Андрій Іваськів – кандидат у народні депутати від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» по одномандатному виборчому округу №84.
Він є депутатом обласної ради та успішним підприємцем. То ж навіщо йому депутатський мандат? Які проблеми мешканців Прикарпатті планує вирішувати в разі перемоги? Та за яким принципами живе і працює?
Про це і більше, ми поцікавилися безпосередньо в кандидата Андрія Іваськіва.
Ви є депутатом обласної ради. Для чого Вам крісло у Верховній Раді? Чому Ви вирішили брати участь у парламентських перегонах?
Чому я прийняв таке рішення? В першу чергу працюючи в обласній раді, я чітко зрозумів, що країні потрібні зміни, - обов’язково. Зараз є шанс ввійти у нову Верховну Раду на 60-70% оновленим складом, правда не знаю, яка вона вийде в кінцевому результаті, і ті люди, які ще не були там, але мають своє чітке бачення, свою позицію та відповідальність, мають шанс довести у залі засідань, що Україна готова йти далі.
Надзвичайно непростим було для мене особисто і для моєї сім’ї це рішення. Але скажіть, скільки ми маємо ще чекати? Скільки я маю чекати? Я підприємець з 1995 року і ми завжди чекаємо, що має бути краще… І не тільки я, а й інші люди, і не тільки підприємці, а й працівники бюджетної сфери – кожен українець. Надіємось, що буде один Президент – щось зміниться, буде новий парламент - стане ще по іншому… Цього разу я вирішив не чекати!
Я надіюся, що людям, які голосували за мене, коли я йшов депутатом в обласну раду, не соромно за мене зараз. Вони чують мене, я чую їх - і завжди є зворотний зв'язок. Наскільки я працюватиму ефективно в парламенті - покаже час, а виборці зможуть дати оцінку моїй роботі. Я буду робити максимум з того, що можу, щоб у людей навіть не виникала думка, що треба було голосувати за іншого.
Особиста відповідальність за ті чи інші рішення має бути тільки на тій людині, яка пішла на це, тобто на мені.
Яке Ви ставите перед собою головне завдання в разі перемоги на виборах. Всі кандидати за традицією обіцяють багато, а що конкретно для Прикарпаття плануєте зробити Ви?
Люди, які зі мною мали справу, знають, що я відповідаю за свої слова. Це важливо. Кожен регіон має свої проблеми і особливі питання. Так, Бурштинський регіон має три важливі напрямки. Перший найважливіший – це екологія, безпосередній вплив на яку має Бурштинська ТЕС. Так, там працює багато людей, вони платять податки, але особливе значення має те, як ТЕС впливає на екологічний стан повітря, води та ґрунту.
Друге, що потрібно нашому місту, – це максимальне залучення інвестицій. Як народний депутат я б мав інвесторам дати гарантії, що їм створять максимально комфортні умови тільки для того, щоб вони працювали. Це надзвичайно важливо для мешканців Бурштина та й всього регіону, адже люди мають розуміти, що вони тут потрібні і за них хтось дбає.
Третій – це розвиток того, що ми маємо у місті. Я говорю про створення прекрасної рекреаційної зони на березі водосховища. За це я буду боротися, над цим необхідно працювати. Я хочу, щоб люди, які в Бурштин приїжджали, черпали в нашому місті тільки хороші емоції, мали про що розказати іншим і хотіли повернутися сюди знову. Це що стосується м.Бурштин.
Древнє місто Галич…Воно має мати свій статус. Це наша історія, наша гордість, про яку маємо дбати.
По Тлумаччині є свої питання. Тут є туристична зона – Національний природний парк Дністровський каньйон. Є надзвичайно багато цікавих проєктів, які ми обговорювали з його керівником. Як на мене, це достойні ідеї і для їхньої реалізації потрібно залучати кошти.
Тепер щодо сіл нашого регіону. Коли перед президентськими виборами ми їздили по селах Тисменицького Тлумацького, Галицького районів, зустрічалися з людьми, то чітко бачили і чули їхні проблеми, розуміли , що їх турбує і болить. Насамперед – дороги, щоб можна було нормально добратися до села, ФАПи, які б якісно обслуговували людей, і звичайно робота… Все решту люди зроблять самі.
Ці всі речі не є примарними. Нам потрібно зробити зміни в системі влади, бо локально на місці – це одна річ, а система – це зовсім інше. Коли всі будуть рівні перед законом, в тому числі і Президент, і депутати, тоді не буде таких речей, як комусь можна, а комусь ні.
Ви сидите у Верховній Раді і на табло висвічується проєкт рішення про скасування депутатської недоторканності. Ви за, проти чи утримаєтеся?
Особисто я за. Це я гарантую і тут навіть немає про що дискутувати.
До сьогодні невідомо, що у воді, землі та повітрі у Бурштині та навколишніх селах. Як це питання Ви плануєте закрити?
Компанія ДТЕК - це не тільки Бурштинська ТЕС. Ми мали розмови і з керівництвом станції, і з людьми, які працюють у Києві і зробили висновок – можна обговорювати багато проєктів, але екологічні повинні бути винесені на перше місце. Депутати мають довести, що роблять щось у цьому напрямку. Я розумію, що просто в один день такі речі не робляться і на це потрібні немалі гроші. Та ми вже нарешті маємо знати, коли це буде зроблено і яким чином. Люди мають право на те, щоб дим якнайшвидше став не чорним, а білим, але краще, щоб його взагалі стало менше. Ми повинні отримати відповідь, коли це буде зроблено, за рахунок чого, чи це буде модернізація, чи інші речі.
