Метання списа в Україні не такий вже і поширений вид спорту, проте саме метання було одним з п’яти видів фізичних вправ (біг, стрибки, метання списа, метання диска і боротьба), які використовувались у системі фізичного виховання ще древніх греків.
Яким цей вид спорту сформувався сьогодні, на скільки метання списа популярне в Україні нині, та хто є його рушіями на Франківщині, – у сьогоднішньому інтерв’ю з молодою метальницею спису – Василиною Бєловою, та її особистим тренером – Шарим Іваном Івановичем.
Василині 19 років, а вона вже встигла вибороти перше місце на Чемпіонаті України серед юніорів та треті сходинки у Чемпіонаті України серед дорослих, та «VIII літній Всеукраїнській Універсіаді» «Василинка – спортсменка високого класу. У Франківській області спортсменів з метання списа з такими результатами – я не знаю», – каже тренер та викладач – Шарий Іван Іванович.
– Іване Івановичу, розкажіть більше про ваші з Василиною нещодавні змагання та перемоги.
Іван Іванович: Наш сезон було розпочато із зимового чемпіонату України серед юніорів, де ми виступали у місті Мукачеве. Тоді Василинка виборола третє місце. Це був перший чемпіонат після дуже важкого для нас року. З життя пішов наш найстарший тренер – Шарий Іван Григорович, якому ми завдячуємо всім. Те, ким ми стали та чого досягли, завдячуємо саме Івану Григоровичу. Його втрата стала потрясінням. Психологічно нам було важко оговтатись та відновити тренування вже без нашого наставника. Проте, з часом, нам все ж таки вдалося зібратися, та в честь вчителя продовжувати тренування. Ми з Василинкою все обговорили і вирішили працювати далі. Тоді я їй пообіцяв, що буду займатись з нею скільки буде потрібно. З того часу почались активні тренування.
Після зимового чемпіонату в Мукачеве відбулася серія змагань «Універсіада». Учасниками були представники з усіх вузів України. Ми представляли Івано-Франківський коледж Національного університету фізичного виховання і спорту, у якому тренуємося. Ми б не обійшлись без допомоги нашого директора Любомира Пасічняка, котрий підримував і підтримує нас морально та матеріально. У цьому змаганні ми також посіли третє місце. Напевно, це вже тенденція (посміхається). Головною ціллю був літній чемпіонат України серед юніорів, що відбувся в місті Луцьк.
Ми не збавляли темпу тренувального процесу, у нас були інтенсивні тренування на техніку та дальність. Василинка з третьої спроби перемогла всіх учасниць і посіла першу сходинку! Це перше місце в чемпіонаті України серед юніорів. На даний час у її віковій категорії в Україні немає нікого з кращим результатом в цьому виді спорту. Тоді ж проходив відбір на Чемпіонат Європи у місто Гроссето. Офіційний норматив складав 48 м, наш результат був – 44 м. Нам трішки не вистачило, проте через декілька днів, після отриманого першого місця, Василина поїхала на чемпіонат України серед дорослих, що відбувся в Кіровограді, і там вона знову виграла, але цього разу з результатом 48,9 м. Ця перемога дозволила їй посісти третю сходинку в дорослому чемпіонаті України, що, у свою чергу, означало виконання нормативу для чемпіонату Європи. Проте, нам не вдалося вкластися у потрібні строки.
– Василино, чому ви обрали саме цей вид спорту, який вважається не надто поширеним, популярним в Україні? З чого все почалось?
Василина: Все почалося від тата. Саме тато переконував мене вступати в коледж, оскільки знав про чудового тренера Шарова Івана Григоровича. Я також сподівалась потрапити під тренерську опіку Івана Григоровича. Коли я вступила, саме так і трапилось – він дійсно почав зі мною тренуватися. Щодо метання спису, то мені воно одразу дуже припало до душі. Я не обирала між іншими видами спорту, було тільки метання.
