З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України громадяни активно долучилися до спільної боротьби проти ворога. Хтось захищає країну в зоні бойових дій, хтось же – в тилу.
Відтак, цього разу журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про діяльність церкви у час війни.
Далі пряма мова:
Якою є діяльність вашої парафії загалом?
Діяльність кожної парафіяльної спільноти є дуже різноманітна, однак є одна велика спільність. Це – молитва.
Також християнська спільнота має бути дуже уважна до того, щоб в її окрузі не було людей, які потребують, про яких ніхто не знає.
Ми маємо це бачити, бо може наш сусід не має за що купити продукти, або не має чим заплатити за комунальні послуги. На це треба реагувати, бо це належить до духу християнської спільноти.
Попри благодійну діяльність ми також мусимо виховувати молоде покоління. Тому праця з дітьми і молоддю є дуже важливою.
Спільнота, де є лише люди похилого віку, приречена на вимирання. Повинні бути різні вікові категорії.
Серед наших парафіян є дуже багато молодих сімей з маленькими дітками. Ми тому дуже радіємо, але й розуміємо, що для того, аби забезпечити добре виховання, не останню роль відіграють фінанси. У дітей треба інвестувати також час, емоції, навчати, розвивати таланти.
Нас часом дивує, що в час війни є люди-непатріоти, яким все одно, чи буде Україна, або ж якою буде церква: чи українська, чи промосковська.
Але це не властиве людині, яка думає про своє майбутнє і переживає за свій розвиток. Навпаки треба вміти вибирати добре та відкидати зле.
Якщо людині байдуже - це наслідок того, що у дитячому віці нею ніхто не займався. І тут немає вини на комусь одному, бо за виховання наших дітей відповідають батьки, держава та церква. І одне інше ніколи не замінить.
Ми говоримо про повноцінне здорове духовне виховання, без релігійного фанатизму. Дитина має знати, хто вона.
Як саме вихованням молодого покоління займаєтеся ви у своїй парафії?
До прикладу, ми організовуємо суботні ораторії. Це слово латинського походження від «orare», що в перекладі означає «молитися».
Ораторії – це такі середовища при церкві, які займаються вихованням дітей.
Їх вперше організовував італійський святий педагог Іван Боско. Він жив у ХІХ століття на півночі Італії в Турині і заснував ціле монаше згромадження, яке займалося вихованням дітей та молоді.
Я завжди раджу парафіянам переглянути фільм «Дон Боско», який, до речі, є в українському перекладі. Там якраз про те, як він займався дітьми при церкві.
Словом, на наших суботніх ораторіях з дітьми час проводять священники, семінаристи і сестри-монахині. Для маленьких відвідувачів придумують заняття, якесь невелике навчання, зокрема розповіді про життя святих.
Ще грають ігри, серед яких більярд, діно, футбол, настільні та розвиваючі ігри. Маленькі діти до п’яти років приходять з кимось із батьків і займаються ручними розвиваючими іграми: щось вирізають, клеють, малюють.
Також маємо недільну школу. Це вже по вікових категоріях, їх навчають катехизму. Такі заняття у нас відбуваються щосуботи та щонеділі від вересня до травня.
Крім того, організовуємо з дітками різні паломництва, поїздки, літні та зимові ораторії тривалістю в тиждень, активні відпочинки, змагання.
Відтак, приблизно 150-200 дітей беруть в цьому участь.
Більше читайте у матеріалі: Кожен повинен наближати перемогу на своєму фронті, - отець Йосафат Бойко розповів про волонтерську діяльність церкви.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Священник з Івано-Франківська Іван Гнатюк ламає стереотипи про церкву (ВІДЕО)