Вже тривалий час ми боремося за те, щоб зробити незалежний моніторинг екологічного стану нашого міста і в першу чергу моніторинг повітря. Ми змогли залучити на це кошти з обласного бюджету і зараз буде розігруватись тендер. Дуже прискіпливо будемо стежити за тим, як він пройде. Люди мають бачити реальний стан речей у цифрах і документах, які надасть справді незалежна та компетентна компанія. Тоді з цими висновками зможемо вимагати від ДТЕК змін.
Тут я б хотів згадати і про Постанову Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», яка стосується використання екологічних коштів тільки за певних умов. Я вважаю, що екологічні кошти повинні покращувати життя громади на території якої розташоване підприємство. Тому потрібно попрацювати над змінами до цієї постанови. Це для мене ще одне завдання у Верховній Раді.
Ви започаткували і розвиваєте свій бізнес досить давно. У нашій країні нерідко людям, щоб заробити, доводилося переступати через правила. Чи Ви мали проблеми із законом, чи доводилося обходити його?
Я вважаю, що кожна порядна людина повинна дотримуватися законів. З 1995 року я працюю як підприємець. Ми попали якраз у період становлення середнього і малого бізнесу. Тоді було так, зараз по іншому, ми завжди пристосовувалися до закону, але ніколи його не порушували. Скажу більше, завжди було непросто, але так складно як в останні кілька років не було ніколи. Люди втратили надію, в тому числі і підприємці, на те, що тут, в нашій країні, можна працювати і заробляти. Є надзвичайно багато знайомих, які закрили свої підприємства і поїхали заробляти за кордон, бо кажуть, що так легше на голову, - там є розуміння і бачення того, що буде завтра чи після завтра. Ще гірше те, що підприємці не можуть заплатити такі зарплати нашим людям, які б вони хотіли, і працівники виїжджають на заробітки в чужі краї. Якщо ще два-три роки нічого не зміниться, я думаю, що 70-80% середнього бізнесу закриється. Разом з тим виїде ще більше людей за кордон, які зараз і так виїжджають сім’ями. І це залишають країну активні люди. А з ким ми залишимося тут?.. Хто буде розбудовувати нашу державу. Це трагедія України.
Тоді не будемо далеко йти від теми бізнесу. Як і коли ви заробили свій перший мільйон?
Ми з дружиною починали все дуже просто – брали сумки, пхали туди горілку, м'ясо, креветки і їхали в Прибалтику. Так заробили 20 доларів, потім 50, потім почалися Чернівці, Польща, кіоски і так потихеньку все запрацювало. Я відчув, що добре заробляю в років 35, десь після 10 років роботи зранку до ночі.
У 1999 році ми почали возити хліб з Тернополя, бо наші державні пекарні всі почали закриватися. Тоді ми подумали: «А що ми дурніші, ніж інші?» Зразу ж вирішили поїхати у Польщу, де познайомилися з місцевими пекарями, і почали вчитися цій справі. Того ж року ми відкрили маленьку пекарню. Потім докупили обладнання, збільшили цех і так почали розвиватися. Аж тоді ми почали себе комфортно відчувати: могли дозволити собі відпочинок, щось зробити коло хати, для сім’ї гроші відкласти. Якщо це все скласти до купки, то думаю, що перший мільйон ми заробили десь за 8 років.
Пам’ятаю, як ми з Оксаною хотіли одружитися і батьки сказали, що зроблять нам весілля. Я спитав у наших батьків, скільки вони планують витратити на весілля. Так вони дали 500 доларів, Оксанині – 500, ми взяли тих 1000 доларів і вклали в бізнес.
Зараз відбувається гірше. У людей немає того драйву чи завзяття починати щось своє чи розвивати те, що вони вже мають. Треба повернути людям віру і можливість нормально жити. Бо ні політика, ні бізнес не регулюють той факт, що людина повинна жити сьогодні, а не завтра. Потрібно повернути усім відчуття щастя, бо сьогодні у всіх суцільна депресія. Держава повинна повернути людям віру в те, що вона про них дбає. Тому кожен політик має зробити для своєї малої батьківщини все, щоб дійти до цієї мети.
Багато хто йде в політику, щоб помножити свої статки? Вам вистачає того, що маєте?
Якщо йти у Верховну Раду, щоб збільшити свої статки, тоді туди краще взагалі не йти. Ти маєш розуміти, що береш на себе надзвичайно серйозну відповідальність перед тисячами людей, які тебе обрали. Я маю достатню фінансову зону комфорту і мені вистачає. Тому я вважаю, що потрібно робити щось і для інших людей. Я завжди стараюся допомогти людині, яка до мене звернулася. Може мене хтось обманював, може ні, але якщо я маю можливість, я допоможу.
Робота у парламенті. Ви себе налаштовуєте більше як на індивідуального гравця чи командного?
Я люблю відчувати поряд із собою людей, з якими у нас є спільні ідеї чи бачення. Я вважаю, що один у полі не воїн. Зараз мова піде про досить таки політичні речі. Наш лідер Юлія Тимошенко говорить про те, що ми повинні новому Президенту підставити плече, ми повинні зараз спільно працювати над змінами в країні. Так воно і є. При всій повазі до Володимира Зеленського, він має знайти баланс між досвідом і молодечим запалом, емоціями. Цей баланс, як на мене, допоможемо створити ми – ВО «Батьківщина». Ми відкрито говоримо, що готові вступити в коаліцію і я впевнений, що це буде нова команда дій, яка буде працювати на результат. Люди за 100 днів повинні відчути позитивні зміни в країні. Ми не поговорили і забули, а кожен побачить зміни. Я також бачу свою роботу в парламенті – досвід в мене є, наполегливість теж, з думкою моєю будуть рахуватися і у нас є чіткий план дій. Ми один одного чуємо – це надзвичайно важливо.
