Українська політична традиція звертати увагу на електорат лише в передвиборчий період видозмінила ставлення пересічних громадян до їхніх прав впливати на владу, обрану ними ж.
Члени коаліції «Прозорі ради» вирішили проаналізувати статути міст Галича, Долини, Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, Косова та Яремче в частині права представників відповідних територіальних громад вносити проекти рішень на розгляд міських рад.
В рамках проекту «Здійснення адвокасі кампанії з імплементації нового антикорупційного законодавства органами місцевого самоврядування», аудитори в Івано-Франківській області аналізували нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування з метою визначення рівня відповідності чинному законодавству. Зокрема, дізнатись чи територіальні громади можуть впливати на проблеми місцевого значення.
Як громада може реалізовувати своє право публічної влади?
Чинний Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає право територіальної громади впливати на процеси, які відбуваються в їхніх населених пунктах. Відтак, мешканці громад можуть створювати громадські комітети, проводити збори та, навіть, міські референдуми. Найбільш ефективними є громадські слухання та місцеві ініціативи.
Для прикладу, громада одного міста може ініціювати розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування (в порядку місцевої ініціативи). Це право дозволяє з одного боку впливати на процес прийняття рішень, а з іншого – дає можливість швидко і ефективно вирішувати проблеми громади.
Ще одне право, про яке варто не забувати – право на проведення громадських слухань, коли члени громади можуть порушувати проблеми та вносити пропозиції місцевого значення на зустрічах з депутатами і головами місцевих рад.
Відповідні процедури мають визначатися та деталізуватися в статутах територіальних громад. Громадські монітори проаналізували статути міст Прикарпаття, визначених в рамках проекту та сам порядок ініціювання громадських слухань і проведення місцевих ініціатив, визначили чи справді громада може реалізувати своє право впливу.
Отже, для того, щоб зареєструвати таку ініціативу, потрібно зібрати певну кількість підписів членів громади.
Чи реально зібрати стільки підписів?
Закон не визначає порядку реалізації цього права, проте законотворці передбачили визначення відповідних процедур саме в статутах територіальних громад або ж в окремих положеннях місцевих рад. Тому, міські ради по-різному встанолюють такий порядок.
Згідно інфографіки у кожному місті значно завищена необхідна кількість підписів. На разі лідирує м. Долина, проте спілкуючись з керівництвом долинської міської ради, секретар ради погодився з тим, що це число необхідно зменшити до допустимого рівня. Зокрема, секретар міської ради Гошик Віктор Іванович пообіцяв, що на наступному пленарному засіданні ради дане питання буде доопрацьовуватись.
«Адже, кількість підписів має бути реалістичною, щоб не перешкоджати праву громадян ініціювати розгляд питань у раді та, водночас, не перетворити інструмент місцевої ініціативи на інструмент політичного тиску або розгляду незначних проблем» – коментує секретар Долинської міської ради.
Місцеві ініціативи – це можливість бути почутими, можливість донести проблему до депутатів місцевої ради та показати громаді, яку позицію займає місцева влада щодо порушеної проблеми.
Даний проект реалізовується в рамках п’ятирічного проекту “Об’єднюймося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агенцією з міжнародного розвитку США (USAID) та виконується міжнародною організаією Pact, Inc. в Україні.
Над матеріалом працювали регіональні координатори та члени коаліції “Прозорі Ради” Кицюк Максим та Зелінська Христина.
