«Не поле для бою, а місце, де люди мають працювати»: влада і ТОВ «Торговий сервіс» про мирову угоду щодо Центрального ринку

Місто повертає частину Центрального ринку у власність громади. Бізнес — готовий до спільної роботи. Як Івано-Франківськ і ТОВ «Торговий сервіс» дійшли до компромісу, що зміниться для підприємців і що буде далі — у спільному інтерв’ю двох сторін.

На жовтневій сесії Івано-Франківської міської ради депутати погодили умови мирової угоди з ТОВ «Торговий сервіс». Частина Центрального ринку переходить у власність громади. Решта приміщень, менше половини, залишиться в оренді компанії на чотири місяці після завершення воєнного стану.

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.


Коли громада фактично отримає у власність частину ринку?


Мар’ян Слюзар, директор комунального підприємства «Муніципальні ринки»:

Відбудеться судове засідання, на якому суд затвердить мирову угоду. Після винесення ухвали суду, протягом десяти днів управління приміщеннями перейде громаді. Ми вже готуємо покроковий план дій, щоб одразу почати впорядковувати територію.

Співвласник ТОВ «Торговий сервіс» Володимир Добровольський:

Ми очікуємо судового рішення й повністю підтримуємо домовленості. Це компроміс, який дає змогу рухатись далі без конфліктів. Головне, щоб ринок працював, а не воював.


Чи можна вважати, що конфлікт навколо ринку вичерпано?


Мар’ян Слюзар:

Так. Ми узгодили всі основні питання. Звісно, дочекаймося рішення суду, але, на мою думку, це вже фінальний крок у цій тривалій історії.

Водночас ми вже готуємо практичні кроки щодо організації роботи ринку: визначаємо чіткі принципи розподілу торгових місць, плануємо систему прозорої оренди та порядок контролю за стихійною торгівлею.

Також ми оцінюємо потенціал партнерства з бізнесом, зокрема з «Торговим сервісом», щоб спільно реалізовувати проєкти з модернізації приміщень і створювати комфортні умови для підприємців і відвідувачів.

Володимир Добровольський:

Так, конфлікт фактично завершено. Було забагато непорозумінь, судів і напруги. Зараз усі розуміють, що в час війни, коли навколо так багато негативу, нам потрібно знаходити можливості для співпраці, потрібно не ділити, а будувати. Ринок має працювати, а не воювати.

Це не поле для бою, це місце, де люди мають працювати, заробляти гроші й розвивати свою справу. Ми маємо спільну мету — розвивати ринок, створювати робочі місця й комфорт для людей.


За ці роки було багато спроб вирішити конфлікт довкола ринку. Чому цього не вдавалося зробити раніше?


Мар'ян Слюзар:

Змінилось керівництво на ринку, з’явилась політична воля вирішити ситуацію не через конфронтацію, а через діалог. Ми вдячні міському голові Руслану Марцінківу за підтримку цього процесу.

Володимир Добровольський:

Раніше, мабуть, не було готовності до компромісу з обох сторін. Зараз ми маємо іншу якість спілкування з міською владою. Є розуміння, що конфлікт виснажував усіх — і бізнес, і підприємців, і громаду.


Що означає мирова угода для міста й підприємців?


Мар'ян Слюзар:

Це стратегічна перемога громади. Ми повертаємо частину Центрального ринку у власність міста й зможемо навести лад. Йдеться не лише про квадратні метри, а про принцип — щоб міські простори працювали відкрито, прозоро, цивілізовано, на користь мешканців.

Володимир Добровольський:

Для нас це приклад конструктивного діалогу між бізнесом і владою. Ми не розглядаємо владу як опонента. Навпаки — віримо, що партнерство дасть кращий результат. Це угода, яка враховує інтереси громади, підприємців і міста загалом.


Що зміниться для підприємців, які працюють на ринку?


Мар'ян Слюзар:

Ми не плануємо різких змін. Люди, які орендують місця, залишаться на своїх локаціях. Наша мета — зробити процес прозорим і справедливим. Впровадимо чіткі правила, електронний облік місць, зрозумілі тарифи. Порядок і комфорт — це те, з чого починаємо.

