Віктор Шевченко, підприємець, депутат Івано-Франківської обласної ради, член фракції «Українського об’єднання патріотів-УКРОП», голова депутатської комісії з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства.
Пане Вікторе, що спонукало вас, успішного підприємця, йти в політику, балотуватися до представницьких органів влади?
Україна переживає чи не найкритичніший момент у своїй історії. Після Революції Гідності ворог, щоби зірвати процес інтеграції України до співтовариства вільних націй, примусив нас до неоголошеної війни. Найнебезпечнішою його зброєю виявились не танки, а «п’ята колона» усередині країни. Ворог відгодовував і муштрував цю «колону» десятиліттями.
Ми бачимо як піднімає голову корупційна гідра контрреволюції. Ми бачимо як консолідується антинародна владна мережа, як країна сповзає до банальної диктатури чиновницько-прокурорського клану. В цій ситуації стояти осторонь – злочин. В цій ситуації могти і не спробувати зміцнити проукраїнську частину представницької влади – злочин. В цій ситуації мати досвід, мати кваліфікацію і не спробувати поставити їх на службу Вітчизні – злочин.
З’їзд УКРОПу висунув вас кандидатом в депутати від Калуського виборчого округу. У вас передбачаються серйозні конкуренти. Брат міністра і діючи мер, сестра національної героїні. Не боїтеся?
Ну, про балотування сестри Надії Савченко інформація, здається, спростована…
Ми живемо в часи швидкого дорослішання української нації. Можливо, ще два роки тому, ще рік тому люди «велися» на обличчя, мілітарний одяг чи, скажімо, вишиванки та, умовно кажучи, гречку у вигляді різноманітних обіцянок-цяцянок.
Але тепер, особливо після весняного повзучого перевороту, влаштованого корумпованою владою, в народу настало велике, небачене протверезіння. Камуфляжі і грізно насуплені брови «професійних суперпатріотів» вже не здатні обманути виборця. Я у своїй програмі діяльності апелюю саме до соціально відповідального, до НАЦІОНАЛЬНО ДОРОСЛОГО ВИБОРЦЯ.
Сподіваюся, що в бойківському краї національно дорослих – більшість. Що люди, які вже політично пережили і популістів, і аферистів, і крикливих, ласих до грошей і посад псевдо активістів, і засланих владою хитрих «козачків», зрозуміють, що Україну врятують люди, котрі спроможні діяти, щось будувати, планувати та впроваджувати, виконувати обіцяне.
А вважаєте, що ви саме з таких?
Я в своєму житті реалізував чимало успішних підприємницьких проектів, зокрема й на «Буковелі».
Зараз в обласній раді я очолюю комітет з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства. Розумію проблематику, яку має область в цілому та Калущина та Рогатинщина зокрема.
Є в нашої команди і досвід серйозних інфраструктурних проектів, зокрема всім відомо, що буковелівська фірма ПБС відремонтувала в минулому році в небачені темпи – за 4 місяці, - і вперше в історії України за новими технологіями і з гарантією 10 років, більше 100 кілометрів автомагістралі Івано-Франківьк-Львів. Плануємо також в червні провести ремонт цієї автомагістралі в межах міста Рогатина… Зараз багато областей звертаються саме до нашої команди щоб ми поділилися досвідом та допомогли організувати роботи.
А, повірте, що такі проекти мають на увазі складний менеджмент, потребу в лобіюванні інтересів області в урядових кабінетах в Києві. Саме тому і є потреба для нас, для Івано-Франківщини сформувати єдину і потужну команду лобістів нашого краю в центральних органах влади.
Я – людина справи. До представницьких органів влади йду для того, щоби зупинити оту повінь безвідповідальності, некомпетентності та відвертої зради, якою захлинається Україна. Ми бачимо, що запрошені з-за кордону «професіонали» не подужали своєї місії. Один за одним зникають з політичного горизонту прислані Заходом «блискучі фахівці». Хто залишається? Питання риторичне. Переконаний, що Україна повинна спертися на українських фахівців, які відповідальні за рідну землю і не збираються тікати до інших країн.
Не ви один вважаєте себе патріотом…
Останні місяці української історії багато що змінили в уявленнях людей. Я вже казав про швидке дорослішання нації під тиском випробувань. Є велика могутня сила – інстинкт виживання народу. Коли лідери опиняються не на висоті, коли зраджують союзники, а політична еліта не припиняє грабувати своїх навіть під час війни, нація починає процес самоорганізації, висуває зі своїх лав саме тих, хто здатний не лише балакати у студії Шустера, але й робити справу.
Я в даний час сподіваюсь не на лідерські вміння правлячої команди (їх немає), не на прихід месії (вже сподівалися колись на Ющенка), не на чудо (Бог любить сильних). Я сподіваюся на глибинну здатність української нації перетворювати свої поразки на перемогу.
Ми, разом з усім світом, рухаємося в майбутнє. Ми повинні залишити і залишаємо в минулому ті архаїчні застарілі моделі патріотизму, які були доречними сто років тому. Вже не можна опиратися тільки на родову чи племінну приналежність. Є сучасні моделі патріотизму. Про них казав Святослав Вакарчук, коли закликав нас єднатися у єдину велику націю на основі конституційного патріотизму. Ми мусимо стати сучасними, інакше пастимемо задніх і втрачатимемо землі.
До речі, про втрату земель. У вас є рішення щодо ОРДЛО? Як ми маємо повертати окуповані території? Чи може взагалі не варто їх повертати?
Я переконаний, що невдовзі радикально зміниться геополітична ситуація і Україна зможе повернути все своє. Але для цього треба не лише вистояти, не втратити державність, не перетворитися на аморфне співтовариство напівфеодальних і залежних від великих держав «князівств». Необхідно зробити радикальні кроки в майбутнє.
Треба реформувати Україну, перетворити її на сучасну модерну державу, куди радо тектимуть гроші інвесторів, які створюватимуть високооплачувані робочі місця та наповнюватимуть бюджети. Для цього треба не просто очікувати кращих часів, а напружено працювати. Щоденно, щогодинно протягом років. Потрібно формувати команди фахівців, єднати чесних людей проти корупціонерів і зрадників. Для цього мало революційного запалу. Для цього потрібні знання та досвід.
Тобто, Ви за перехід від революційної фази розвитку суспільства до чогось іншого?
Революція дала суспільству необхідний поштовх. Для того, щоби виконати її вимоги, не потрібно тримати суспільство в революційному стані роками. Але у випадку, якщо влада й далі йтиме шляхом диктатури, кумівства, шляхом корупції та розкрадання спільних коштів, тобто шляхом контрреволюції, шляхом репресій проти патріотів та героїв АТО, революція продовжиться. Мені б не хотілося, дуже не хотілося радикального сценарію, проте нам можуть не лишити вибору.
