На під’їзді до Торунського перевалу Закарпатської області, неподалік від автомагістралі Долина-Хуст, ще на території ДП «Вигодське лісове господарство», розміщене поховання загиблих вояків у Першій Світовій війні 1914-1918 р.р.
Напередодні поминальних травневих днів це місце не залишилося поза людською увагою. До болю трагічна історія Галичини.
Пошматована, покрита ранами наша земля. Загоїлися, затягнулися рани та біль в людській душі озивається навіть через століття. Так, майже сто років минула з часу військових подій на цьому перевалі, лінії фронту, яку назвало місцеве населення Вишкова — «Границя» Російські війська вступили в Західну Україну у вересні 1914 р., а вже весною 1915-го – відбулись на «Границі» кровопролитні бої, в яких схрестили зброю вояки Австро-Угорщини та Російської імперії, що відтворюють дати смерті полеглих.
Протягом півтори десятиліття дерев’яні хрести на цвинтарі погнили, і тому в 1930 році австрійці встановили бетонні хрести з викарбуваними на них скупими відомостями про похованих полеглих: прізвище, рік народження і смерті, національність та дата встановлення хреста.
Оскільки це поховання розташоване на території ДП «Вигодське лісове господарство», то і працівники лісгоспу, як і личить християнам, впорядкували поховання: побілили хрести, прибрали торішню траву і сміття, підправили та пофарбували огорожу.
До речі, могили на ньому цікаво розміщені: їх розплановано по концентричних колах, наче створюючи кругову оборону вояків, як від нападаючого ворога, бо у центрі, за переказами місцевих старожилів, похований військовий генерал. Тепер у цій символічній обороні наче задіяні австрійці, росіяни і невпізнані воїни.