Володимир Добровольський:

Ми також не збираємось нікого витісняти чи створювати проблеми орендарям. Навпаки, плануємо залучати інвестиції — близько 60 мільйонів гривень власних коштів, та залучити інвестицій на понад  100 мільйонів, якщо досягнемо з містом розуміння.

Хочемо модернізувати приміщення, зробити їх комфортнішими та безпечнішими.


Чи плануються ремонти або оновлення території?


Мар'ян Слюзар:

Так, однозначно. Ми вже працюємо над планом реконструкції. Спершу — прибирання стихійної торгівлі, впорядкування торгових рядів, удосконалення логістики. Далі — благоустрій, освітлення, благонадійна інфраструктура, зручна навігація.

Ми прагнемо, щоб ринок був не хаотичним базаром, а публічним простором.

Володимир Добровольський:

Ми плануємо зробити ринок сучасним торговим простором — із продуманою логістикою, безпекою, сервісом. Уже працюємо над проєктом оновлення приміщень: хочемо, щоб це було місце, де приємно не лише купувати, а й проводити час.


Якою буде співпраця комунального підприємства та «Торгового сервісу»?


Мар'ян Слюзар:

Наше бачення — створити єдину систему управління міськими ринками. Комунальне підприємство координуватиме роботу, встановлюватиме стандарти, контролюватиме прозорість. Бізнес — важливий партнер. Спільними зусиллями можна досягнути кращого результату, ніж у протистоянні.

Володимир Добровольський:

Ми також бачимо співпрацю, а не конкуренцію. Плануємо працювати з підприємством «Муніципальні ринки» над єдиним комплексом розвитку. Це має бути не два окремі об’єкти, а спільний проєкт міста і бізнесу.


А як щодо хаотичної торгівлі? Які кроки плануєте, щоб навести лад?


Мар’ян Слюзар:

Наразі триває системна робота з упорядкування стихійної торгівлі. Ми не забороняємо людям продавати, а створюємо для цього цивілізовані умови — спеціально облаштовані місця з накриттям, благоустроєм і зручним доступом.

Наприклад, на ринку на вулиці Юності вже облаштовано майданчик для продавців, які раніше стояли на вулицях. Там є благоустрій, паркування, чистота, встановлені павільйони. Для літніх людей діє символічна плата — 20 гривень на день. Це дозволяє легалізувати торгівлю й водночас спрямовувати кошти на розвиток території.

Проблема — у великій нелегальній торгівлі: фури приїжджають у центр міста, продають товар без податків, і жодна копійка не йде в бюджет. Так не може бути. На прикладі Юності ми вже бачимо позитив — прозорі умови, фіскальні чеки, платіжні термінали. Це дає захист і продавцям, і покупцям.

У центрі ж поки що хаос. Якщо залишити все як є — Івано-Франківськ матиме не сучасну площу, а ринок із 90-х. Тому наше завдання — повернути продавців у торгові ряди, впорядкувати простір, створити сучасну ринкову площу з лавками, накриттями й продуманою інфраструктурою.

Володимир Добровольський:

Погоджуюся, що хаотична торгівля — це проблема, яку треба вирішувати не заборонами, а створенням нормальних умов для людей. Ми, як бізнес, готові долучатися до цього процесу.

Підприємці мають працювати легально, у комфортних і безпечних місцях. Якщо місто створює такі умови — благоустрій, накриття, елементарну інфраструктуру — люди охоче підуть туди, замість стояти просто неба. Ми за цивілізовану торгівлю, де кожен платить чесно й розуміє, за що саме.


Наскільки складно перенести стихійну торгівлю в ринок?


Мар’ян Слюзар:

Це непросте завдання — і технічно, і соціально. Бо мова не лише про прилавки, а про людей, для яких це часто єдина можливість заробити. Таку проблему не вирішиш заборонами чи штрафами — потрібно запропонувати зручні, доступні альтернативи.

У нас є бачення — зробити з ринку сучасний, комфортний простір із навісами, лавками, озелененням, освітленням і логічною організацією руху.

