У травні цього року 24-річний гросмейстер з Івано-Франківська Володимир Онищук вперше увійшов до світової сотні найсильніших, посівши 71 сходинку рейтингу. За плечима шахіста - "золото" і "срібло" чемпіонатів світу та Європи серед дітей та юнаків, а також вдалі виступи на внутрішніх та міжнародних змаганнях серед дорослих. Нещодавно Онищук святкував чергову перемогу - на турнірі на Корсиці.
- Володимире, коли почали займатись шахами?
- Навчився шахам ще в чотири роки, грав вдома з татом і дідусем. А в сім мене віддали до шахової секції до тренера Ігоря Кобилянського. Він – фактично мій єдиний наставник.
- Коли до вас прийшли перші успіхи?
- Першим більш-менш серйозним успіхом стала перемога на чемпіонаті Європи серед дітей до 10 років у Греції. До того змагався на чемпіонатах України, але не вигравав їх, хоч і був близько до першого місця. А Європу зразу вдалось виграти. Це дуже вплинуло на мій подальший розвиток як шахіста, на розвиток і покращення майстерності, бо турнір – це не лише змагання, а й підготовка, навчання. Але тоді я не задумувався про таке, а просто грав, мені було цікаво.
- Ви змагались на багатьох офіційних та неофіційних турнірах, а який став для вас найважливішим?
- Можна відзначити два чемпіонати світу зі швидких шахів і бліцу. Останній був цього жовтня в Берліні, а інший – минулого року в Дубаї. Я не здобув призів на цих чемпіонатах, але цього року результати були вже кращі – сьоме місце у швидких і тридцять друге у блискавичних шахах. Найважливіше, що на таких змаганнях можна зустрітись із шахістами найвищого світового рівня, тим же норвежцем Магнусом Карлсеном. Це реальна нагода провести з ними матч, подивитись, як вони грають, і навіть швидка партія проти такого суперника – дуже цікавий досвід.
- Нещодавно ви виграли турнір на Корсиці. Наскільки важливими для вас були ці змагання?
- Цей турнір не був офіційним, тож не мав аж такого важливого значення. Тим більше, це були швидкі шахи, тож в тренувальному аспекті від нього не так багато користі. Але для мене було цінним те, що він проводився за олімпійською системою – тобто спочатку проходив відбір, а потім ігри на виліт. Таких турнірів досить мало, тому на Кубку світу, який проводиться за тією ж схемою, буває сходу досить важко грати. Так що в плані досвіду турнірів за олімпійською системою це було корисно.
- Яким турнірам надаєте перевагу – швидким, блискавичним, класиці?
- Не можу сказати, що якийсь з видів мені подобається більше, усі люблю. Мабуть, найбільше класику і швидкі. Бліц менше, бо через те, що мало часу на роздуми, виходить не така осмислена гра. Останнім часом у мене більше виходить у швидких і блискавичних шахах, але класика через це не менш цікава.
- Скільки часу щодня приділяєте шахам?
- Більше чотирьох-п’яти годин займатись досить важко, адже я працюю сам, і стає важко підтримувати концентрацію. Намагаюсь себе не заставляти, і якщо нема бажання, можу взагалі якийсь день не займатись. Якогось усталеного режиму я не маю.
- А як виглядають ваші заняття?
- Це більше аналітична робота, відпрацювання дебютів, вирішення задач. Стараюсь читати хороші шахові книжки. Шахові партії та онлайн-трансляції турнірів передивляюсь більше з цікавості.
- Кому симпатизуєте з українських або світових шахістів?
- Важко сказати. Мені подобається гра багатьох шахістів, але нема такого, щоб я когось дуже виділяв і детально вивчав його гру. Стараюсь дивитись побільше партій, а цікаві ігри є в кожного шахіста.
- Яка наразі ситуація з шахами в Україні?
- Україна бореться на всіх командних турнірах за найвищі місця. Нещодавно закінчився командний чемпіонат Європи, де жіноча збірна взяла друге місце. В принципі, і чоловіча, і жіноча команди України здатні боротись з будь-якими суперниками. Єдине, відзначають, що в Україні впав рівень шахів серед юнаків. Але це, мабуть, пов’язано із тим, що у нас зараз мало турнірів.
- Держава якось підтримує вас у підготовці та поїздках на турніри?
- Якщо чесно, я на собі цього не відчуваю. На рівні держави є певна підтримка, але вона стосується насамперед членів збірної. Так що наразі все реалізується в основному своїми силами. Витрати на змагання часто покривають самі організатори.
- Які найближчі змагальні плани?
- У кінці грудня планую зіграти на відкритому турнірі в Об’єднаних Арабських Еміратах "AlAinClassic". Це шаховий фестиваль, неофіційні змагання. Але вони проводяться вже кілька років поспіль і мають досить непоганий рівень. Офіційних турнірів найближчими місяцями не планується. Можливо, візьму участь у чемпіонаті Європи наступного року, але загадувати поки рано.
- Ставите для себе якусь мету, яку неодмінно хочете досягнути?
- Я себе стараюсь не обмежувати певною планкою. Просто намагаюсь по максимуму відіграти кожну партію, за яку сідаю, і кожен турнір, у якому беру участь. Важливо добре працювати, рости, прогресувати і не зупинятись на досягнутому. Хорошою роботою можна досягти дуже багато.
