Ворог атакує не лише ракетами: прикарпатців закликають перевіряти отриману з соцмереж інформацію

Прикарпатців закликають перевіряти отриману з соцмереж інформацію через авторитетні медіа, адже окупанти ведуть війну також на інформаційному фронті. Так, ворог атакує не тільки ракетами, але й через ІПСО.

Тому Фіртка зібрала рекомендації, як протидіяти ворожій ІПСО.

Для початку, що таке ІПСО. Розшифровується як інформаційно-психологічна спеціальна операція. 

"ІПСО є скоординованим розгортанням в інформаційному полі певного сценарію з каскаду новин, заяв, подій, коментарів експертів. Це кампанії з регулярним повторенням тез, вони можуть тривати місяць та більше. Для досягнення мети ІПСО мають свою динаміку, повторюваність.

Ворог створює маніпулятивні інформаційні пазли, з розрахунку на те, що коли людина сама їх складе, вона повірить в картину, яка у неї вийшла, адже буде впевнена, що самостійно прийшла до потрібних висновків", - експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров пояснює сутність та завдання ІПСО.

Представник ГУР МОУ Андрій Юсов в етері Українського Радіо зазначив, що не варто починати "діалог" з російським ботом. 

"Це все одно, що сперечатися з російським танком. Танк окупантів заслуговує лише одного – ліквідації, а бот – бану", - заявив він.

Також, він навів приклади ворожого ІПСО: після обстрілу території України, з'являється повідомлення чи дзвінок від якогось далекого "родича" із РФ:

"Як ви там? Читав, що по вашому місту прилетіло. У вас усе гаразд?"

Начальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк розповів, що свою дезінформацію країна-агресор поширює через Telegram-канали, YouTube, через підконтрольних Кремлю блогерів та журналістів, зокрема і закордонних.

"Завдання СБУ – виявляти та вчасно блокувати всі фейки, адже це може призвести до тяжких для нас наслідків", - говорить Вітюк.


Як захиститись від впливу російських ІПСО


Необхідно позбутися російських наративів. Окрім цього, потрібно перевіряти інформацію та шукати першоджерело. Не потрібно довіряти анонімним акаунтам у соцмережах. Не варто довіряти й таким "джерелам": "неназваній особі з Офісу Президента" або "нашому джерелу в Міністерстві оборони".

Надійним джерелом може бути лише конкретна людина чи організація, що уповноважена робити такі заяви. Також, потрібно аналізувати новини та інформацію. Наприклад, якщо у соцмережах репости важливої новини або теми роблять боти, то це вказує на те, що "хтось" прагне розігнати потрібний наратив.

Не варто піддаватися на повідомлення типу: "все пропало", "нам всім кінець". Ворог, таким чином, намагається посіяти паніку та заставити засумніватися українців у Збройних Силах.

"Протидія російським ІПСО – важливе завдання не лише правоохоронців, а й пересічних громадян.

Кожен українець під час війни має ретельно ставитися до отримуваної і поширюваної інформації й довіряти насамперед офіційним українським джерелам, фаховим журналістам та українським і світовим ЗМІ з бездоганною репутацією", - написав міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.


Як не вестись на дезінформацію у соціальних мережах — практичні поради


Складнощі протидії дезінформації у соціальних мережах полягають в тому, що часто неправдиву інформацію подають начебто, як власну точку зору.

Оскільки це не новини, а особиста думка, то зупинити таку діяльність вкрай складно та майже неможливо, адже згідно з усіма законами будь-яка думка має право бути висловленою, якщо вона не містить мови ворожнечі.

Ми живемо в епоху постправди, тому фейки стали невіддільною частиною майже кожної стрічки новин. Водночас автори дезінформації навчились все успішніше та витонченіше впливати на суспільство.

Для читачів Фіртки ми підготували поради, на що насамперед звертати увагу, щоб не вестись на маніпуляції у соціальних мережах:

  • Заголовок

Неправдиві новини часто мають яскраві та емоційні заголовки, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо, читаючи заголовок, він видається за межами реальності, то, найімовірніше, так воно і є.

  • Хто є автором публікації

Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?

  • Слідкуйте за помилками

Багато сайтів-сміттярок допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.

  • Джерело, на яке посилаються

Один із базових стандартів журналістики – перевіряти інформацію мінімум з двох джерел. Також потрібно звертати увагу на те, кого цитують автори повідомлення.

