За плечима дві революції, а фіра й нині там: чи варто перевернути державний прапор?

 

 

За плечима незалежної України дві революції, а фіра й нині там. Народ її тягне в одну сторону, влада – в другу, Путін – в третю. 23 роки стажу а досвіду ніякого. Одні лише емоції б’ють через край. Ми скоро захлинемось в тому емоційному блювотинні національного збудження. Коли ми, нарешті, полагодимо ту фіру і гідний фірман спрямує її в єдиний, вірний для країни керунок.

 

Ми живем в режимі прайм-тайм і мозок наш працює в прямому ефірі без вихідних, опрацьовуючи тонни персвазивної інформації. Ми виснажуєм себе спамами, що пачками приходять від політичного істеблішменту, у якого одна мета – вправити нам мізки. І оце інформаційне роздрочення не спадає, а лише набирає обертів. Таке враження, що почалась третя революція – інформаційна. Революція непомітно стала формою нашого життя, то як же нам, затаврованим революцією, вийти з цього стану без спотворених емоцій, без зіпсутого світогляду і без скаліченої віри.

 

Революція, презентація інавгурації, люстрація, євроінтеграція, антикорупція – все це призвело до інфляції, девальвації, мобілізації іще більшої національної інтоксикації. Чим же її погасити і зупинити рвотний рефлекс.

 

Побутує думка, що оте наше «криво-косо-абияк» первісно закладене в кольорах державного прапору України, який своєю неправильною перевернутістю кольорів формує на протязі років споживацьке ставлення політиків щодо влади і щодо країни в цілому, і що найгірше, це ставлення є перманентним.

 

Ми перевернули свою свідомість. Залишилось перевернути державний прапор України?

 

Не знати, чи перевернутість кольорів є хибною, чи навмисною, але чи не всі громадяни України знають, що то є невірне розташування синього і жовтого. Засоби масової інформації, серед яких і телеканал ІСТV, свідомо вживають сполучення слів «жовто-синій». У багатьох українських громадян таке ж жовто-синє бачення навіть на підсвідомому рівні, адже ми машинально вживаємо словосполучення «жовто-синій», а не навпаки.

 

Всі знають історію, коли відома китайська художниця Мао Мао ще на початку 90-х на одному мистецькому заході попросила Президента Кравчука зробити все від нього залежне аби у тільки-но створеній самостійній Україні змінили розташування кольорів на державному прапорі. Вона попередила,що під цим поєднанням кольорів країну очікує неминуча деградація, зрада, занепад і, нарешті, крах. Адже синє зверху і жовте знизу утворюють гексаграму "Пі". А цеодна з чотирьох найгірших з можливих комбінацій, яка розшифровується так: "Будьте пильними і передбачливими. Не беріться ні за одну важливу справу, тому що вона швидше не збудеться, ніж збудеться". Тоді як зворотнє положення кольорів, коли жовте розташоване вгорі, а синє – внизу, утворює зовсім іншу гексаграму "Тай", яка означає: "Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя.Розвиток".Однак Кравчук, якого переконали в тому, що синьо-жовтий прапор символізує голубе небо і золоту пшеницю під ним, тоді віджартувався, мовляв, що корисне для китайця, то для українця – смерть.

 

 

Український художник з Галича Ігор Перекліта нещодавно презентував в Івано-Франківську виставку живопису «Meine Kunst - main Kampf».Ключовими роботами він вважає дві картини, з намальованими на них прапорами, один – жовто-синій, другий – синьо-жовтий.

 

«Ці роботи є досить провокативними,- каже митець, - синьо-жовтий прапор з намальованими ковбасою та короваєм я називаю «ковбасним прапором», а жовто-синій з булавою і шаблею - прапором доблесті, звитяги і перемог. Це моє власне бачення і про це можна довго дискутувати. Сьогоднішній прапор ілюструє бажання просто їсти, не думати, жити примітивно, убого...».

 

 

Українсько-франківський письменник Володимир Єшкілєв посилається на світові закони геральдики, а точніше блазоніки, науки, яка займається геральдичними кольорами, формами і видами усіх елементів герба, разом із поясненням їх сенсу.

 

Згідно цієї науки, верхні полоси мають займати так звані металеві кольори: їх є три – чорний(залізний), білий(срібний) і жовтий(золотий). Вони завжди вверху. Наприклад на прапорі Німеччини чорна полоса зверху, так само на прапорі Естонії і на всіх інших прапорах вірне розташування кольорів. А емалеві кольори – зелений, синій, червоний – мають знаходитись нижче. Тому, блазонної системи кольорів треба дотримуватись дуже скрупульозно.