Іван Іванович: Метання списа – це дуже видовищний вид спорту, як чоловічий, так і жіночий. Це один з найскладніших технічних видів спорту, до того ж, тут легко отримати травму. Якщо неправильно вивчити деякі технічні елементи, то результат може бути негативним і для здоров’я. Щодо доступності даного виду спорту в Україні, варто зазначити, що він дійсно не є настільки поширеним. В Україні є близько 10-ти тренерів, котрі професійно займаються метанням списа та мають високі показники. Метання списа в Івано-Франківську ми можемо проводити тільки на базі Коледжу фізичного виховання, де є всі умови по забезпеченню тренувального та відновлювального процесів.
– Якими були перші досягнення?
Василина: Напевно все почалось в Конче-Заспі, куди ми з командою і тренером поїхали на змагання. Там я відразу отримала звання кандидата в майстри спорту. Це був мій початок.
– Як вдалося адаптуватись до роботи з новим тренером? Як така зміна впливає на твій спортивний результат?
Василина: Тренер у нас всіх завжди був і буде один – Іван Григорович. Втрата була дуже важкою, я не могла повірити в те, що його не стало. До роботи з Іваном Івановичем звикнути було напрочуд легко. Він найкраще знав нашого наставника, оскільки він його син. Іван Іванович завжди був поряд, ми разом тренувалися.
– Чи було складно вам, як тренеру, перейти в інший вид спорту (Іван Іванович майстер спорту України зі штовхання ядра)?
Іван Іванович: Мій батько, Іван Григорович, розглядав мене як метальника списа. Свої перші спроби як спортсмена я робив саме в цьому напрямку. Проте, з часом я зрозумів, що все ж таки мені більше подобається штовхання ядра. Зважаючи на те, що я все життя прожив та тренувався поряд з батьком, який займався метанням списа, про цей вид спорту я знав чи не все. А у навчально-тренувальному процесі я з малого.
Раніше Іван Шаров виховував старших спортсменів, таких, котрі претендували на високі звання у спорті, а я та Роман Шмигельський тренували багатьох інших спортсменів: від маленьких – до старших. Ми займалися фізичною підготовкою: спеціальною, тренувальною. Батько працював над високими технічними процесами (побудова техніка, постановка техніки та тренувального процесу). Протягом всього свого життя я перебуваю в цьому процесі, я знаю все із середини, тому проблеми перекваліфікації як такої не було.
– Як ставитесь до конкуренції та як реагуєте на сильних конкуренток під час змагань? Чи відволікаєтесь на виступ інших дівчат?
Василина: Приїжджаючи на змагання, я не дивлюсь на суперниць, перш за все – я пильную себе і працюю над своїм результатом. Мене не цікавить, як виступають вони, мене цікавить, що зроблю я. На змаганнях я вважаю себе кращою, саме це дає мені сили.
Іван Іванович: Найгірший суперник – ти сам. Якщо перебороти себе, будь-який конкурент стане не важливим. Та й взагалі, Василина спортсменка високого класу. Я вважаю, що вона претендує і має всі шанси потрапити на Олімпійські ігри, наприклад, у Токіо, які відбудуться за декілька років. У Франківській області спортсменів з метання списа з таким результатом, як у Василини – я не знаю. Звісно, є ще багато перспективних спортсменок, які активно тренуються та мають чудові результати.
– Який графік тренувань у метальниці списа?
Василина: Ми тренуємося щодня, окрім неділі. По четвергах відвідую сауну. Насправді, все залежить від підготовчого періоду до певних змагань. Зараз у нас якраз такий відбувається. Це час інтенсивніших тренувань та виконання силових робіт. У такому випадку графік дещо інший: може бути і по два-три тренування у день, також один день тренування, інший – відпочинок. Це потрібно для акумуляції, для хорошого результату. Весь тренувальний процес нелегкий, він потребує доброї моральної та фізичної підготовки.
Сніжана САМАНЧУК, ВЕЖА
Фото: Олександр ЛИТВИНЕНКО
