Є такий старий анекдот. На запитання подруги: «Чи вийшла б ти заміж за радикала?», інша подруга відповідає: «Заради кала? Ніколи!»
Приблизно в таку ситуацію сьогодні на думку спостерігачів потрапила місцева «Свобода».
Керівник обласної «Свободи» Олександр Сич обирається головою Івано-Франківської облради. Отримує квіти від свого попередника, інший букет - від голови ОДА, далі «зворушена» сесія в єдиному пориві приймає рішення про встановлення новообраному голові облради найвищого рангу службовця органів місцевого самоврядування. З відповідною заробітною платою (кажуть, приблизно 12-14 тис. грн. –до порівняння, по даних управління статистики середня зарплата по області в 2010р. становить приблизно 1900грн.). Король помер – хай живе король? В напутньому слові губернатор вже розділив з головою ради майбутню відповідальність за стан справ в області навпіл.
Щоб прогнозувати «завтра», потрібно розуміти, що відбувається «сьогодні». Яка більшість сформована в обласній раді і чого від неї можна сподіватись? Олександра Сича на голову ради ймовірно підтримали:
Фракція «БЮТ-Батьківщина», яка в сьогоднішній облраді приречена повертати прихильність виборця надрадикальними діями. Отримавши посаду першого заступника голови ради, фракція «Батьківщини» в найближчий час спробує «освятити» рішеннями сесій блок гострих питань, що обов’язково будуть мати вплив на політичну ситуацію в області. (Наприклад, питання про референдум по достроковому припиненню повноважень парламенту та президента, або ж про відставку уряду та багато-багато подібних). Розуміючи, що у БЮТу і «Свободи» фактично тотожнє електоральне поле, можна сміливо стверджувати, що цікаві змагання між названими політсилами «не за горами».
Фракція «Фронту Змін». Відверто дивний вибір фронтменів по даному голосуванню. І неадекватний розрахунок за голоси.
По-перше, з переліку депутатів-фронтовиків, що пройшли в обласну раду, двоє з трьох – відомі особи, які органічно вписуються в інтер’єр кабінету губернатора на третьому поверсі «Білого будинку».
По-друге, звільнена посада голови бюджетної комісії ради, яку отримав їх обласний лідер – є , як говорять в народі, «не приший кобилі хвіст», і в свій час була переведена в статус «звільненої» (тобто, для депутата, що її займає стала основним, постійним місцем роботи) в зв’язку з необхідністю працевлаштування одного з керівників області. Насправді, можна прогнозувати, що для В. Шкварилюка була б (або є) набагато привабливішою перспектива – нинішній заступник голови ОДА Ігор Зварич стає депутатом Верховної Ради (зараз він у прохідному списку), а Володимир Шкварилюк повертається у своє насижене крісло заступника голови ОДА. Провладна група депутатів облради укріплюється.
Фракція «Наша Україна». Видається що ймовірна позиція депутатів-нашоукраїнців в голосуванні за кандидатуру О. Сича, як голови обласної ради є або результатом якоїсь їх персональної образи до діючої обласної влади, або частиною домовленостей з свободівцями, що можна пов’язати, наприклад, з нереалізованим бажанням отримати «Нашою Україною» посади першого заступника міського голови обласного центру.
Так чи інакше, але фракція «Нашої України» з ОДА не домовилась. А домовлятись було кому – більше половини депутатів-нашоукраїнців є бувшими і нинішніми прибічниками діючого голови ОДА. Є навіть його підлеглий. Більше того, при підтримці альтернативної О. Сичу кандидатури, фракція могла розраховувати на посаду першого заступника голови облради. Кажуть , що каменем розбрату між перемовниками могло стати прізвище особи висунутої на цю посаду обласним керівництвом партії. Компромісу так і не знайшли.
В результаті – «є, як є»: О.Сич очолив обласну раду реально маючи 18 з 114 депутатів (15,7% голосів в сесійній залі) та промінявши дуже вигідну для себе напередодні виборів до Верховної Ради нішу ефективного лідера опозиції на протилежну.
В місті ж Івано-Франківську все сталось, як і передбачалось, але з точністю до навпаки. Маючи в міській раді абсолютну більшість – 34 депутатських голоса з 59, депутати «Свободи» голосуванням за виконком міської ради впритул самі «розстріляли» власну перемогу. Залишається, щоб лідер фракції «Свободи» в міській раді Роман Онуфріїв в партійному офісі вивісив модернізоване партійне гасло «Хто, як не ми з головою?»