 

«А байки про синє небо і жовту пшеницю, які ніби-то відображені на нашому прапорові, я називаю «естетикою села», - зізнається письменник, - Якщо ми хочемо бути європейцями, то нам треба слідувати європейським законам геральдики, а якщо ми хочемо бути попуасами, то давайте домалюємо ще банан на прапорі. Деякі кажуть, що від того що прапор у нас перевернутий, то і Україна догори сракою. А про актуальність жовто-синього прапору я писав статтю ще в 1996 році, і треба чітко розуміти, що знаки мають дуже велику роль».

 

У Наталі Стецик, дружини відомого франківського художника і дизайнера Яреми Стецика, своя, особиста, суб’єктивна думка відносно українського стягу.

 

«Я не дуже глибоко є в матеріалі, але для мене, в мій реальний час життя на землі, люди вмирають під синьо-жовтим прапором, тобто за синьо-жовтий прапор…я хочу, щоб це було вирішено на державному рівні, а не на рівні – «одна баба сказала», або «мені так більше подобається»…для мене це важке питання, коли ми починаємо спекулювати…я не проти жовто-синього, я проти, коли ми починаємо сваритися на цю тему, так ніби немає нагальніших справ, ніби все у нас добре, давайте поговоримо про прапор. Я не надаю якогось сенсу кольорам, бо його можна надати будь-чому, насправді сенс приносимо ми самі, він не закладений у відтінках, а що нам закладуть у голову – так і буде. Сам колір не може вплинути настільки, щоб кардинально змінити все».

 

В сахаджа йозі кольори жовтий і синій також мають певне означення.

 

В тонкій системі людини є три канали – лівий, правий і центральний. Лівий канал пов'язаний з правою стороною головного мозку і живить ліву симпатичну нервову систему. Він керує нашими емоціями і бажаннями, і йому відповідає голубий колір.

 

Правий канал пов'язаний з лівою стороною головного мозку і живить він праву симпатичну нервову систему. Цей канал відповідає за наші дії, його колір – жовтий.

 

Відповідно, голубий колір – емоції, а жовтий – дії. Якщо наші бажання і емоції домінують над нашими діями, то ми залишаємся в ілюзії наших бажань, тобто, ми ніби чогось хочем, але до кінця зробити не в змозі, наші емоції не дають нам тверезо оцінити становище, тому треба збавити надмірний емоційний запал. Діяння завжди мають панувати над бажаннями, а у нас навпаки, тому ми подекуди летаргічні. Якщо збалансувати наші бажання і наші дії, то така рівновага приведе нас вцентральний канал - до гармонії і розквіту.

 

 

«Ми думаєм, що знаки, символи і кольори не впливають на нас, хоча їх вплив на людське буття доведено наукою. Наша символіка обрана не випадково. Тризуб також має величезне значеннєве навантаження. З точки зору йоги – це символ Бога. Тризуб – це єдинство, чого нам так зараз не вистачає. Наші предки були дуже духовними людьми і досить багатою нацією в плані фінансовому. Близько десяти тисяч років назад на території сьогоднішньої України панував Золотий Вік. І ми можем думати, що то дурниці чи дрібниці, але повернувши правильно розташовану гаму кольорів на прапорі ми спонукаємо нашу країну до відродження і піднесення», - так пояснила теорію кольорів в сахаджа йозі представник організації сахаджа йоги в Україні Ілона Шукшина.

 

 

З позиції психолога-цілительки і рідновірки Русани Гордієнко жовтий колір– це сонце, а синій – це вода.

 

«Сонце і вода є основними аспектами життя, - розказує Русана, -   Виходить, що вода гасить сонце, вона заливає життєву енергію. Це неприродньо. Від цього й упадок в країні й автоматично депресує народ. І якби повернути історичне розташування кольорів на прапорі, то, я впевнена, це би було початком нових здорових реакцій і зародження нової української землі».

 

То як догрюкатися до глухої – сліпої – німої влади і провести ребрендингову кампанію щодо зміни державного прапору, що дозволить вийти на новий рівень розвитку? Як провести лікнеп для чиновників стосовно прапора, для яких пріорітетним є зберегти статус-кво, не виходячи за його рамки? Як відродити стару оновлену Україну? Як?

 


09.06.2015 Оксана Федорак 2720 1
Коментарі (1)

Михайло Кузбит 2015.06.14, 19:40
Чи варто?ТАК!читаємо,вивчаємо історію свого народу і припиняємо чвари! і не перевертаємо,а робимо,як має бути,бо якщо будемо слухати тих-хто не є глибоко в матеріалі,то для чого їх питати-вчіться ГЛИБОКО!сміх і гріх..................знатоки!
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

966
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

606
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1080
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2343 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3425
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2860 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

721

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

899

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1364
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10252 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8730
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11173
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

453
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

705
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1008
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

814
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

545
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

995
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1407
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1364
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1586