Такі приклади вже є в інших містах — наприклад, у Вінниці. Там змогли ліквідувати стихійну торгівлю, створивши впорядковані, зручні місця для всіх. Івано-Франківськ цілком здатен зробити ще краще — зберігаючи людяність і підтримку дрібного продавця, але впроваджуючи чіткі правила, які працюють на благо всього міста.

Володимир Добровольський:

Перенести стихійну торгівлю в межі ринку — це справді непросто, але можливо. Люди повинні бачити, що на впорядкованих ринках для них створюють комфортні умови, а не просто забирають місце. Ми підтримуємо ідею міста — дати кожному продавцю легальне, зручне місце, де чисто, безпечно і все по-чесному.

Це вигідно всім: продавці працюють спокійно, покупці отримують якісний сервіс, а місто — прозорі надходження. Ринок має бути не стихійним, а цивілізованим простором, який розвивається. І ми готові долучатися до цього процесу.


Як зміниться філософія ринків Івано-Франківська?


Мар'ян Слюзар:

Хочемо зробити міські ринки не лише місцем торгівлі, а й осередком життя громади. Це має бути сучасна інфраструктура — з умовами для фермерів, молодих підприємців, локальних виробників. Це — економічна екосистема міста.

Володимир Добровольський:

Ринок — це не просто торговий майданчик. Це місце спілкування, традицій і розвитку малого бізнесу. Ми хочемо залучати молодь, підтримувати стартапи, створювати простір для нових ініціатив.

Ми вже розглядаємо новий проєкт Центрального ринку — сучасного, функціонального простору, де приємно не лише купувати, а й просто проводити час. Нам важливо чути молодь, давати можливість молодим підприємцям розвивати власну справу.

Тому запрошуємо до співпраці молодих архітекторів і дизайнерів — нехай пропонують свої ідеї, ми відкриті до обговорення. Ринок — це серце Івано-Франківська, його історична частина. Ми віримо, що він має зажити новим життям — стати відкритим, сучасним і справді живим простором міста.


Що обидві сторони хотіли б сказати мешканцям Івано-Франківська?


Мар'ян Слюзар:

Це важливий і, без перебільшення, вольовий крок — як політичний, так і стратегічний. Ми повертаємо громаді контроль над її простором. Це не просто про майно — це про принцип: місто має контролювати свої ключові простори.

Це рішення демонструє, що громада може відстоювати свої інтереси цивілізовано — через діалог і спільну роботу, а не через конфлікти. Тепер важливо зробити так, щоб ринок став комфортним, безпечним і справді корисним для людей.

Володимир Добровольський:

Ми націлені спільно покращувати умови для громади та для продавців. Віримо, що партнерство з комунальним підприємством дозволить зробити Центральний ринок прикладом сучасного міського простору, який поєднує традицію з новими стандартами.

Дякуємо міському голові Руслану Марцінківу за відкритість і стратегічне бачення. У нас спільне прагнення — зробити Центральний ринок сучасним і зручним для всіх. Ми йдемо до цього разом.


Що далі чекає Центральний ринок

Мирова угода між Івано-Франківською міською радою та ТОВ «Торговий сервіс» — це не лише юридичне врегулювання тривалого конфлікту.

Це тест на здатність міста й бізнесу домовлятися. Фактично, Івано-Франківськ отримує шанс перезапустити свої ринки — зробити їх прозорими, впорядкованими, сучасними. А бізнес демонструє готовність не лише заробляти, а й інвестувати у спільний простір.

Попереду — судове затвердження мирової угоди та початок нового етапу: коли Центральний ринок знову стане місцем, де виграють усі — і громада, і підприємці, і місто.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Комунальне майно має працювати на громаду»: директор комунального підприємства «Муніципальні Ринки» Мар’ян Слюзар про Центральний ринок, стихійну торгівлю та діалог з підприємцями

Уклали мирову угоду з «Торговим сервісом». Івано-Франківська громада поверне у свою власність частину центрального ринку


Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

733
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2930
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1736
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2960
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2128
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2146

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

444

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

809

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

913

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2205
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5842
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29566
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11466 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1222
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1464
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23694
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1926
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43818 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

425
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1165
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1471
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2456