Ігоря і Володимира Могильняків знають багато вболівальників за межами України. Хлопці прославилися тим, що під час гонки грають на трембіті.
Обидва не тільки любителі біатлону, а й музиканти. Крім того, брати є творцями фан-клубу капітана жіночої збірної України Олени Підгрушної.
Про пригоди на чеському етапі і про свого кумира вболівальники розповіли в інтерв’ю “Подробности“.
Ігоре, перед етапом в Обергофі, всіх цікавить в якому стані зараз Олена Підгрушна? Ваша версія …
Після Нового року у неї все повинно налагодитися. Лена завжди переживає за свої результати, вона до всього серйозно дуже відноситься. Знаю, що вона навіть була зла на себе в деякій мірі. Але віримо, що все вийде.
Чому свого часу об’єктом своїх симпатій обрали саме Олену Підгрушну?
Як то так вийшло, щось “йокнуло” в один момент… Ми почали за неї вболівати, коли у неї мало що виходило в біатлоні, тоді в команді зіркою була Хвостенко, сестри Семеренко добре виступали. Можливо, нам десь хотілося підтримати менш відому спортсменку. Я писав їй в соцмережах і навіть не знав чи вона в основній команді! А потім в один прекрасний день ми наживо спостерігали, як наша Олена стала чемпіонкою світу…
А як познайомилися з кумиром наживо?
Ми якось дізналися, що вона буде в Буковелі на закатці. Ми з братом – туди. Потім ще її підвезли до Тернополя. А з часом “дружками” у неї на весіллі були.
За кого будете вболівати, коли капітан завершить кар’єру?
За Діму Підручного. Мріємо, щоб він, як і Олена став чемпіоном світу.
Як з’їздили в Нове-Мєсто? Чеський етап у вас теж асоціюється з галасливим стадіоном?
Так, це вже крутіше, ніж на топ-етапах в Італії і Німеччині. Взагалі, це була чергова прекрасна можливість зустрітися з друзями-фанатами з Німеччини, Угорщини, Росії, чеськими волонтерами і нашими вболівальниками, яких знали заочно. Радує факт, що нарешті нас перестали плутати з Росією, як наприклад, в 2012-му році.
Як у вас складаються стосунки з російськими вболівальниками?
Раніше вони ходили з прапорами “Росія, Росія”, а тепер з прапором на плечах тихенько на стадіон заходять … Нас, до речі, хотіли покарати за червоно-чорний прапор. Ми думаємо це через те, що він часто потрапляв в трансляцію, і російська сторона на нас “кляузу” написала. Нас чекала після гонки поліція, потім під’їхали люди у штатському. Але все обійшлося. Вони, правда, обмежили нас в носінні прапора, але ми все одно проносили його. Ми навіть допомагали чеським полісменам “гуглити” прапор в інтернеті, адже вони не могли самі знайти про нього інформацію. Ми потім вже усміхалися один одному при зустрічі.
Ви знайомі з іконою вболівального цеху Норбертом Штарком? Як він?
Кожен раз питає, чи привезли ми трембіту. Вона його заворожує. Ми якось пояснили йому, що трембіта – це “мобілка” в горах. Вона сповіщає про народження дитини або смерть людини, про настання свята. Йому було дуже цікаво. Ми з Штарком вже четвертий рік поспіль в одному готелі живемо, спілкуємося з ним.
А як провозите трембіту?
Вона розкладається на три частини, все просто.
З такими колоритними інструментами на стадіоні тільки ви?
Французи і шведи використовують різні дудки, але це не трембіти. Є ще труби.
Я знаю, що ви на трибунах майже не сидите, намагаєтеся працювати вздовж траси …
Так, на трибунах в основному ми пару хвилин, і розбігаємося по трасі. Хоча Олена Підгрушна нам завжди з квитками на арену допомагає. Підтримка біатлоністові важлива саме по трасі, коли важко бігти. Потім після фінішу багато дякували за підтримку. Особливо її потребують, ті хто стартує з пізніх номерів. Мене якось після гонки тренер Велепец запитав, мовляв, а куди подівся твій голос…
Олені Підгрушній, напевно, до душі звучання трембіти …
Вона якось говорила, що це реально круто коли стартуєш і звучить трембіта… А для нас пам’ятний момент, коли ми грали на ній під час нагородження Олени на чемпіонаті світу в Нове-Мєсто в 2013-му. Взагалі, Олена каже, що ми реально “ОбЕзБаШеНі” так їздити і вболівати.
Як вдалося сфотографуватися із зірковими Фуркад?
Просто. Сказали, що ми теж брати, побажали їм удачі в спринті і пообіцяли, що більше не будемо їх ловити для фото уздовж траси. Вони погодилися.
Вдома вдається подивитися всі гонки?
Зараз ні. Працюю лижним інструктором і керівником в ансамблі “Трембіта”. Часто буває, що тренування потрапляє на гонку, нічого не поробиш. Користуюся по можливості текстовою онлайн-трансляцією.
Етап, який перенесли з Тюмені ще невідомо де відбудеться, але ходили активні чутки що можливо навіть в Білорусі… Поїдете якщо таки там?
Обов’язково, ми вже домовилися з нашими білоруськими друзями уболівальниками, дуже б хотілося, щоб етап там пройшов, ми навіть в соцмережах відповідний хештег створили. Так що чекаємо.
