лише після заповнення лікарняних ліжок "було б занадто пізно".

"Зима буде важкою. Попереду чотири довгі важкі місяці, але це закінчиться", - сказала вона.

Меркель заявила, що розуміє "розчарування" з приводу пандемії та нових обмежень, але вона закликала законодавців та громадськість зробити свій внесок, щоб уповільнити поширення.

"Свобода - це не можливість робити все, що ти хочеш", - сказала вона. "Свобода - брати на себе відповідальність".

Канцлер також засудила теорії змови та дезінформацію в боротьбі з вірусом у ймовірному вбивстві в ультраправій Альтернативі для Німеччини (AfD).

"Брехня, дезінформація та теорії змови шкодять не лише демократичним дискусіям, але й боротьбі з вірусом", - сказала Меркель.

Віра в факти не лише підтримує суспільство і демократію, а "людські життя залежать від цього".


Чим законодавці керуються?

За останні тижні німецькі законодавці як на федеральному рівні, так і на рівні штатів дедалі більше засмучувались через відсутність участі у кризових переговорах.

Крістіан Лінднер, голова Світових демократів (FDP), що сприяє бізнесу, заявив, що поточний процес загрожує "деформацією" парламентської демократії Німеччини.

"Ця дискусія повинна відбутися до прийняття заходів, а не після", - сказав Лінднер під час дебатів у Бундестазі в четвер.

Лідер парламенту AfD Олександр Гауланд звинуватив уряд Меркель у "пропаганді воєнного часу".

"Ми повинні знайти баланс, навіть ціною смерті людей", - заявив ультраправий політик.

Рішення щодо нових заходів для припинення розповсюдження вірусу, а також щодо того, коли скасувати обмеження, значною мірою були в руках федеральних лідерів та керівників штатів від початку пандемії. Депутати від опозиції стверджують, що заходи повинні обговорюватися та схвалюватися законодавцями.

Політичний кореспондент DW Ганс Брандт зазначив, що з оскарженням карантинних обмежень в суді уряду знадобиться допомога Бундестагу та парламентів земель.

"Якщо закони потрібно змінити, щоб заходи можна було захищати в суді, тоді парламенти повинні змінити ці закони", - сказав Брандт. 


Які нові обмеження ввели у Німеччині?

Часткові карантинні обмеження, які набирають чинності в понеділок, вимагають жорсткіших заходів соціального дистанціювання та обмеження кількості людей, які можуть зустрітися на публіці.

Бари, ресторани, фітнес-студії та кінотеатри закриються, але школи та дитячі садки в основному залишаться відкритими.

Культурні та спортивні заклади закриються, а футбольним фанатам заборонять проводити ігри Бундесліги на стадіонах.

Збори надворі будуть обмежені — не більше двох домогосподарств з максимум 10 людьми.

Наразі карантинні обмеження повинні діяти до кінця листопада.

за матеріалами DW


30.10.2020 1647
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1473
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2725
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2230
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2306
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6899 61
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2589 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

474

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1308

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1396

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1587
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

424
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

287
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

687
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

178
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26649
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

652
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10583 1
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

187
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

209
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

518
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

667
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

726