Якщо в новині згадують організації, політиків, публічних особистостей, тоді можна зайти на їх сайти або профілі в соціальних мережах. Нерідко офіційні рішення або коментарі публікуються й там. Підозріло, якщо всі джерела інформації анонімні, не вказані взагалі або ховаються під фразами «стало відомо».

  • Перевіряйте факти

В основі неправдивої інформації завжди лежить факт, який можна перевірити.

  • Це точно не жарт?

Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. З’ясували правду, посміялися і забули. Інколи фейки можуть бути безневинним, але у випадку з російською пропагандою таке трапляється вкрай рідко.

  • Звертайте увагу на емоційну лексику

Часто її присутність у тексті свідчить про неправдивість інформації. Врахуйте, заголовки, що апелюють до емоцій: на кшталт: пекло, напасть, смерть – теж одна з ознак брехні. Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.

Зауважимо, що базу того, що користувач бачить у Facebook залежить від його дій: залежно від того, що він вподобає, прокоментує та поширює. Тому, коли ви бачите у стрічці ту чи іншу інформацію, яка здається вам підозрілою, то насамперед проаналізуйте, як ви взаємодієте з дописами у соцмережі.

Адже саме так й формується інформаційна бульбашка: ви самі вибираєте, як взаємодіяти з контентом. Не дайте скористатись цим професійним маніпуляторам. 

Рекомендуємо слідкувати та споживати новини з перевірених медіа. Проте, пам’ятайте, що помиляються усі, тому будь-яку інформацію треба фільтрувати й перевіряти.

Коли бачите у своїй стрічці відверту дезінформацію — заблокуйте такий допис й поскаржтеся на нього або спростуйте у коментарях. Водночас не вступайте у політичні дискусії й гнівні розмови, адже адекватної реакції й конструктиву від провокаторів не буде.

У наш час свідоме споживання й відповідно поширення контенту стало необхідністю — український реципієнт став збудженим та застрашеним, а тому виникла ще більша потреба у виробленні критичного мислення та перевірці інформації. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Як розпізнати фейки та боротися з ними


12.08.2023 Іван Муканик 990
15.07.2024
Тетяна Дармограй

Громадяни мають оновити три основні категорії своїх даних — місце проживання, номер телефону і, за наявності, електронну адресу.

4055
29.06.2024
Вікторія Матіїв

Як змінилась робота ЦНАПу в умовах війни, з якими викликами стикнулись, які послуги є найпопулярнішими та як у ЦНАПі оновлюють дані військовозобов'язані, журналістка Фіртки розпитала у директора Департаменту адміністративних послуг Богдана Пителя.

1465 3
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

3604 2
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

2805
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

7442 2
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

19636 29

Поняття святості, як певної інакшості, духовної досконалості присутнє у різних релігіях.   

470

Поширений вислів «Пийте, але не впивайтеся» часто приписують Ісусу Христу. Втім, чи дійсно в Священному Писанні християн є цей вираз і яке ставлення до алкоголю і його вживанню ми бачимо у Біблії?

1478

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

1996

13 червня 2024 року США та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, яка має декларативний характер. Документ не буде ратифікований Конгресом США, бо являє собою декларацію про наміри без чітких гарантій безпеки.

1864
15.07.2024

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

14119
09.07.2024

Прикарпаття лідирує в Україні з урожайності озимого ячменю з показником 67,5 ц/га.  

251
06.07.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

2067
15.07.2024

Отець Антоній Яремчук — вислужений ігумен монастиря та парох парафії Успіння Матері Божої у мальовничому, чудовому відпустовому місці в селі Погоня.  

916 1
11.07.2024

Подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

5772
07.07.2024

В Івано-Франківську освятили престол в оновленому храмі релігійної громади Матері Божої Неустанної Помочі, що на вулиці Івасюка.  

4408 1
03.07.2024

Як церква визначає роль чоловіка та жінки у шлюбі та як ці ролі можуть змінюватися з часом, пояснив священник. 

1049 3
15.07.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

23080 1
16.07.2024

Зауважимо, соціологи, які опитали понад дві тисячі респондентів, наголошують, що «це думка тилу».

139
14.07.2024

Серед тих, хто бачить скоріше єдність або хоча б в рівній мірі елементи єдності та роз’єднаності, переважна більшість (67-68%) хочуть бачити критику влади конструктивною або щоб її взагалі не було.  

572 1
09.07.2024

У селі Черніїв, що на Прикарпатті, демонтували пам'ятник радянському солдату.  

1068
04.07.2024

Наскільки ефективною є робота міської ради та які пріоритети у діяльності депутатів, розповів секретар Івано-Франківської міської ради.

1112 5